К.е.н. Литовченко
О.Ю., Суворова А.О.
Харківський національний економічний
університет
Узагальнення методичних підходів до аналізу та оптимізації
структури капіталу підприємства з урахуванням зарубіжного досвіду.
Ефективність функціонування будь-якого підприємства
залежить від правильної стратегії управління капіталом підприємства,. важливою
складовою якого є оптимізація структури капіталу.
В Україні більшість підприємств нехтують науковими
підходами до цього питання, що є помилкою, оскільки від співвідношення між
власним і позиковим капіталом залежить результат діяльності підприємства та
його стан у майбутньому. Тому завданням кожного керівника має бути формування найбільш прийнятної
структури капіталу підприємства для його подальшої ефективної діяльності. У
зв’язку з цим у сучасних умовах зростає роль стратегічного аналізу капіталу
підприємства, метою якого є ефективне та стабільне функціонування підприємства.
Отже, керівництву підприємства потрібно чітко визначити, за рахунок яких
фінансових ресурсів буде сформовано капітал підприємства, адже від цього
залежатиме стан і результати діяльності підприємства у майбутньому.
Аналіз літературних джерел свідчить про великий
інтерес вчених до цього питання. Так, питанню оптимізації структури капіталу
присвячено праці таких вчених, як І.С. Благун, І.А. Бланк, Т.В. Головко, А.
Маршал, К. Маркс, Дж. Міль, В.О.
Подольська, С.В. Сагова, Г.В. Савицька, І.Й. Яремко, О.В. Яріш та інші. Усі
вони акцентують увагу на оптимальному співвідношенні між власним і позиковим
капіталом, за якого забезпечується найефективніша пропорційність між дохідністю
та фінансовою стійкістю підприємства [1].
Але на сьогодні не має єдиного універсального
методу оптимізації структури капіталу, застосовуючи який підприємство визначило
б оптимальне співвідношення між власним і позиковим капіталом.
Мета статті − узагальнення існуючих методичних
підходів щодо аналізу та оптимізації структури капіталу підприємства, а також формування
основних завдань і етапів оптимізації.
Сучасні теорії
фінансового менеджменту дозволяють застосувати великий методичний
інструментарій оптимізації структури капиталу, який
може бути корисний
будь-якій організації. Існує велика кількість
різноманітних поглядів щодо процесу оптимізації структури капіталу вітчизняних
та закордонних вчених. До закордонних теорій можна віднести традиційний підхід,
підхід Модільяні-Міллера, компромісний та сигнальний підходи. До вітчизняних –
підходи М.Н. Кревної, Є.С. Стоянової та В.В. Ковальова [6]. На
підставі цих теорій сформовано процес оптимізації структури капіталу
підприємства, який складається з шости етапів. Етапи процесу оптимізації структури капіталу підприємство
наведено у вигляді рис.1.
Процес
оптимізації структури капіталу починається з аналізу структури капіталу
підприємства. Основною метою цього аналізу є виявлення тенденцій динаміки
обсягу і складу капіталу в передплановому періоді, їх вплив на фінансову
стійкість і ефективність використання капіталу. Перший етап оптимізації
структури капіталу включає три стадії.
На
першій стадії аналізу розглядається динаміка загального обсягу й основних
складових елементів капіталу порівняно з динамікою обсягу виробництва і
реалізації продукції; визначається співвідношення власного і позиченого
капіталу, його тенденції; у складі позиченого капіталу вивчається
співвідношення довго- та короткострокових фінансових зобов'язань; визначається
розмір термінових фінансових зобов'язань та винесення причин протермінування.
Рис. 1 Зміст основних етапів процесу оптимізації
структури капіталу підприємства [6].
На
другій стадії аналізу розглядається система коефіцієнтів фінансової стійкості
підприємства, яка визначається структурою його капіталу. У процесі проведення
такого аналізу розраховуються і вивчаються в динаміці такі коефіцієнти, як
коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансового леверіджу (коефіцієнт
фінансування), коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності, коефіцієнт
співвідношення довго- та короткострокової заборгованості та інші.
На третій стадії аналізу
оцінюється ефективність використання окремих елементів капіталу в цілому. У
процесі проведення такого аналізу розраховуються в динаміці такі показники, як період обороту капіталу, коефіцієнт рентабельності власного використаного капіталу, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, капіталовіддача, капіталоємність
реалізації продукції [4].
Перший
етап є основою всього дослідження. Якщо підприємство має неоптимальну структуру
капіталу, то це можна визначити за допомогою аналізу його
фінансово-господарської діяльності.
