Єрмак О.М.

Науковий керівник: Тимчина Л.І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Особливості бухгалтерського обліку експортних операцій

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) є однією з основних форм економічних відносин України з іноземними державами. Без здійснення зовнішньоекономічних операцій побудова ринкової системи господорювання не можлива. Держава стоїть на шляху сприяння зовнішньоекономічній діяльності суб’єктів господорювання.

Однією з форм здійснення ЗЕД є зовнішня торгівля. Просування вітчизняних товарів на міжнародному ринку дає можливість розширити ринки збуту для українського товаровиробника.

Експорт товарів є засобом утвердження українських виробників за кордоном, сприяння підвищенню якості виробленої продукції. Підприємства, які експортують продукцію, мають значні переваги у сфері оподаткування, що робить цей вид діяльності привабливим і перспективним.

Вагомий внесок у розвиток питань з обліку експортних операцій зробили такі вітчизняні науковці, як Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, С.Ф. Голов, М.В. Кужельний, В. Лінник, В.В. Сопко, І.П. Житної, В.О. Шевчука, О.С. Бородкіна.

Метою даної роботи є обгрунтування теоретичних та науково- практичних аспектів бухгалтерського обліку експортних опреацій.

Основним нормативним документом, що регулює порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. [1].

Експорт товарів (робіт, услуг) – один з основних видів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до Закону експорт товарів – це продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності

(у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Порядок ведення організаціями бухгалтерського обліку експортних операцій суттєво залежить від умов, зазначених у зовнішньоекономічних контрактах, які застосовують у діловому обороті організації; форм розрахунків з іноземними покупцями, а також від виходу українського постачальника експортного товару на зовнішній ринок – самостійно або через посередника. Під час вибору методу експортування товарів слід урахувати кількість потенційних замовників, частоту продаж, тип продукту, що продається, обсяг замовлень.

Оскільки екпортні товари призначені для вивезення з метою реалізації за межами митного кордону України, то вони є експортними з моменту їх відвантаження на адресу іноземного одержувача. Підставою для обліку експортних товарів та їх руху є оформлені відповідним чином товаросупровідні, транспортні, страхові, складські, банківські, а також митні документи.

Реалізіція експортної продукції й експортних товарів відображається за контрактною вартістю відповідно до базових умов поставки. При визначенні контрактної вартості враховується облікова вартість і базові умови поставки. ПДВ і акцизний збір по експортних товарах у контрактні ціни не включаються. Додатковими елементами контрактної вартості експортної продукції й експортних товарів є мито, митні збори й транспортні витрати залежно від базисних умов поставки.

Мито нараховується митним органом Укарїни відповідно до ставок Єдиного митного тарифу України, які діють на день подання митної декларації. При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземная валюта перераховується у валюту України за курсом НБУ. Мито на товари й інші предмети нараховується на ціну, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митної території України. При визначенні митної вартості до неї включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо вони не включені до рахунка-фактури: на транспортування, вантаження, розвантаження до пункту перетину митного контролю Укарїни. Акцизний збір не стягується при реалізації підакцизних товарів (продукції) на експорт за іноземну валюту, якщо іншого не передбачено міжурядовими угодами. Операції з вивезення товарів за межі митної території України і надання робіт, послуг для їх споживання за межами митної території України є об`єктом обкладання податкои на додану вартість. До таких операцій застосовують нульову ставку. [2]

Декларування товарів, що вивозяться за межі митного кордону, залежно від певних умов, здійснюється як у митниці на кордоні, так і у внутрішній митниці - митниці відправлення. Якщо вантажну митну декларацію (ВМД) надано у внутрішній митниці, вантаж спрямовують до мтниці на кордоні для випуску за межі митної території України з аркушем неоформленої експортної ВМД.

Отже застосування платником-експортером нульової ставки ПДВ для операцій з продажу товарів, вивезених (експортованих) на межі митної території України, але задекларованих на внутрішній митниці, можливе тільки за умови підтвердження фактичного вивезення цих товарів за межі митної території України. Якщо фактичне вивезення за межі митної території України не підтверджується, операції з продажу товарів розглядаються як операції з продажу на митній території України, що підлягають обкладенню ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 відсотків. Оскільки експортні операції є об`єктом обкладання ПДВ, експортер має право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам.

Аналітичний облік експортних операцій слід організовувати за трьома основними напрямами: за кожним покупцем, за кожним платежем та за валютою платежу.

Основною особливістю бухгалтерського обліку експортних операцій за умови наступної оплати за відвантажений товар чи надані послуги (виконані роботи ) є те, що дебіторська заборгованість, яка виникає в обліку при відвантаженні товару (фактичного надання послуг чи виконання робіт), є монетарною статтею балансу. Згідно з П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» за такою заборгованістю слід визначити курсову різницю на дату балансу і на дату здійснення розрахунків. По немонетарній заборгованості за отриманими авансами курсові різниці не розраховують [3].

Таким чином, в умовах економічної кризи необхідно вживати всі можливі способи щодо удосконалення зовнішньоекономічної діяльності. Дуже важливо організувати цю діяльність таким чином, щоб вона була якісною та приносила прибутки. В період фінансової кризи необхідно розуміти всю проблематику здійснення експортних операцій. Більшість господарюючих суб'єктів втратили можливості вступати в зовнішньоекономічні відносини. Ефективність організації експортних операцій значним чином пов'язані з ефективністю функціонування підприємства в цілому.

Література:

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91р. № 959-XII.

2. Бутинець Ф.Ф. Облік зовнішньоекономічної діяльності: Підручник для вузів / За ред. проф.Ф.Ф. Бутинця.- вид. 3-тє доп. і перероб.- Житомир, 2006.-388с.

3. Лисенко Ю.М. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності.-К: Зовнішня торгівля, 2007.-200с