Економіка/4Маркетинг і менеджмент

К. е. н. Підвальна О. Г., Панасюк Т. Є. студентка групи 44 - МПО

Вінницький національний аграрний університет

Менеджер нового покоління

На сучасному етапі виникнення та розвитку глобальних тенденцій, таких як революційні прориви в комп’ютерних технологіях, формування єдиного світового ринку, екологічна криза тощо, значним чином змінило природу організації та роботу менеджерів, висунуло принципово нові вимоги до підготовки керівників. Суспільство ХХІ ст. вже, все частіше, називають «цивілізацією знання», тому менеджер нового покоління стає вирішальним фактором забезпечення успішного соціально-економічного розвитку України, відколи він поєднує ряд елементів, необхідних для успішної роботи установ і підприємств.

Загальновідомо, що класичні функції менеджера в умовах ринку полягали у тому, що він повинен мати стратегічне мислення, досконало знати маркетинг, уміло здійснювати контроль за фінансами підприємства та розпоряджатися ними, знати виробництво, уміти організовувати продаж своєї продукції й розвивати нові продукти, впроваджувати інформаційні технології на своєму підприємстві, здійснювати адміністрування, бути досвідченим з юридичної сторони, управляти людськими ресурсами, займатися зв’язками із громадськістю й рекламою [5].

Дослідженням окремих аспектів і явищ в розвитку системи освіти, зокрема, створення умов для ефективної професійної підготовки менеджерів займалися такі наукові діячі, як Я. Д. Антошкевич, А. С. Барчак, Т. Боровський, С. М. Квятковський; організацією процесу професійної підготовки менеджерів: Я. Бексяк, Б. Вавжиняк, Б. Гарбачик, У. Гжелонська; обґрунтуванням обсягу знань та умінь необхідних майбутньому менеджеру: Я. Д. Антошкевич, Т. Борковський, Б. Гарбачик, А. Охеров-Урбанец та інші.

Менеджери майбутнього – це менеджери знань. Їм належить створювати умови, за яких відбувається ефективний обмін інформацією та відкритий обмін знаннями. Такому менеджеру повинні бути притаманні:

– різноманітні особистісні якості (комунікаційні, інтеграційні, високий рівень емоційної інтелігентності);

– високі стандарти поведінки;

– вміння управляти людьми;

– системне мислення;

– вміння вчитися від інших та адаптувати рішення до ситуацій.

Менеджер нового формату має чітко усвідомлювати різницю між адмініструванням і управлінням. Адміністрування – це, насамперед, контроль. Основним завданням адміністратора є турбота про кожну дрібницю, втручання в кожну робочу операцію. Управління ж відрізняється тим, що всі зусилля менеджера спрямовані на мотивування персоналу до досягнення чітко окреслених цілей і на створення необхідних для цього умов. Менеджер нового покоління повинен завжди відігравати першорядну роль в успішності та ефективний діяльності компанії. Тому, йому необхідно бути не лише адміністратором, а й займати активну позицію в управлінні компанією, зосередившись на підвищенні ефективності роботи свого підрозділу [4].

Щоб вважатися лідером за сучасних соціально-економічних умов, менеджер нового формату має відповідати такими критеріям:

- мати мультикультурні знання, бути здатним розуміти й спілкуватися з представниками різних культур;

- мати глобальні технологічні компетенції: вміти використовувати

технології для управління глобальною міжкультурної децентралізованої командної роботою й здійснення її координації;

- володіти мистецтвом допомагати людям в управлінні процесами, що призводять до досягнення узгоджених цілей;

- бути спроможним створювати, розвивати й підтримувати ефективні робочі команди в умовах глобального середовища [2].

Підсумовуючи результати дослідження, можна зробити висновок, що майбутнє не за класичним адміністратором, що роздає вказівки своїм підлеглим, а за менеджером із задатками лідера, тобто менеджером нового покоління. Зміни, що відбуваються в наші дні в Україні й у світі, змушують по новому подивитися на роль менеджера й дилему «менеджер або лідер».

Новітня економіка, що ґрунтується на засадах знань, і надалі вимагатиме висококваліфікованих і успішних менеджерів нового формату, які вміють ефективно управляти як індивідуальним людським капіталом, так й інтелектуальним капіталом організації.

Список використаної літератури:

1. Веснин В. Р. Менеджмент для всех. – М.: Знание, 2004. – 173 с.

2. Друкер П. Задачи менеджмента в ХХІ веке. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2000. – 215 с.

3. Енциклопедія освіти / Академія педагогічних наук України / [гол. ред. В.Г. Кремень]. – К. :Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

4. Кузьмин И. А. Психотехнология и эффективный менеджмент. – М.: Рос – смен, 2005. – 491 с.

5. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. –

М.: Человек, 2005. – 275 с.