Коробка І.М., Британська Н.Н.

Управління формуванням фінансових ресурсів страхових компаній

Ключові слова: страховий захист, фінансові ресурси страховика, платоспроможність страхових компаній, статутний фонд, капітал страховика

Актуальність теми. По мірі поглиблення ринкових перетворень в економіці зростає роль ефективного управління фінансовими ресурсами, які нерозривно зв’язані з відтворювальними процесами і є необхідною умовою здійснення розширеного відтворення на всіх його стадіях і в усіх формах.

Важливим стратегічним сегментом економіки виступає страхування, оскільки воно забезпечує страховий захист, сприяє соціально-економічній стабільності в суспільстві та зниженню навантаження на витратну частину бюджетів різних рівнів, дозволяє оптимізувати діяльність суб’єктів економіки за рахунок централізованих фондів фінансових ресурсів, а також накопичувати фінансові ресурси для інвестування їх в економіку країни.

Постановка проблеми. Для здійснення ефективного страхового захисту своїх клієнтів страхові компанії повинні мати достатній обсяг фінансових ресурсів і забезпечувати їх ефективне розміщення. При цьому встановлення оптимальних співвідношень між окремими джерелами формування та використання фінансових ресурсів страховиків є важливою передумовою забезпечення безперервності процесу страхування, постійної платоспроможності страхових компаній та стабільних фінансових результатів їх діяльності.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Питання процесу формування фінансових ресурсів страхових компаній, особливо в умовах фінансової кризи широко розглядається спеціалістами в даній сфері. Так Нагайчук Н.Г. дослідив методи оцінки вартості капіталу страховиків [2]. Супрун А.А. розглянув організацію фінансового менеджеру страхових організацій з точки зору формування фінансових ресурсів [3]. Ткаченко Н. було досліджено зміни, які відбуваються в структурі капіталу страхових організацій [4].

Мета статті полягає в дослідженні процесу формування фінансових ресурсів страхових компаній та механізму його удосконалення.

Виклад основного матеріалу. Сутність поняття «капітал страховика» формується під впливом особливостей та специфіки страхової діяльності. Економічну природу цього поняття слід розглядати з позицій мети та завдань створення та функціонування страхової компанії як фінансового інституту. Такий підхід дає можливість визначити джерела формування капіталу та напрями їх уособлення в активах страховика.

На думку О.О. Гаманкової, капітал страховика у грошовій формі - це фінансові ресурси, які знаходяться у його розпорядженні [1, c. 328]. Капітал є основою функціонування страховика і за джерелами формування поділяється на власний і залучений, останній включає залучені та позикові кошти.

Власний капітал є фінансовою основою діяльності страхової компанії і його формування підпорядковане двом цілям: по-перше, формування необхідного обсягу необоротних активів і, по-друге, формування визначеного обсягу оборотних активів, хоча для страхового бізнесу друга мета недосить актуальна. Власні фінансові ресурси - це ті ресурси, які належать страховикові на правах власності та використовуються для формування активів і представлені статутним, додатковим і резервним капіталом, а також включають нерозподілений прибуток [2, с.199].

Статутний капітал (фонд) є відправною точкою діяльності страховика і формує основу його фінансової стійкості. Це загальна вартість активів, що зафіксована в установчих документах і є внеском власників у капітал страховика. В залежності від організаційної форми страховика він може формуватися двома способами: шляхом внесення часток засновниками або шляхом відкритої підписки на акції.

Економічна криза в Україні, яка розпочалася у кінці 2008 року і триває зараз, має серйозні негативні наслідки для усього фінансового ринку і зокрема для його страхового сегменту.

За даними Держфінпослуг [5], у 2009 році відбулися такі негативні зміни:

- за січень-грудень 2009 року зменшилася частка валових страхових премій до ВВП країни на 0,3 в.п. до 2,2 %. Частка чистих страхових премій у відношенні до ВВП після кризи стала складати 1,4 %. Це дуже низькі показники (в розвинених країнах вони дорівнюють у середньому 8—12 % ВВП);

- на 2,1 % зменшилася кількість укладених договорів страхування в цілому;

- на 14,9 % зменшилися обсяги надходження валових страхових премій, а обсяг чистих страхових премій зменшився на 20,8 %;

- на 4,4 % зменшилися валові страхові виплати, а обсяг чистих страхових виплат зменшився на 6,2 %;

- на 2 % зменшилися обсяги вихідного перестрахування, в тому числі обсяги премій, сплачених на внутрішньому ринку, зменшилися на 3 %, а на зовнішньому — зросли на 6,4 %;

- на 7 % зменшився обсяг страхових резервів.

У середньому фінансовий потенціал страхового ринку в кризовому 2009 році скоротився на 30 %.

Необхідність формування фінансових ресурсів страхової компанії, виходячи із цілої системи чинників, що впливають на їх кількісний і якісний стан і, в свою чергу, зумовлюють рівень фінансової стійкості страхової організації в конкретному періоді (величина внесеного статутного капіталу страхової компанії; розмір страхових резервів з метою гарантії страхових виплат; структура страхового портфеля страховика; існуюча система перестрахування страхових ризиків; масштаби та ризикованість інвестиційної діяльності конкретної страхової компанії; рівень конкуренції на страховому ринку тощо) [3, с.152].

