Економічні науки/Фінансові відносини

Шкарлат І.С.

(науковий керівник ст. викладач Калишенко В.О.)

Харківський національний економічний університет

Визначення принципів організації бюджетування

на підприємстві

Сьогодні в умовах ринкових відносин підприємства здійснюють свою фінансово-господарську та виробничу діяльність в умовах нестабільності та мінливості ринкового середовища та посилення конкуренції. Результатом чого є зменшення обсягів реалізації продукції, прибутків, підвищення вартості позикових коштів. Тому керівникам підприємствам в нинішніх умовах необхідно вдосконалювати організацію управління на підприємстві, забезпечувати ефективність використання ресурсів та займатись пошуком шляхів зміцнення фінансової стабільності суб’єктів господарювання. Для того, щоб забезпечити дійсне процвітання підприємства керівникам слід вміти надавати оцінку внутрішнім та зовнішнім факторам, що впливають на успіх підприємства, передбачати своєчасно потенціальні проблеми та проводити заходи щодо їх усунення. Саме тому в якості одного з ефективних напрямів реалізації таких завдань є бюджетування, що визначає актуальність даної статі.

Дослідження особливостей бюджетування на підприємстві та вивчення питань щодо організації цього процесу присвячено багато праць вітчизняних та зарубіжних дослідників, таких як К. Джай Шим [20], В. Хруцький [18], О.Н.Лихачова [8], Г.О. Партина [11], І.А.Бланк [2], Д. Хан [16] та інші.

Мета роботи полягає у розгляді та вивчені змісту бюджетування, дослідженню та уточнені принципів бюджетування, які створюють теоретичне підґрунтя для організації бюджетування різних рівнів формування доходів та витрат.

Бюджетування є невід'ємною частиною загального планування звичайної діяльності підприємства. Проте сутність бюджетування трактується дослідниками по-різному. І.А. Бланк, трактує бюджетування як процес розробки конкретних бюджетів відповідно до цілей оперативного планування [2, c. 490]. П.О. Куцик розуміє бюджетування як процес розробки, формування та планування майбутньої діяльності суб’єкта господарювання, який оформляється у вигляді системи бюджетів [7]. В. М. Самочкін стверджує, що «…бюджетування – це система узгодженого управління підрозділами підприємства на підставі відповідних бюджетів в умовах динамічно та диверсифікованого бізнесу…» [12, С. 200]. Джай К. Шим, Джойл Г. Сігел наголошують, що бюджетування – процес колективний, який дає змогу погодити діяльність підрозділів усередині компанії і підпорядкувати її загальній стратегічній меті [20, с. 206]. Розуміння бюджетування на рівні підприємства таких дослідників як А.В. Кондрашова [4, с. 135], В.М. Волик, О.Й. Косарева [6,с.13], Т.В. Сизова, В.В. Гамаюнова [18, с.23] полягає в тому, що бюджетування являє собою технологію фінансового планування, обліку та контролю доходів і витрат, яка дає змогу аналізувати отримані і прогнозні фінансові показники”. На думку таких вчених, як О.Н. Лихачова [8, с.101], Г.О. Партина [11, с.50], О.О. Терещенко [15, с.17] бюджетування - це процес складання бюджетів із подальшим більш чітким їх дотриманням. Бачення вченого І. Мейтленда [9, с.3] співпадає з розумінням О.Н.Лихачової, Г.О. Партина та О.О. Терещенка, тобто бюджетування він розуміє як процес складання бюджетів із подальшим більш чітким їх дотриманням. Т.В. Теплова [14, с.85], В.В. Царев [19, с.161] бюджетуванням розглядають як процес розрахунку й узагальнення фінансових показників, що передбачає деталізацію фінансових планів підприємства в грошовому і натуральному вираженні на конкретний період часу.

Узагальнюючи вищевикладене можна узагальнити, що в нинішній економічний літературі бюджетування трактується, з одного боку, як процес розробки, контролю, виконання та аналізу фінансового плану, який охоплює всі сторони діяльності підприємства, з другого – як технологія управління фінансово-господарською діяльністю підприємства і його окремими підрозділами на базі координації, обробки та контролю зовнішніх і внутрішніх інформаційних потоків. Бюджетний процес на підприємстві передбачає розробку зведеного бюджету, що являє собою скоординований по усіх підрозділах або функціях план роботи в цілому [5]. Він складається з двох основних бюджетів – фінансового, оперативного та допоміжних. Зазвичай на підприємствах більшу увагу приділяють операційним бюджетам, які забезпечують впорядкованість звітності та характеризують перспективні надходження і використання ресурсів підприємства. До таких бюджетів відносять бюджет виробництва, бюджет продаж та бюджети різних видів витрат. Важливо зазначити, що операційні бюджети доцільно доповнювати аналітичними бюджетами що передбачають складання бюджетів змінних та постійних витрат. Вже на основі операційного бюджету складають фінансовий бюджет, що включає розробку бюджету доходів та витрат, бюджету руху грошових коштів та балансовий бюджет. Даний бюджет являє собою сукупність вище названих бюджетів, що відображають заплановані кошти та фінансовий стан підприємства.

