Милятинська Л.В., Путь М.О.

Науковий керівник Британська Н.Н.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Інвестиційна діяльність страховиків

Анотація. Інвестиційна діяльність страхових компаній відіграє важливу роль в економіці країни. Фінансові ресурси, які акумулюються у вигляді страхових резервів, сприяють збільшенню капіталу завдяки інвестуванню.

Аналіз останніх досліджень. Проблеми страхового ринку, зокрема інвестиційної діяльності страховиків, досліджували такі вітчизняні й закордоні науковці й фахівці, як П. Алексєєв, М. Александрова, В. Базелевич, С. Березіна, О. Гвозденко, Н. Нікуліна, Т. Яворська, В. Поровозник, О. Гаманкова, Ю. Воробйов та інші, проте ці проблеми на сьогодні залишаються невирішеними і потребують подальшого дослідження.

Метою статті є дослідження особливостей здійснення інвестиційної діяльності вітчизняних страхових компаній на сучасному етапі їх розвитку.

Виклад основного матеріалу. У розвинених країнах світу страхові компанії за обсягами інвестиційних вкладень перевищують загальновизнаних інституціональних інвесторів – банки й інвестиційні фонди. Не менш важливе значення має інвестиційна діяльність страховиків і на мікрорівні, виступаючи одним з головних факторів забезпечення ефективного функціонування страхової компанії.

По-перше, інвестиційна діяльність визначає можливість надання страхових послуг за рахунок формування достатніх обсягів страхових резервів.

По-друге, добре організована інвестиційна діяльність забезпечує в певній мірі якість страхових послуг і визначає ринкову позицію страховика.

По-третє, інвестиційна діяльність впливає на основні характеристики страхового продукту, насамперед на його вартість, і на фактичне виконання зобов’язань страховиком, обумовлене строками страхових виплат.

По-четверте, інвестування дає можливість власникам страхової компанії розвивати свій бізнес і самостійно управляти ним. За рахунок інвестування страхових резервів відбувається нагромадження коштів для збільшення власних ресурсів [3, с. 141].

У більшості країн основним джерелом одержання прибутку для страхової організації є не збір страхових платежів, а інвестиційна діяльність. Кошти від інвестиційної діяльності спрямовуються, як правило, на фінансування страхових операцій, на дотації збитковим видам страхування, розробку нових продуктів, підготовку кадрів й ін.

Вітчизняним законодавством не передбачено (проте й не заборонено) співпрацю страхових компаній з пайовими інвестиційними фондами та іншими інститутами спільного інвестування. На практиці поширеним є створення дочірніх компаній, які обслуговують інвестиційні потреби страховиків.

Типи участі страхових компаній на фінансовому ринку можна розподілити на спекулятивний та інвестиційний. В загально ринковому вимірі превалювання того чи іншого типу залежить від співвідношення страховиків, що здійснюють ризикові види страхування, і страховиків, що здійснюють страхування життя. З огляду на те, що в структурі страхових платежів в Україні за видами страхування превалюють ризикові види, інвестиційна діяльність вітчизняних страховиків у першу чергу повинна забезпечувати можливість негайного відчуження коштів страхувальників з інвестиційного процесу. Основною метою страховика, що виступає в ролі інвестора, є забезпечення фінансової стійкості для виконання зобов’язань перед страхувальниками. Інтерес страхового інвестора визначається досягненням цієї мети. В цілому, на відміну від класичного інвестора, основними цілями страховика при формуванні інвестиційного портфеля в умовах вітчизняного страхового ринку є не лише максимізація дохідності та мінімізація ризику, а й забезпечення повернення вкладень [5].

Сьогодні страхові компанії можуть здійснювати інвестування в такі фінансові активи як депозити. Даний вид активів є досить привабливим для страховиків, оскільки ставки за депозитами в Україні є досить високими в порівнянні з іншими країнами світу. Проте, депозити є уразливими через інфляційне знецінення грошової одиниці та зміною банківського процента.

Ринок цінних паперів в Україні є нерозвиненим і знаходиться на первинній стадії розвитку.

Практично всі акції, які обертаються на фондовому ринку Україні, є простими іменними акціями, оскільки переважна більшість акціонерних товариств в Україні були створені в процесі приватизації. Таким чином, в Україні не набув поширення випуск привілейованих акцій, які є більш прийнятними для інвестування страхових активів. [4].

На страховому ринку України існують обмеження в роботі на фондовому ринку:
- розміщення коштів страхових резервів по страхуванню життя акцій українських емітентів – не більше 30%, облігації українських емітентів – не більше 40% (разом не більше 50%);

- розміщення коштів страхових резервів по страхуванню довічної пенсії акцій українських емітентів – не більше 40%, облігації українських емітентів – не більше 40%;

- розміщення коштів страхових резервів по іншим видам страхування акції українських емітентів – не більше 30%, облігацій українських емітентів – не більше 30% (разом не більше 40%).

