Примчук Н.А.

Науковий керівник Марценюк-Розарьонова О.В.

Вінницький національний аграрний університет

Стан та роль лізингу в умовах економічної кризи

Розвинений малий та середній бізнес — це необхідна складова стабільного розвитку ринкової економіки країни. Лізинг є ефективним механізмом фінансування підприємств малого та середнього бізнесу, які у своїй більшості не завжди відповідають вимогам ліквідності, необхідним для отримання банківського кредиту [2].

Аналізуючи ринок лізингових послуг в Україні, то на сьогоднішній день він перебуває на стадії становлення, і очевидним є необхідність збільшення обсягів лізингових операцій, оскільки багато вітчизняних підприємств характеризуються несприятливим станом матеріально-технічної бази (значна питома вага морально застарілої техніки та обладнання, низька ефективність їх використання, незабезпеченість запасними частинами тощо). Проте, темп росту лізингового ринку в Україні не відповідає потребам промисловості та економіки в цілому: потреба в лізингу для оновлення основних засобів підприємств країни в 70 разів перевищує реальний обсяг ринку лізингу; співвідношення річного обсягу лізингових угод та ВВП в Україні в 20 разів менше, ніж у країнах, що демонструють швидкі темпи зростання економічного потенціалу. Зокрема, співвідношення річного обсягу лізингових операцій до ВВП у 2009 році в Україні становив 0,4%, у Чехії – 4,78%, в Естонії – 5,38%.

Для України, яка гостро відчуває потребу в оновленні основних засобів в усіх галузях економіки, необхідність розвитку ринку лізингових послуг є особливо актуальною. За експертними оцінками Україна потребує щонайменше 172 млрд. дол. США інвестицій в основні засоби з метою їх оновлення. Адже рівень зносу основних засобів в Україні нині становить у середньому 50%, а в сільському господарстві, промисловості, будівництві, водному і авіаційному транспорті, соціальній сфері – 60% та більше відсотків (сюди входить як рухоме, так і нерухоме майно) [1].

Протягом 2009 року фінансовими компаніями та юридичними особами, які не мають статусу фінансових установ, але можуть, згідно з законодавством надавати фінансові послуги, укладено 1841 договір фінансового лізингу (майже 34% загальної кількості договорів за 2009 рік) загальною вартістю 755,1 млн. грн., що становить 21% від загального обсягу укладених угод. На кінець 2009 року, як і в попередніх роках, використання лізингових операцій при заміні основних засобів підприємств залишається середньостроковим інструментом, адже термін дії більшості лізингових угод становить 2-5 років (на загальну вартість 2934,7 млн. грн. або 63,7 від загальної кількості). Загальна вартість чинних лізингових договорів строком до 2 років становить 931,9 млн. грн. (20,2%), строком 5-10 років – 738,5 млн. грн. (16%), більше 10 років – 2,1 млн. грн. (0,05%).

Серед договорів фінансового лізингу як і раніше переважають угоди в галузі транспорту (60,34 %) (див. Рис. 1). При цьому в першому кварталі 2010 року питома вага транспорту зросла на 8,34 %, а питома вага будівництва, сільського господарства та сфери послуг зменшилась на 4,91%, 0,93% і 0,58% відповідно [3].

Рис. 1. Частка у вартості всіх договорів лізингу, виражена у відсотках

Основним джерелом фінансування лізингових операцій в поточному році стали позикові кошти, у тому числі банківські кредити (87,8 %), при цьому їх питома вага виросла на 30 % в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Станом на 01.01.2010 року кількість лізингових компаній становить 188. Більшість із них працюють з великими підприємствами (50%). В Україні кількість лізингових компаній з кожним роком збільшується, що обумовлюється зростанням попиту економіки країни на лізингові послуги. Бачимо, що ведучі позиції займає Київська область – 40 лізингових компаній, Львівська – 17, Одеська – 16 [1].

З метою активізації розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме:

· урізноманітнення джерел фінансування лізингу (приватний капітал);

· удосконалення системи оподаткування, кредитування, амортизації;

· надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування;

· організацію при обласних лізингових центрах відділів з формування бази даних про попит та пропозицію на обладнання й устаткування;

· розроблення державної програми підтримки лізингу, яка б передбачала залучення банківського сектору до розвитку лізингових послуг та ін.

Завдяки цим впровадженням лізинг стане гнучким економічним важелем здатним залучити інвестиції, сприяти підйому вітчизняного виробництва, залучити капітал в життєво важливі галузі економіки країни, забезпечити реальну підтримку малому бізнесу [1].

Список використаної літератури

1. Касько І.М. Лізинг – один з перспективних інвестиційних механізмів для економіки України // [Електронний ресурс] / Касько І.М. – Режим доступу: http://leasinginukraine.com/ua/.

2. Панченко Р.П. Аналіз ролі лізингу в умовах економічної кризи // Збірник наукових праць НТУ. – 2009. – №1. – С. 306-309.

3. http: // www.investway.in.ua/.

4. http: // www.raexpert.ru.rating/leasing/2010-I/.