Таким чином, бюджетування являє собою комплекс заходів й охоплює основні напрями діяльності підприємства - виробництво, збут, фінанси та координує їх. Причому, в процесі прийняття управлінських рішень, на всіх рівнях управління наголошення ставиться на фінансовій стороні, що передбачає можливість досягти цілей, таких як максимізація прибутку, зниження витрат, збалансованості залучених фінансових ресурсів з напрямами їх використання як у часі, так і в обсягах, що в цілому сприяє поліпшуванню фінансового стану підприємства. Тобто запровадження бюджетування на підприємстві сприяє вирішенню наступних завдань: створення ефективної системи фінансового управління, підвищення її інвестиційної привабливості, оптимізація доходів і витрат в цілому на підприємстві, так і по окремих його структурних підрозділах [10, с.345]. Для досягнення бажаного результату необхідно чітко виділити послідовність етапів бюджетування. На рис.1. зображено етапи бюджетування. В процесі реалізації виділених етапів необхідно дотримуватися обов'язкових умов для досягнення ефективності процесу бюджетування. До таких умов слід віднести: наявність методологічної бази складання, контролю й аналізу виконання зведеного бюджету; система управлінського блоку, що фіксує факти господар ської діяльності, необхідні для забезпечення процесу складання, контролю й

Рис.1. Етапи постановки системи бюджетування

аналізу зведеного бюджету; впорядкована організаційна структура та система керування, що забезпечить систематичне надходження облікової інформації, необхідної для забезпечення бюджетного процесу; застосування програмного забезпечення, що суттєво підвищує якість обліково – аналітичної роботи.

Важливо зазначити, що ефективне функціонування та впровадження бюджетування на підприємстві може бути досягнуто за рахунок застосування науково – обґрунтованих принципів, які дозволять сформувати таку систему бюджетування, що буде сприяти загальному поліпшенню управління підприємством та покращить якісні параметри його діяльності. Тому доцільно розглянути принципи бюджетування, які пропонують зарубіжні на вітчизняні вчені, які наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Принципи бюджетування

Автор	Назва	Тлумачення
О.О. Терещенко [13, с.18]	повноти;	всі операції підприємства, що впливають на його фінансові результати, повинні бути відображені в бюджеті.
	спеціалізації;	грошові надходження й виплати повинні відображатися відповідно до їхніх джерел виникнення,завдяки чому можна контролювати рух коштів окремих центрів прибутковості.
	централізації;	бюджетування є важливим інструментом фінансового управління підприємством, яке повинно здійснюватися із єдиного центру.
	координації;	бюджети окремих центрів прибутковості, затрат, структурних підрозділів тощо повинні складатися з урахуванням можливості їх зведення в єдиний консолідований бюджет.
	періодично-сті;	бюджети повинні складатися на певні періоди, термін яких залежить від специфіки організації фінансової діяльності.
	економічно-сті	аналіз вигід і витрат повинен свідчить про перевищення перших над останніми.
	точності;	всі операції та грошові надходження і виплати в результаті їх проведення мають базуватися на реальних прогнозах.
	прозорості;	усі задіяні особи у виконанні бюджетів повинні чітко уявляли завдання, які перед ними ставляться.
A.M. Кармінський [3, с. 78–79]	співпідпо -рядкованість	кожний підрозділ підприємства планує й відповідає тільки за ті економічні показники, на які воно впливає.
	постійність цілей	встановлені базові показники принципово не міняються протягом планового періоду .
	пріоритет по координації	забезпечує використання дефіцитних ресурсів у найбільш вигідному напрямку.
	узгодження цілей	вимагає початку процесу бюджетування “знизу-вгору”, оскільки керівники низової ланки краще володіють ситуацією на ринку і зі свого боку більш точно забезпечують реалізацію бюджетів.
Д. Хан [14, с.422]	структуризація по змісту , масштабам.	З погляду змісту всі бюджети повинні володіти проблемно- орієнтованою інформативністю. З точки зору масштабу подання й тимчасових параметрів всі бюджети, які формуються можна класифікувати за різними ознаками.
	інтеграція	бюджетування повинно бути інтегровано з орієнтацією на цілі.
	цілісність і повнота	планова діяльність окремих функціональних підрозділів повинна бути пов’язана із плановою діяльністю всіх інших одиниць.
А.Ю.Харко[15, с. 87–88] Т.Г.Бень [1,с. 49–50]	обґрунтованості та реальності	необхідність пріоритету реалізації продукції над її виробництвом та врахуванням обмеженості ресурсів, які є в розпорядженні підприємства;
	повноти	бюджет має охоплювати всі сторони діяльності та усі підрозділи підприємтсва.
	гнучкості	можливість коригування бюджетів при зміні внутрішніх чи зовнішніх умов діяльності;
	економічності	витрати на бюджетування повинні раціонально співвідноситися з отриманими результатами.
Є.І. Сапожніков [11, с.43]	безперервності	взаємозв’язок стратегічного, середньо – і короткострокового планування.
	цільової орієнтації діяльності підприємств	на вітчизняних підприємствах відсутня чітко сформульована місія, у зв’язку з цим немає цільової орієнтації в бюджеті, який обмежений зниженням витрат або зростання виручки.
	системності	система управління вимагає своєчасне виконання правил порушення яких викликає руйнацію бюджетного механізму.
	вибору бюджетного періоду	повинен бути обумовлений потребами управління.
	введення коротко-строкових бюджетів	ефективність прогнозування в середньо- і довгостроковій перспективі малоймовірна.

