Экономические науки /4. Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Асист. Тиквій Н.В., Ковель О.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Методичний підхід до оцінювання інвестиційної привабливості підприємства та визначення недоліків деяких методик оцінки інвестиційної привабливості

Одним із найбільш важливих аспектів функціонування підприємств в Україні є інвестиційна діяльність. Інвестиції стосуються глибинних основ господарської діяльності, визначаючи процес економічного зростання підприємств і країни в цілому.

Економічний розвиток суб’єктів господарювання в Україні нерозривно пов’язано із підвищенням інвестиційної привабливості як для міжгалузевого перерозподілу інвестиційних ресурсів, так і для залучення іноземних інвестицій. На сучасному етапі розвитку підприємств в Україні для успішного залучення інвестицій необхідно сформувати інвестиційну привабливість підприємства, тобто створити такі умови для використання інвестицій які б забезпечили максимально економічний та соціальний ефект від їх реалізації.

Дослідженню питань щодо оцінювання інвестиційної привабливості підприємства присвячені праці багатьох зарубіжних учених, таких як: Ю. Блех, У. Гете, Е. Дж. Долан, Д. Линей, К. Макконел, С. Брю, В. Ковалев, А. Крутик, Е. Никольська, В. Павлюченко, І. Сергєєв, В. Шапиро, В. Шеремет та ін. Із цієї проблеми опубліковано ряд досліджень українських учених, зокрема: І. Бланка, В. Гриньової, О. Данилова, Г. Івашиної, В. Коюди, О. Коюди, Т. Лепейко, А. Махмудова, В. Савчука, С. Прилипко, О. Чумеченка та ін.

Мета написання статті – проаналізувати існуючі методики оцінювання інвестиційної привабливості підприємства та визнання недоліків деяких існуючих методик оцінки інвестиційної привабливості.

На вітчизняних підприємствах використовується методичний підхід для оцінювання інвестиційної привабливості який відрізняється від інших методів складністю, оскільки вимагає виконання великої кількості розрахунків показників господарської діяльності підприємства.

Для визначення інвестиційної привабливості підприємства потрібно встановити взаємозв’язок результатів діяльності певних об’єктів і факторів, які їх визначають. Отже, доцільним буде використання методів кореляційно-регресійного аналізу, за їх допомогою вимірюється зв’язок між результативною ознакою, що характеризує ефект діяльності, і факторними ознаками, на основі яких оцінюють рейтинг привабливості. При цьому загальний ефект має бути розподілений між окремими факторами.

У сучасній практиці господарювання застосовується багатоаспектний підхід до аналізу й оцінювання інвестиційної привабливості підприємства. Загальний економічний та фінансовий стан досліджуваного підприємства у визначенні його інвестиційної привабливості, як правило, має відображатися рядом показників [1].

Інтегральне оцінювання дає змогу поєднати в одному показнику багато різних за назвою, одиницями виміру, вагомістю та іншими характеристиками чинників. Це спрощує процедуру оцінювання конкретної інвестиційної пропозиції, а інколи є єдино можливим варіантом її проведення і надання об’єктивних остаточних висновків. Фінансове оцінювання підприємств передбачає розрахунок понад 40 відповідних показників за різними напрямами господарської діяльності підприємства. Проте отримані внаслідок такого оцінювання великі масиви значень показників фактично не дають змогу зробити остаточний висновок, оскільки:

1) кожен показник, крім його значення у цифровому виразі, має ще й значення вагомості, яке у традиційній формі подання матеріалу відсутнє;

2) для визначення співвідношення вагомості різних показників інвестору потрібно ці співвідношення зафіксувати і здійснити відповідні розрахунки;

3) визначення вагомості показника в цілому є досить складною і надзвичайно відповідальною процедурою в системі оцінювання, тому для її виконання залучаються спеціально підготовлені експерти.

У практичному використанні метод інтегрального оцінювання інвестиційної привабливості підприємств сприяє збільшенню кількості потенційних інвесторів в Україні і, відповідно, швидшій відбудові виробничої сфери держави. Зазначений метод у простому і наочному поданні забезпечує достатньо об’єктивне бачення фінансової ситуації на підприємстві, в яке передбачається вкласти інвестиції [2].

При проведені аналізу існуючих методик оцінки інвестиційної привабливості підприємства дозволяє виділити їх недоліки у сучасних умовах господарювання:

1) Методика І.А. Бланка – оцінка інвестиційної привабливості підприємства базується на визначенні стадії життєвого циклу підприємства. За умови негативного інвестиційного клімату країни неможливо правильно визначити стадію життєвого циклу підприємства;

2) «Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій», затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій. Ця методика дозволяє інвестору комплексно оцінити теперішнє становище підприємства, але не враховує майбутніх перспектив розвитку суб’єкта господарювання;

3) Методика А.П. Іванова – можливості фундаментального аналізу доповнюються методами технічного аналізу при оцінці інвестиційної привабливості підприємства. Дана методика адаптована тільки для акціонерних товариств. При оцінці інвестиційної привабливості підприємств інших форм господарювання за цією моделлю виникають труднощі при розрахунку того чи іншого показника;

4) Методика О.Ф. Балацького, О.М. Теліженка, М.О. Соколова – експертно-рейтингова систем оцінки інвестиційної привабливості регіону. Для оцінки інвестиційної привабливості одного підприємства рейтинги регіону будуть нести тільки інформативний характер: характеристика інвестиційної привабливості регіону не дає точного уявлення про інвестиційну привабливість одного підприємства. Крім того, використання експертних оцінок може спричинити велику вірогідність неточності оцінки інвестиційної привабливості підприємства, тому що рейтинг розраховується як середньозважена експертних оцінок регіону;

5) Методика С.С. Донцова – оцінка інвестиційної привабливості підприємства за допомогою надійності його цінних паперів. Ця методика не враховує майбутніх перспектив розвитку суб’єкта господарювання. Використання даної методики відрізняється вузькою сферою використання, бо для отримання адекватних результатів необхідно, щоб інвестування відбувалося з однаковим ризиком у всю діяльність підприємства, а не тільки у його цінні папери[3].

Необхідно зауважити, що проблема оцінки інвестиційної привабливості підприємства може бути вирішена лише після визначення усіх факторів, що впливають на її рівень як зовні, тобто з боку держави, регіону та галузі, так і із середини, із боку самого підприємства. Виходячи із цього оцінку інвестиційної привабливості підприємства треба проводити за двома напрямами з урахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів впливу: оцінка попереднього та поточного фінансово-економічного стану підприємства (короткострокова життєдіяльність підприємства); визначення прогнозних значень показників діяльності підприємства (довгострокова діяльність підприємства). Подальші дослідження з відповідної проблематики необхідно проводити у напрямі пошуку шляхів спрощення оцінювання інвестиційної привабливості підприємства як для залучення іноземних інвестицій, так і для міжгалузевого перерозподілу інвестиційних ресурсів.

Література:

1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А. Бланк. – М.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2001. – 448 с.

2. Власюк Т.М. Методика оцінювання інвестиційної привабливості державних підприємств / Т.М. Власюк // Економіка та держава. – 2005. - №2. – с. 39-43.

3. http://www.in.gov.ua/