Економічні науки/ 4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

К.е.н. Івашко О.А.

Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна

Методичні підходи до аналізу спеціальних режимів інвестиційної діяльності в Україні

В умовах дефіциту фінансових ресурсів зросла нагальна потреба стимулювання економічної активності на регіональному рівні шляхом створення спеціальні режимів інвестиційної діяльності до яких в Україні належать спеціальні (вільні) економічні зони (СЕЗ )та території пріоритетного розвитку (ТПР).

Із 1992 р. Україна приєдналася до 30 країн світу, на території яких існують вільні економічні зони й території пріоритетного розвитку. Донедавна (до 2006 р.) в країні функціонували різні за масштабом 11 СЕЗ і дев’ять ТПР, у яких формувався особливий режим здійснення підприємницької діяльності, встановлений окремо для кожної СЕЗ та ТПР. Практика розвинених країн засвідчує, що СЕЗ та ТПР можуть стати інструментом виходу економіки країни з економічної кризи, у тому числі кризи глобальних інвестицій.

Для більшості країн світу, у тому числі й для України, загальною метою створення спеціальних режимів інвестування є активізація економічного розвитку в проблемних регіонах; полегшення процесу залучення новітніх технологій у національну економіку, що прискорює підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг; створення нових робочих місць та розв’язання таким чином проблем зайнятості населення; стимулювання припливу іноземного капіталу; розширення експортної бази; поліпшення платіжного балансу країни за рахунок надходжень в іноземній валюті; ефективне використання місцевих ресурсів; стимулювання ринкових перетворень.

Процес запровадження в Україні спеціальних режимів інвестиційної діяльності та формування законодавчої бази щодо їх діяльності найбільш інтенсивно відбувався протягом 2002–2004 рр. Водночас, необхідно відзначити, що Законами України „Про Державний бюджет України на 2004, 2005 2006, 2007, 2008 і 2009, 2010 рр.” запроваджено мораторій на створення нових і розширення діючих СЕЗ і ТПР, оскільки в їх діяльності було визначено більше негативних моментів ніж позитивних.

Разом з тим, для вирішення питання доцільності відновлення спеціальних режимів інвестування в Україні необхідно провести комплексну оцінку ефективності їх функціонування. З цією метою розрахуємо показники інвестиційного та інноваційного розвитку, діяльності підприємств, зайнятості та доходів населення, бюджетної ефективності. Розрахунки проводилися в динаміці за три роки: 2003 р. – пік інвестиційної активності, 2005 р. – припинення діяльності ТПР, 2009 р. – теперішній стан по ТПР Волинської області.

Комплексний аналіз соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності на ТПР у Волинській області дає змогу виявити позитивні та негативні наслідки їх функціонування.

Серед позитивних результатів функціонування ТПР виділимо: по-перше, поступове збільшення надходжень до бюджетів від реалізації інвестиційних проектів. Основним податком, сплаченим підприємствами, був податок на додану вартість. По-друге, зростав обсяг інвестицій на одного жителя ТПР. Це найкраще простежувалося у 2003 р., де частка вкладених іноземних інвестицій у загальній сумі становила 95,9 %. По-третє, диференціювалася галузева структура залучених інвестицій. Основна частка інвестицій залучена у такі галузі промисловості, як харчова – 28,5 % (2,4 млн дол. США), інше виробництво не віднесене до інших угруповань – 58 %, (4,9 млн дол. США), хімічне виробництво – 4,6 % (0,39 млн дол. США), деревообробна – 3 % (0,26 млн дол. США). По-четверте, спостерігався значний позитивний вплив результатів роботи в режимі ТПР на соціальне життя населення і загальний добробут міста [1, 2].

Проведений аналіз виявив низьку бюджетну ефективність проектів, що реалізувались в умовах спеціального режиму інвестування. Обсяги наданих пільг зростали швидше, ніж надходження до бюджету в результаті функціонування суб’єктів вільних зон, що зумовлено невиправданим обсягом наданих пільг, а також значними обсягами пільг із ввізного мита на сировину та матеріали, що ввозяться за імпортом суб’єктами СЕЗ і ТПР для потреб власного виробництва.

Для комплексної оцінки ефективності функціонування ТПР Волинської області нами розраховано показники інвестиційного та інноваційного розвитку, діяльності підприємств, зайнятості та доходів населення, бюджетної ефективності на снові яких побудовано структурно-логічну схему визначення ефективності спеціального режиму інвестиційної діяльності (див. рис. 2).

Таблиця 1

Показники оцінки ефективності функціонування ТПР Волинської області

Показник	2003	2005	2009
Інвестиційна віддача податкових пільг на ТПР, грн	1,13	2,99	4,04
Бюджетна віддача залучених інвестицій на ТПР, грн	0,31	0,56	9,13
Коефіцієнт ефективності використання інвестицій на ТПР	1,11	1,45	0,43
Коефіцієнт інноваційної спрямованості інвестицій на ТПР	13,51	9,52	0
Коефіцієнт виробничої віддачі інвестицій на ТПР	4,46	4,60	85,8
Коефіцієнт виробничої віддачі податкових пільг на ТПР	5,02	13,73	346,8
Бюджетна віддача одного зайнятого на ТПР, грн/особу	13,94	18,55	28,18
Коефіцієнт бюджетної ефективності використаних пільг	0,35	1,66	36,9

Як видно з таблиці 1 за аналізовуваний період відбувся ріст показника інвестиційної віддачі. Це пояснюється зниженням обсягів наданих пільг суб’єктам ТПР з 52300, 1 тис. грн. у 2003 р. до 1526 тис. грн. у 2009 р. у зв’язку

Фактори V порядку

Рис.1. Структурно-логічна схема факторної оцінки ефективності

з чим зросла бюджетна віддача залучених інвестицій на ТПР Волинської області. Коефіцієнт ефективності використання інвестицій мав тенденцію до підвищення, а у 2009 р. впав до критичного значення, що обумовлено низькою інвестиційною активністю та закриттям великої кількості підприємств, що реалізували інвестиційні проекти. Спостерігається низька інноваційну спрямованість інвестицій на ТПР Волинської області. Зокрема, у 2009 р. інноваційні проекти не впроваджувалися, про що свідчить нульове значення аналізовуваного показника. Бюджетна віддача одного зайнятого на ТПР Волинської області зросла, що пояснюється збільшенням надходжень до бюджетів від реалізації інвестиційних проектів, внаслідок відміни раніше наданих пільг з оподаткування.

Таким чином, реалізовуючи інвестиційний проект на ТПР суб’єкт господарювання має на меті, передусім, задоволення власних інтересів. Проте задоволення інтересів держави все ж відбувається через підвищення ділової активності регіону, де створена ТПР, покращення життя його мешканців, збільшення частки податкових надходжень до державного бюджету від реалізації інвестиційних проектів суб’єктами господарювання.

Література:

1. Звіт про надходження до бюджету коштів від реалізації інвестиційних проектів на ТПР у Волинській області на 01.01.2002–2008 рр.

2. Звіт про роботу виконавчої дирекції Ради з питань ТПР у Волинській області за 2002–2008 рр.