Таким чином, виходячи з таблиці 1 доцільно відмітити, що кожен автор має певні відмінності розуміння необхідних принципів бюджетування. У таблиці 2 наведені результати узагальнення думок різних вчених

Таблиця 2

Узагальнення змістовного наповнення категорії бюджетування

	Є.І. Сапожніков [13, с.43]	Т.Г. Бень [1, с. 49–50]	С.Б. Довбня [1, с. 49–50]	А.Ю. Харко [17, с. 87–88]	Д. Хан [16, с.422]	A.M. Кармінський [3, с. 78–79]	О.О. Терещенко [15, с.18]
системності	+
обґрунтованості		+	+	+
повноти		+	+	+	+		+
економічності		+	+	+			+
введення короткострокових бюджетів	+
координації							+
періодичності	+						+
структуризація по змісту					+
цілеспрямована інтеграція	+				+
централізації							+
точності							+
безперервності	+
гнучкості		+	+	+
співпідпорядкованість						+
постійність цілей						+
спеціалізації							+
прозорості							+
пріоритет по координації бюджетування						+
узгодження цілей						+

Розглянувши погляди вчених щодо принципів бюджетування на підприємстві встановлено наявність різних їх трактувань, причому зміст деяких з них збігається чи доповнюють один одного. Так на думку О.О. Терещенко принцип централізації полягає у здійснені фінансового управління підприємством з одного центру, що означає, що всі грошові надходження повинні служити для покриття всіх вихідних грошових потоків.На мій погляд, враховуючи те, що на підприємстві існують фінансові центри підрозділів, кожен з яких несе відповідальність за результати бюджетування в межах своїх повноважень, даний принцип можливо доповнити та поєднати з принципом співпідпорядкованісті та узгодження цілей, виділених A.M. Кармінським. В результаті на підприємстві кожен фінансовий підрозділ буде приймати участь у плановій роботі, що забезпечить більш якісну та точну інформацію щодо окремого аспекту планування та відбуватиметься розподіл відповідальності між керівниками. Таким чином, у процесі бюджетування буде приймати участь керівники фінансових підрозділів, які краще володіють необхідною інформацією, але все ж таки ухвалювати план бюджету будуть керівники підприємства.

За визначенням Є.І. Сапожнікова принцип цільової орієнтації визначає необхідність місії або цілі підприємства. Ціль фінансового планування, до якого входить бюджетування, повинна встановлюватися в процесі стратегічного та оперативного управління, що визначає узгодженість стратегічних та оперативних планів, що відображені у принципі безперервності, тобто у взаємозв’язку даних планів. Тому даний принцип в процесі складання бюджетів вже повинен бути впроваджений. До того ж вчений О.О.Терещенко виділив принцип координації, що відповідає за можливість зведення бюджетів в єдиний консолідований бюджет, тобто за узгодженість довго і короткострокових планів. Таким чином можливе поєднання принципу координації та цільової орієнтації.

