Кройтор А.О., Денисюк О.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ: АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Україна з кожним роком все стрімкіше намагається ввійти в світовий економічний простір. Сприятливою умовою для цього, можна вважати – інвестиційну привабливість країни, рівень якої визначається за допомогою окремих показників. За інвестиційною привабливістю можна характеризувати потенційні можливості економічного розвитку України в цілому та її фінансово-господарської діяльності, стан менеджменту, маркетингу, перспективи розширення підприємств різних форм власності тощо. Як відомо, підприємства є найбільш «привабливими» для зовнішніх чи вітчизняних інвесторів.

Проблема щодо визначення інвестиційної привабливості підприємств в Україні є досі не вирішеною і потребує удосконалення. Значну увагу цьому приділили досить таки значна частка науковців, серед яких можна назвати Чернікова О.І., Бланка І. О., Пономаренка В., Антіпова О.М., Щукіна В.М., Козаченка Г.В., Дрич А.Л., Скриньковського Р.М., Ноосву О.В.. Аналогічними питаннями займалися і зарубіжні компетентні фахівці, такі як: Глазьєв В., Крилов Е.І., Журакова І.В., Ковальов А.І., Сегура Е., Сондерс Д., Армстронг Г. та інші.

Метою статті є визначення інвестиційної привабливості вітчизняних підприємств на основі відповідних показників та визначення необхідних умов щодо її покращення.

Всі підприємства мають свій шлях розвитку, де спостерігаються періоди постійного розвитку фінансово-економічної, інноваційної, інвестиційної діяльності, стабільного існування на ринку, або ж, навпаки, перебувати на стадії спаду, й отримувати замість доходу – збиток. Тобто всі суб’єкти господарювання не можуть бути ідеальними, а якщо і є одиниці таких, то вони не постійно займають вищі позиції серед своїх конкурентів. На все це зважують інвестори при виборі об’єкта інвестування, оскільки бажають отримувати прибуток, при чому, максимальний. Тому, вибираючи ту чи іншу компанію, вони вважають за доцільне проаналізувати фінансовий стан кожного об’єкта за допомогою відповідних показників.

Загалом, при фінансовому аналізі, використовують такі показники:

· прибутковості

· ліквідності

· структури капіталу

· достатності та ефективності

На Рис. 1 зображені основні напрями та послідовність аналізу інвестиційної привабливості підприємства або ж окремої галузі.

Рис. 1 Основні напрями і послідовність аналізу інвестиційної привабливості ринку підприємства

Розглянемо показники достатності грошових потоків підприємств різних галузей, за якими можна зробити більш повний аналіз фінансового стану, що найбільше цікавить потенційних інвесторів. До першої групи показників відносять: показник адекватності грошового потоку або покриття довгострокової заборгованості, який дорівнює відношенню платежів по погашенню довгострокової заборгованості до грошового потоку від операційної діяльності; показник сплачуваності дивідендів, який дорівнює відношенню дивідендів до грошового потоку від операційної діяльності; показник реінвестування – це відношення куплених активів до грошового потоку від операційної діяльності; показник покриття боргів – це відношення боргів до грошових потоків від операційної діяльності. Отже, як видно, ці показники характеризують частку кожного окремого елементу в сукупності грошових потоків від операційної діяльності, і відповідно до цього, вже можна зробити висновок щодо рентабельності та ліквідності того чи іншого підприємства.

До другої групи показників належать:

Операційний індекс =

Питомий грошовий потік на 1-цю активів =

Критерій щодо визначення грошового потоку на одиницю активів показує, скільки припадає доходу від операційної діяльності на одиницю активу підприємства.

Завдяки розрахунку показників можна достовірно зробити висновки про стан ринкової структури господарювання та зробити правильний вибір щодо прийняття управлінських рішень.

Як за приклад, можна взяти Вінницьку область і продемонструвати найпривабливіші, в інвестиційному напряму, підприємства та потребують негайних вкладень. Серед таких знаходимо: хімічна галузь ВО «Хімпром» зі статутним капіталом 79288,8 тис. грн.; промбудматеріали – Глухівецький ГЗКК зі статутним капіталом 18324,6 тис. грн.; мікробіологічна галузь – ДП «ЕНЗИМ» з розміром статутного фонду 51716,0 тис. грн.; харчова галузь – ВАТ «Вінницький оліє жировий комбінат» зі статутним капіталом 33882,5 тис. грн. та ще ряд аналогічних компаній, які потребують втручання інвесторів, і спроможні приносити стабільний, і постійно зростаючий прибуток.

В Україні існує ряд проблем, що спричиняють невисоку інвестиційну привабливість, серед них виділяють:

1. недостатню ємність внутрішнього ринку

2. високий податковий тиск на бізнес

3. нерозвиненість ринку цінних паперів, землі, нерухомості тощо

4. недостатню інтегрованість

5. відсутність постійної інвестиційної політики держави та інші.

Для того, щоб підвищити конкурентоспроможність суб’єктів господарювання, з інвестиційної точки зору, слід створити однакові умови для діяльності українських та іноземних компаній та істинні форми конкуренції, а також забезпечити ефективне антимонопольне законодавство.

Отже, зробивши короткий опис методики аналізу інвестиційної привабливості українських підприємств, можна сказати, що тільки визначивши необхідні критерії, досвідчений інвестор зможе зробити для себе необхідні висновки. І врахувавши всі вищезазначені недоліки, можна запевнити, що інвестиційна привабливість як України в цілому, так і кожної галузі стане спроможною.