Державний контроль за інвестиційною діяльність страхових компаній в Україні регламентується Законом України “Про страхування” і Положенням про порядок формування, розміщення та облік страхових резервів по видах страхування, інших ніж страхування життя, від 26.05.1997р. № 41, затвердженим наказом колишнього Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю. Цими актами законодавства визначено перелік активів, в які страхові компанії мають право інвестувати кошти страхових резервів, вимоги до якості таких активів, обмеження щодо обсягів інвестицій в кожен вид активу.

Страховики здійснюють незначну інвестиційну діяльність на ринку нерухомості України тому, що вони розглядають даний вид інвестування як неперспективний. Страхові компанії тримають на балансі лише ту нерухомість, яка необхідна для здійснення операційної діяльності. Теоретично вкладення в нерухомість можуть розглядатись як перспективний напрямок для страхових компаній, що здійснюють страхування життя та інших фінансових посередників, що в силу особливостей основної діяльності здійснюють довгострокові інвестиційні вкладення з метою захисту від інфляційного знецінення активів. Вкладення в нерухомість, як правило, забезпечують більш високу віддачу, ніж надання коштів в кредит. Інвестиційна привабливість об’єктів нерухомості відзначається нерівномірністю для різних регіонів України. Найбільш привабливими є центр країни, столиця (завдяки можливості придбання житла, створення регіональних представництв фірм), рекреаційні зони, території поблизу столиці та великих міст [2, с. 411].

Страхові компанії України характеризуються низькою інвестиційною активністю, яка зумовлена різними проблемами. До цих проблем належать:

1) недосконале нормативно-правове регулювання у сфері страхування, недостатня відповідність чинного законодавства вимогам європейських стандартів;

2) низький рівень капіталізації вітчизняних страховиків;

3) мало ліквідних фінансових інструментів для проведення ефективної політики інвестування коштів;

4) непрозоре державне регулювання;

5) відсутність якісної статистичної інформації в страховому секторі;

6) украй низький рівень розвитку ринку страхування життя та інших видів особистого страхування;

7) недосконале нормативно-правове урегулювання діяльності страхових посередників, актуаріїв та аварійних комісарів.

Для вирішення даних проблем в рамках реформування страхового ринку, підвищення рівня якості послуг на страховому ринку, а також підвищення його інвестиційного потенціалу доцільно реалізувати такі заходи нормативно-правового, організаційно-методичного та інформаційного характеру:

1) сформувати чітку концепцію реформування галузі щодо вдосконалення державного регулювання ринку;

2) своєчасно адаптувати український страховий ринок до світових вимог фінансового регулювання та нагляду, проводячи активну співпрацю з європейськими та міжнародними організаціями;

3) створити правові умов для повноцінного впровадження інвестиційного та пенсійного страхування;

4) створити єдину саморегулюючу організацію, членами якої повинні бути всі страхові компанії, для захисту прав споживачів страхових послуг, забезпечення добросовісної конкуренції на ринку, а також створити централізовану базу даних про шахрайство на страховому ринку, доступ до якої матимуть усі страховики;

5) створити незалежний інститут експертизи договорів і страхових випадків, а також удосконалити сучасну систему контролю над фінансовим станом страхових компаній;

6) забезпечити формування інвестиційних інструментів для розміщення довгострокових страхових резервів за допомогою державних гарантій;

7) удосконалити моніторинг діяльності страховиків та посилити контроль за дотриманням страховиками вимог щодо забезпечення платоспроможності, фінансової стійкості, розміру чистих активів, статутного капіталу та осіб, що мають значну частку капіталу страховиків;

8) сприяти створенню фондів страхових гарантій, у тому числі за договорами страхування життя;

9) розробити нормативну базу, що уможливлює співпрацю страхових компаній та КУА у сфері управління активами страхових компаній;

10) розробити та реалізувати заохочення для страховиків, що добровільно дотримуються у своїй діяльності стандартів прозорості та підвищених вимог до платоспроможності й впровадженні міжнародних стандартів фінансової звітності [3, с. 143].

Висновки. Отже, розвиток інвестиційної діяльності українських страхових компаній забезпечить отримання додаткових доходів та розширення сфери їх діяльності. При розвитку необхідно вдосконалювати законодавчу базу та ринок капіталів, для забезпечення ефективного функціонування страхових компаній у сфері інвестування.

Література:

1. Гаманкова О. О. Фінанси страхових організацій Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2007. — 328 с.

2. Горбач Л.М., Каун О.Б. Страхування. Навчальний посібник. – К.: «Кондор», 2010. – 520 с.

3. Махортов Ю.О. Вплив інвестиційного потенціалу страхових компаній на розвиток економіки // Економічний вісник Донбасу. – 2010. - № 2 (20). – с. 139-145.

4. Мирощенко Н.Ю. Інвестиційна діяльність страховиків в Україні // http://www.confcontact.com/2008febr/5_mirosh.htm

5. Островський В.А. Інвестиційна діяльність страховиків в Україні: стратегія та пріоритети // http://udau.edu.ua/library.php?pid=1074