Економіка/3. Фінансові відносини
Пугач А. О.,
Голишевська Л.В.
Вінницький
національний аграрний університет, Україна.
ПОДАТОК НА
ДОДАНУ ВАРТІСТЬ: ІСТОРИЧНІ ТА ТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ
Податки існують
у людському суспільстві майже тисячу років. Водночас запровадження податків
мало надзвичайно важливе прогресивне значення для розвитку людського
суспільства. Їх порівнюють із винаходом колеса або парової машини.
Податки є, по
суті, головним засобом формування бюджету держави. Це джерело, що забезпечує
існування бюджетної сфери суспільства, цілої армії наших громадян.
Існує кілька
десятків різних податків і зборів. Основними видами податків, які покликані
забезпечувати більшу частину бюджетних надходжень є податок на додану вартість,
податок на прибуток і прибутковий податок з громадян. Однак, на сьогодні
податки сплачує лише половина української економіки. Причин можна знайти безліч.
В багатовіковій
історії людства податок на додану вартість - порівняно новий вид податку.
Вперше він був ведений у Франції в 1954 р. економістом М. Лоре. Потім ПДВ набув
широкого поширення - спочатку в інших країнах Європи (кінець 60-х - початок
70-х рр.) і дещо пізніше - в країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Нині
податок на додану вартість стягується майже у 80-ти країнах, серед яких
практично всі промислово-розвинуті країни. В Україні податок на додану вартість був введений в дію 1
січня 1992 року Законом «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991.
Закон діяв лише до червня 1993 року — і був замінений декретом КМУ «Про податок
на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 року. Згодом, 3 квітня 1997 року було
прийнято Закон України «Про податок на додану вартість», він набув чинності 1
липня 1997. На даний момент цей закон втратив чинність на підставі нового
Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року.
Дослідженням та
вдосконаленням податку на додану вартість займається багато вчених, а саме
Любченко О.В., Лисиця Т.А., Уварова О.П., Пономаренко Л. ., Білоцерківська
Г.Ф., Мірошниченко В.В. і інші.
Податок на додану
вартість - це непрямий податок з доданої вартості, яка створюється на всіх
стадіях виробництва та обігу, що включаються у вигляді надбавки в ціну товару,
робіт та послуг і цілком оплачується кінцевим споживачем товарів, робіт,
послуг.
Згідно з
нововведеннями платником податку є особа яка згідно з податковим кодексом
зобов’язанна здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що
сплачується покупцем або особа яка імпортує товари на митну територію. України.
Об’єктом
оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких
розташоване на митній території України, ввезення товарів на митну територію
України в митному режимі імпорту або реімпорту, вивезення товарів у митному
режимі експорту або реекспорту;
База оподаткування
визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче
звичайних цін. До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів,
вартість матеріальних і не матеріальних активів , що передаються платнику
податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з
компенсацією вартості товарів, послуг.
Згідно з статтею 197 податкового кодексу від 02.12.2010р. визначений перелік операцій, що звільняються від оподаткування, а саме: постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком; постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами; постачання технічних та інших засобів реабілітації, послуги з їх ремонту та доставки; товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування і інші.
З 1 січня 2011 року В Україні
діють нові ставки ПДВ які встановлюються від бази оподаткування в розмірах 17%
та 0% [3, С.95]
ПДВ — найбільш значний за обсягом з усіх податків, які нараховуються в
Державний бюджет. Так, він становить 42,5% від загальних доходів держбюджету за
2009 рік (39,7% в 2008 році) — це найбільше за обсягом джерело доходів
держави[1,
С. 34].
Що стосується бюджетоутворювальної ролі ПДВ, то вона спростовується даними
про надходження цього податку до держбюджету і про частку цього податку в
загальній сумі бюджетних доходів (див. табл.1):
Таблиця 1
Частка
ПДВ в загальних доходах держбюджету в 2008 – 2009 рр. *
Показники |
2008р |
2009р |
||
Загалом млрд.. грн. |
Частка в загальній сумі доходів бюджету % |
Загалом млрд.. грн. |
Частка в загальній сумі доходів бюджету % |
|
Загальна
сума доходів бюджету, млрд. грн. |
231,9 |
Х |
238,9 |
Х |
Сума
надходжень від ПДВ |
98,6 |
39,7 |
94,8 |
42,5 |
Вт.ч.: |
|
|
|
|
- з
імпорту товарів |
82,2 |
34,0 |
81,3 |
35,4 |
загалом
(без урахування бюджетного відшкодування) |
49,0 |
20,9 |
50,0 |
21,1 |
відшкодування
ПДВ з бюджету |
-32,6 |
15,3 |
-36,5 |
14,1 |
з
урахуванням бюджетного відшкодування |
16,4 |
5,7 |
13,5 |
7,1 |
* Кононова А. Податок на додану вартість
/ А. Кононова // Вісник податкової служби України. - 2011. - № 1. - C.
27-31.
З
таблиці видно, що основну частку в бюджеті становить ПДВ з імпорту (35,4 і 34,0
% у загальній сумі доходів бюджетів 2008 і 2009 рр. відповідно), а не ПДВ з
внутрішніх продажів («чисті» надходження всього лише 7,1 і 5,7 %).
Це
означає, що ПДВ в Україні фактично виконує не більше ніж функцію додаткового
митного збору на імпорт. Якщо «внутрішній» ПДВ скасувати, а на величину
колишнього «імпортного» ПДВ просто збільшити ввізні мита, то бюджетні доходи
зміняться неістотно. Натомість зникнуть ті величезні «мінуси», які привносить
цей французький винахід у нашу економіку. Крім того, компенсувати 5,7 %
бюджетних втрат від ліквідації «внутрішнього» ПДВ можна за рахунок
запровадження давно обіцяного податку на нерухомість. Також компенсувати
недоотримані кошти можна за рахунок збільшення рентних платежів (це податки на
використання природних ресурсів – корисних копалин, води, землі тощо[2, С.29].
Отже,
таке перенесення податкового тиску стане стимулом для швидкого переходу від
економіки «сировинного» типу до глибшої переробки і ефективного використання
природних ресурсів
Література:
1)
Білоцерківська Г. Податок на додану вартість / Г. Білоцерківська // Баланс. - 2011. - №
2/3. - C. 33-39.
2)
Кононова А. Податок на додану вартість / А. Кононова // Вісник податкової служби
України. - 2011. - № 1. - C. 27-31.
3)
Податковий
кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI // Контроль. - 2010. - № 11-12.
- C. 86-118.
4)
Пономаренко Л. Податок на додану вартість / Л. Пономаренко // Вісник податкової служби
України. - 2010. - № 25. - C. 9-11.