Враховуючи, що надходження від страхової діяльності займають значну питому вагу в джерелах формування фінансових ресурсів страхової компанії, до їх визначення потрібно підходити особливо виважено і обґрунтовано. Так, зокрема, при плануванні надходжень від страхової діяльності потрібно враховувати, що між розміром отриманих страховою компанією страхових платежів та рівнем її фінансової стійкості не завжди існує прямий зв’язок. Так, зокрема, для молодої страхової компанії перший рік надходжень страхових платежів, як правило, пов'язаний з великими витратами на їхнє обслуговування у зв’язку з переважною виплатою основного відсотка комісійної винагороди страховим агентам у перший рік.

При цьому ситуація ускладнюється тому, що страхова компанія повинна на початкових етапах свого існування в повному обсязі покрити сформовані резерви грошовими коштами. Зробити це в даному випадку можна або за рахунок поповнення статутного капіталу, шляхом передачі значної частини платежів у перестрахування, хоча для цього також потрібні грошові кошти.

У залишковому підсумку знову ж таки найбільш реальним є варіант поповнення сформованих резервів за рахунок статутного капіталу. При збільшенні свого статутного фонду страхові компанії вирішують наступні завдання:

- мобілізація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів;

- поліпшення ліквідності та платоспроможності страхової компанії;

- акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоративних прав інших страхових компаній, підприємств, у т. ч. з метою посилення впливу на дані підприємства чи їх поглинання.

Враховуючи, що при недостатності статутного капіталу для грошового покриття резервів страхова компанія може позбутися ліцензії, в процесі розробки стратегії формування фінансових ресурсів страховика важливо визначити максимальний обсяг платежів, під які страхова компанія в змозі покрити резерви грошовими коштами.

Разом з тим при формуванні фінансових ресурсів страхової компанії необхідно виходити з наступних концептуальних засад:

- враховувати законодавчо встановлені мінімальні кількісні вимоги до власних коштів, з якими страхова компанія може отримати ліцензію на діяльність;

- дотримуватися раціонального співвідношення власних коштів страхової організації і прийнятих нею на себе страхових зобов'язань як у цілому, так і в розрахунку на один договір;

- при невисокому рівні конкуренції в окремих сегментах страхового ринку здійснювати обмежуючу тактику формування фінансових ресурсів за рахунок надходжень страхових внесків і після досягнення ними максимально допустимого з урахуванням ризику значення тимчасово не приймати платежі до моменту, коли компанія зможе збільшити резерви від повторних платежів наступного року;

- в якості найбільш оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів страхової компанії здійснювати доповнення сформованих резервів грошовим покриттям за рахунок статутного капіталу;

- передавати частину відповідальності, яку страхова компанія вже не може сама утримувати, перестрахувальникові;

- при виборі стратегій формування фінансових ресурсів оптимально поєднувати такі критерії, як забезпечення мінімальної середньозваженої ціни залучених ресурсів, досягнення нормальної рентабельності розміщених фінансових ресурсів та одночасна мінімізація ризику втрати фінансової стійкості страхової організації.

Висновки. Фінансові ресурси є основним джерелом потенціалу страхових компаній, які спрямовуються на досягнення ефективного господарювання, а значить – надійного страхового захисту в процесі надання послуг. Їх рух опосередковує операційну (страхову, перестрахову), інвестиційну, фінансову діяльність страховиків, трансформуючись у своєрідні фінансові потоки. Для забезпечення економічного зростання як на макро-, так і на мікроекономічному рівні, у страховій компанії необхідно виважено управляти фінансовими потоками, зокрема ефективно формувати і використовувати фінансові ресурси.

У зв’язку з цим постає нагальна потреба у комплексному відображенні концепції фінансових ресурсів страхових компаній як самостійного об’єкту фінансового управління, у подальшій розробці питань вивчення теоретичних засад фінансових ресурсів страховиків та розширенні практичних рекомендацій щодо їх оптимізації, підвищенні наукової обґрунтованості прийняття фінансових рішень в умовах нестабільності та ризику у період ринкової трансформації економіки України.

Список використаних джерел

1. Гаманкова О.О. Фінанси страхових організацій: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2007. – 328 с.

2. Нагайчук Н.Г. Оцінка вартості капіталу страховика // Вісник Полтавського Національного технічного університету. – 2009.- №1. – С.199-202

3. Супрун А.А. Організація фінансового менеджменту страхових компаній в умовах економічної нестабільності // Фінанси. Облік і аудит. – 2010. - №16. – С.152-159

4. Ткаченко Н. Дослідження змін у структурі капіталу страхових компаній // Банківська справа. – 2007. – № 4-5. – С. 89-94; С. 65-73.

5. Офіційний сайт Державного комітету статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/