Другий етап оптимізації структури капіталу - оцінка
основних факторів, які визначають формування структури капіталу. Ці фактори
можуть бути об’єктивними або ж суб’єктивними для окремо взятих підприємств.
Третій
етап - оптимізація структури капіталу за
критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Для проведення таких
оптимізаційних розрахунків, використовується
механізм фінансового лівереджу
та методика DuPount [2].
Четвертий
етап - оптимізація капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Процес цієї
оптимізації базується на попередній оцінці вартості власного та залученого
капіталу при різних умовах його залучення і здійснення багатоваріантних
розрахунків середньозваженої вартості капіталу.
П’ятий етап - оптимізація структури капіталу за
критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Цей метод оптимізації структури
капіталу пов'язаний з процесом диференційного вибору фінансування різних складових
частин активів підприємства та передбачає процес диференційованого
вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства. В
економічній літературі виокремлюють три підходи до фінансування груп активів
створеного підприємства [1]:
1. Консервативний
підхід
2. Компромісний
підхід
3. Агресивний
підхід
Залежно від
поглядів засновників створенного підприємства обирається варіант фінансування
активів (таблиця 1). Цей метод дозволяє врахувати особливості кожного
підприємства та погляди засновників.
Залежно
від свого ставлення до фінансових ризиків власники або менеджери підприємства
вибирають варіант фінансування активів.
Таблиця 1
Підходи до
фінансування груп активів створеного підприємства
|
склад активів підприємства |
консервативний підхід |
компромісний підхід |
агресивний підхід |
|
змінна частина оборотних активів |
|
|
|
|
|
ДПК+ВК |
|
|
|
необоротні активи |
|
|
|
КПК −
короткостроковий позиковий капітал;
ДПК –
довгостроковий позиковий капітал;
ВК – власний
капітал.
Шостий,
завершальний етап - формування показника
цільової структури капіталу. Граничні межі максимально рентабельної та
мінімально ризикованої структури капіталу дозволяють визначити поле вибору
конкретних його значень на певний період. У процесі його вибору враховуються
раніше розглянуті фактори, які характеризують індивідуальні особливості
діяльності певного підприємства. Показник отриманої в результаті дослідження цільової
структури капіталу підприємства відображає фінансовий менталітет власників та
менеджерів та входить до системи стратегічних цільових нормативів розвитку.
Провівши аналіз думок вітчизняних
та іноземних вчених-економістів щодо методології аналізу та оптимізації
структури капіталу підприємства, зроблено певні узагальнення та на їх основі
сформовано власний погляд щодо досліджуваної теми. Таким чином можна зробити
висновок, що оптимізація структури капіталу – це важливий етап стратегічного
аналізу капіталу, який полягає у визначенні такого співвідношення між вартістю,
втіленою в кошти підприємства, які йому належать і приносять прибуток, та
вартістю, інвестованою в грошові кошти, що залучаються на основі їх повернення,
за якого досягається максимальна ефективність діяльності підприємства. Важливо
зауважити, що оптимальна структура капіталу у кожного підприємства своя та
потребує індивідуального підходу до її визначення [3].
Література:
1. Бланк И.А. Управление использованием капитала / И.А.
Бланк – К.: Ника-Центр, 2002. – 656 с.
2. Івко А.В. Ефект фінансового лівереджу як інструмент управління
структурою капіталу/ А.В. Івко // Проблемы материальной культуры – 2009. –
С.18-23.
3. Квасницька Р.С. Управління цільовою структурою капіталу
підприємства : автореф. дис.на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. / Р.С.
Красницька – Хмельницький : Хмельницький НУ, 2005. – 18 с.
4. Крамаренко,
Г. О. Фінансовий аналіз : підручник / Г.О. Крамаренко, О.Є. Чорна. – К. : Центр
навч. л-ри, 2008. – 392 с.
5. Островська Г.Й. Фінансовий менеджмент : навч. посібн. / Г.Й. Островська – Тернопіль :
Підручники і посібники, 2008. – 576 с.
6. Приходько
Е. А. Управление
капиталом коммерческой организации: методическое обеспечение / Е. А. Приходько
// Проблемы теории и практики управления. – 2010. - №3. – С.64-75.
7. Швиданенко Г.О. Управління капіталом підприємства : навч. посібн. / Г.О. Швиданенко, Н.В.
Шевчук. – К. : Вид-во КНЕУ, 2007. – 440 с.