Такий принцип як періодичність, який передбачає необхідність складання бюджетів на певні періоди в залежності від специфіки організації фінансової діяльності підприємства, що наведений дослідником О.О. Терещенко, можливо доповнити принципом вибору бюджетного періоду, виділений вченим Є.І. Сапожніковим. Тлумачення якого говорить, що вибраний період повинен бути обумовлений потребами управління. Тобто бюджетування повинне відбуватися постійно, але в періоди, які в більшій мірі відповідають потребам підприємства.

Такі принципи як повнота, гнучкість та економічність, на мій погляд, точно відображають умови, які необхідні для ефективного бюджетування на підприємстві.

Таким чином, розглянувши та проаналізувавши існуючи принципи бюджетування на підприємстві виділимо найбільш впливовіші з них, що забезпечать ефективність його впровадження на підприємства. До таких слід віднести: принцип повноти, періодичності, гнучкості, координації, економічності та узгодження цілей. Саме дотримання їх сприятиме впровадження ефективної системи бюджетування, яка дозволить ефективно використовувати і розподіляти ресурси, удосконалити якість прийняття управлінських рішень, здійснювати оперативний контроль та планувати діяльність підприємства, що забезпечить отримання максимально можливого прибутку.

Література:

1. Бень Т.Г. Бюджетування як інструмент удосконалення системи фінансового менеджменту підприємств / Т.Г.Бень, С.Б. Довбня // Фінанси України. – 2000. – № 7. –С.48–55.

2. Бланк І.А. Управління прибутком [навч. посібник] / Бланк І. А. – К.: “Ніка-Центр”, 1998. – 544 с.

3. Карминский А.М. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основы построения контроллинга в организациях / А.М. Карминский, Н.И. Оленев, А.Г. Примак, С.Г. Фалько. – 2-е изд. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 256 с.

4. Кондрашова А.В. Финансы предприятий в вопросах и ответах: учебн. пос / А.В. Кондрашова - М., 2005. – 215с.

5. Коркун Д. Бюджетування у системі фінансового планування / Д. Коркуна // Формування ринкової економіки в Україні – 2009. - №19. – С.330.

6. Косарев О.Й. Методологія бюджетування діяльності підприємств: Навч. пос. / О.Й. Косарев , В.М. Волик -К.: НАУ, 2004. – 96с.

7. Куцик П.О. Бюджетування як основна складова оперативного планування та фінансового контролінгу вищих навчальних закладів / Куцик П.О. // Економічні науки. Серія “Облік і фінанси”. Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. Випуск 7 (25) – Ч.2 – Редкол.: відп. ред. д.е.н., професор Герасимчук З.В. – Луцьк, 2010. – 556 с.

8. Лихачова О.Н. Финансовое планирование на предприятии: Учеб. пос. / О.Н. Лихачова – М.: - 2005. – 346 с.

9. Мейтленд И. Бюджетирование для нефинансовых менеджеров / И. Мейтленд – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2002. – 204

10. Нападовська Л. Управлінський облік / Л. Нападовська. – К: Книга, 2004. – 544 с.

11. Партин Г.О. Бюджетування у системі управління витратами підприємства / Г.О. Партин // Фінанси України, - 2003,- №5. - С. 50-53.

12. Самочкіна В.М. Гнучкий розвиток підприємства: ефективність і бюджетування [навч. посібник] / Самочкіна В.М., Пронін Ю.Б., Логачова Є.М. и др. – М.: Справа, 2000. – 352 с.

13. Сапожников Є.І. Особенности бюджетирования в российских организациях / Є.І. Сапожников //Финансовый менеджмент. – 2003. – №6. – С. 42–51.

14. Теплова Т.В. Планирование в финансовом менеджменте: Учебно-методическое пособие / Т.В. Теплова - М.: ВШЗ, 1998.

15. Тєрещенко О.О. Теоретичні засади бюджетування на підприємстві / О.О. Тєрещенко // Фінанси України.-2002.-№11.-С. 17-20.

16. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: Пер. с нем. / Под ред. и с предисл. А.А. Турчака, Л.Г. Головача, М.Л. Лукашевича. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 800 с.

17. Харко А.Ю. Бюджетування у процесі управління фінансовою діяльністю підприємства // Фінанси України. – 2001. – № 9. – С. 87–91.

18. Хруцкий В.Е. Внутрифирменное бюджетирование: настольная книга по постановке финансового планирования / В.Е. Хруцкий, Т.В Сизова, В.В. Гамаюнов – М.: Финансы и статистика, 2006. – 464 с.

19. Царев В.В. Внутрифирменное планирование / В.В. Царев - СПб.: Питер, 2002.

20. Шим Дж. К. Основи комерційного бюджетування [навч. посібник] / Шим Дж. К., Сігел Дж. Г. [пер. з англ.] – СПб.: Пергамент, 1998. – 496 с.