Экономические науки/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки.

 

Бевза Н.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну

 

Останнім часом в Україні деталі гостріше постає питання нестачі інвестиційних ресурсів для розвитку провідних ланок економіки. Це породжує необхідність залучення іноземних інвестицій, які здатні позитивно вплинути на впровадження ринкових реформ в Україні.

Метою роботи є оцінити сучасний стан, визначити шляхи підвищення інвестиційної привабливості України, напрями розвитку інвестицій та джерел їх фінансування.

Варто зауважити, що Україна вважається серед іноземних інвесторів дуже перспективною країною для реалізації інвестицій в силу наступних факторів: значний природно-ресурсний потенціал; наявність дешевої висококваліфікованої робочої сили; багатомільйонний ринок збуту та високий рівень промислового виробництва, зокрема руди і сталі. Однак на сьогодні Україна не надає іноземним інвестиціям належного рівня правового захисту. Нестабільне та суперечливе законодавство, корумпована влада, а також низка інших чинників, попри значний потенціал країни, не дозволяють України залучити необхідний обсяг інвестицій для розвитку економіки[2].

Необхідно зазначити, що законодавство, яке регулює питання іноземних інвестицій в Україну, досить часто мінялось, до того ж воно є вкрай несприятливим для іноземних інвесторів, які не мають практично ані податкових, ані інших пільг порівняно із вітчизняними інвесторами.

Вивчаючи обсяги надходження іноземних інвестицій можна констатувати, що на 1.10.2009 рівень прямих інвестицій до України склав 38591,6 млн. дол. США, хоча необхідний обсяг інвестицій для реформування економіки України складає більше 40 млрд. дол. Із європейських країн надійшло 30525,4 млн. дол. США.(79,1% загального обсягу), з країн СНД 3897,7 млн. дол. США (10,1%) , з інших країн світу – 4167,9 млн. дол. США (10,8%). Загалом обсяг прямих іноземних інвестицій збільшився на 23.5% порівняно з попереднім роком, адже в 2008р. дана сума становила 29542,7 млн. дол. США. Найбільша частка іноземних інвестицій в Україні належить Кіпру (21,3%, 8220,0 млн. дол. США), для якого привабливими є такі види економічної діяльності: оптова торгівля і посередництво у торгівлі (21,3%), операції з нерухомістю, послуги юридичним особам (15,6%) та фінансова діяльність (10%). Крім того, до трійки лідерів входять також Німеччина (17,1%, 6599,2 млн. дол. США) та Нідерланди (9,9%, 3820,6 млн. дол. США) [3].

В порівнянні з іншими державами об’єм інвестування в економіку України є незначним. Так, приплив іноземних інвестицій до Чехії більший в 11 разів, а в такі країни, як Словаччина, Польща, Португалія - в 5-6 разів ніж до України.

Окрім недосконалого законодавства, традиційно проблемами залучення іноземного капіталу до України називають політичну нестабільність, бюрократію та корупцію, безробіття, не конвертованість національної валюти, слабке інформаційне забезпечення іноземних інвесторів про потенційні можливості інвестування; утрудненість доступу до місцевих кредитів фондової діяльності; недосконалість процедури оформлення іноземних інвестицій; порівняно високі податки і незначні інвестиційні пільги; недостатнє страхування від політичного і економічного ризику.

Як висновок зазначимо, для повернення іноземних інвестицій в Україну, заохочення інвесторів, необхідно провести наступні кроки: створення стратегічної програми іноземного інвестування, яка б надала іноземним інвесторам вигідні умови для здійснення інвестиційної діяльності; реформа правового регулювання режиму іноземного інвестування, а також надання захисту і гарантій держави інвесторам від змін у законодавстві; створення вільних економічних зон та боротьба із корупцією, встановлення прозорих інвестиційних схем. Вочевидь, передумовами для збільшення припливу іноземних інвестицій в Україну є передусім досягнення політичної, економічної і соціальної стабільності у країні, подолання економічної кризи, удосконалення і розвиток форм залучення іноземного капіталу (в особливості створення спільних підприємств).

 

Література:

 

1.     Детюк Т.Г. Інвестиційний клімат в Україні // Економіка і держава – 2009р. - №1- с.31-34.

2.     Досінчук Х.В. Перспективи розвитку інвестиційної діяльності в Україні [Електронний ресурс] / Х.В. Досінчук // Режим доступу: http://www.rusnauka.com/4_SWMN_2010/Economics/58522.doc.htm

3.     Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/