К.е.н. Мехеда Н. Г., Роздобудько О.М.

Черкаський національний університет ім. .Б.Хмельницького, Україна

НАПРЯМКИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Розвинений трудовий потенціал для підприємства є вирішальним чинником високої конкурентоспроможності, оскільки саме від кількісно-якісних характеристик трудового потенціалу залежить продуктивність праці, рентабельність, якість продукції, імідж підприємства формується здебільшого від ступеня професіоналізму персоналу, типом її трудової поведінки, рівнем довіри керівництву. Цим зумовлена актуальність даної тематики.

Окремі аспекти дослідження трудового потенціалу розглянуто в працях вітчизняних і зарубіжних вчених,таких як: І.І.Бажан, Д.П. Богиня, О.А. Грішнова, Є.П. Качан, А.М. Колот, Г.В. Осовська, А.С.Панкратов, С.І. Пірожков та ін. Незважаючи на поширення в останній час досліджень у цьому напрямі, в Україні залишаються актуальними питання ефективного використання трудового потенціалу на виробничому рівні.

Забезпечити зростання виробництва конкурентоспроможної продукції можливо на основі ефективного використання трудового потенціалу, який у широкому розумінні являє сукупність, елементами якої є працездатне населення, що характеризується кількісними та якісними показниками.

Трудовий потенціал – це існуючі сьогодні та передбачувані трудові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійними, кваліфікаційними та іншими характеристиками персоналу підприємства.

Традиційно використовують чотири типи одиниць виміру розміру трудового потенціалу підприємства – часові, натуральні, вартісні та умовні. Часові одиниці виміру базуються на використанні часових проміжків для характеристики рівня трудового потенціалу працівника чи підприємства.

Часова оцінка трудового потенціалу працівника може свідчити, скільки часу йому потрібно на виконання звичайних професійних обов'язків (функцій) та вирішення екстраординарних завдань у рамках конкретної організації виходячи з наявних умов.

Натуральні одиниці виміру (кількість виробів, обсяг виконаних робіт, чисельність обслужених клієнтів тощо) визначають трудовий потенціал на основі кількості генерованих і передбачуваних матеріальних економічних благ. Як приклад можна навести кількість виробів, які може виготовити працівник на своєму робочому місці (враховуючи його можливий професійний розвиток).

Вартісний вимір трудового потенціалу дає змогу інтегрувати на цій основі всі фінансові витрати та результати від діяльності підприємства (організації), але разом з цим передбачає врахування спектра обмежень. Найбільшими проблемами під час використання вартісних оцінок трудового потенціалу є уникнення зміни вартості грошей у часі, а також адекватний вираз вартості не фінансових складових. Умовні одиниці виміру трудового потенціалу по своїй суті відображають суб'єктивні судження щодо природи та чинників, що визначають розмір трудового потенціалу. До них відносять різноманітні синтетичні коефіцієнти, рейтинги, бальні оцінки тощо [3, с. 32-54].

Кількісна характеристика трудового потенціалу визначається: демографічними чинниками (приростом населення, міграційною рухливістю та ін.); потребами суспільного виробництва у робочій силі; можливостями задоволення потреби працездатного населення в робочих місцях.

Якісна характеристика трудового потенціалу носить умовний характер і може визначатися за допомогою: показників демографічного розвитку; медико-біологічних і психофізичних характеристик; професіонально-кваліфікаційних даних; соціальних можливостей.

В Україні зростає демографічне навантаження на населення працездатного віку: з 18520,7 чол. працездатного віку у 2000 році до 19189,5 чол. у 2010 року. За прогнозом цей показник зросте у 1,36 рази до 2020 року і становитиме 26097,72 чол. "Постаріння" населення призводить до збільшення витрат на утримання зростаючої маси непрацездатних за віком людей [1, с.185-193].

Стан навколишнього середовища в Україні суттєво впливає на стан здоров’я людини, спричиняє зростання захворювань, травм, нещасних випадків, в результаті чого, серед померлих третину складають особи працездатного віку.

Враховуючи напруженість демографічно-економічної ситуації в Україні та стан навколишнього середовища в перспективі не можна розраховувати на кількісне збільшення трудового потенціалу і дію екстенсивних факторів його використання, а тому,  насамперед, необхідне формування ефективного механізму до продуктивної праці, який би включав як економічні, так і соціальні та морально-психологічні важелі, що сприятиме підвищенню ефективності використання трудового потенціалу країни.

Ефективність реалізації трудового потенціалу кожного працівника залежить від умов, у яких здійснюється трудова діяльність. Тому формування та збереження трудового потенціалу в промисловості шляхом удосконалювання існуючих, а також розробкою та впровадженням нових методів управління персоналом, спрямовано на ефективне використання працівників, зайнятих у промисловому виробництві.

Попри складну демографічну та екологічну ситуації, підприємство також має проводити певні заходи щодо ефективного використання трудового потенціалу, а саме:

- формування ефективної диференційованої системи матеріального і морального стимулювання працівників;

- гарантування визначеного рівня заробітної плати, соціальних пільг, стабільності робочого місця працівнику за умови виконання ним поставлених виробничих задач і відповідності рівня його кваліфікації і професіоналізму вимогам виробництва;

- забезпечення продуктивної зайнятості, раціоналізація процесів праці і виробництва для зниження витрат праці;

- оптимізація кількості і якості трудового потенціалу відповідно до потреб виробництва,

- соціальна підтримка персоналу через систему соціальної допомоги.

Отже, трудовий потенціал є джерелом забезпечення підприємств кадрами і має кількісну і якісну характеристики. Кількісна сторона трудового потенціалу визначається чисельністю працездатного населення, статевовіковою структурою, числом безробітних. Основними компонентами якісного складу трудового потенціалу є психофізіологічна, соціально-мотиваційна, освітньо-професійна, інтелектуальна, духовно-енергетична.

Підвищення ефективності функціонування підприємств є загальною державною проблемою, вирішення якої можливе лише за умов ефективного використання всіх елементів виробничого процесу. При цьому покращання використання трудового потенціалу є домінантою в контексті економічного зростання і розвитку національної економіки. Для запобігання поглиблення екологічної кризи в країні, яка призвела до погіршення якісних компонентів трудового потенціалу, необхідно враховувати вплив техногенних процесів на життєдіяльність людини шляхом впровадження безвідходних та екологічно чистих технологій, введення обов’язкових екологічних норм та стандартів, проведення екологічних експертиз.

Література:

1. Статистичний збірник за ред. О.Г. Осапиенка, Київ. Видавництво «Консультант», 2008.

2. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2008. – 352с.

3. Управління ресурсами підприємства: Навч.посіб./ Під ред. к.е.н. Ю.М. Воробйова і д.е.н Б.І.Холода. –Київ: «Центр навчальної літератури»,2007.–288с