Автаєва Ю.

Науковий керівник: Правдюк О.Л.

вінницький національний аграрний університет

Формування облікової політики підприємства

В сучасних умовах господарювання одним з найважливіших питань організації системи бухгалтерського обліку на кожному підприємстві є формування облікової політики. Виникнення даного поняття в вітчизняній практиці пов’язане з змінами в системі економічних відносин, що зумовили необхідність реформування бухгалтерського обліку в Україні, його пристосування до нових умов господарювання та процесами трансформації бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів [2].

Питання формування облікової політики в цілому та її складових досить широко висвітлене у обліковій літературі. Зокрема, цьому питанню присвячені роботи Н.П. Кондракова, Р.А. Алборова, А.І. Нечитайло, В.Г. Лінника, Ф.Ф. Бутинця та інших. Серед молодих науковців питання організації обліку, особливо у частині формування облікової політики, висвітлене у наукових працях Т.В. Барановської, Я. В. Лебедзевич, С.М. Шулепової та інших.

Ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається з розробки його облікової політики, яка передбачає вибір комплексу методичних прийомів, способів і процедур організації та ведення бухгалтерського обліку підприємством з числа загальноприйнятих в державі. Тобто облікова політика конкретного підприємства залежить від політики держави в сфері бухгалтерського обліку.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності [1].

Від правильно сформованої облікової політики багато в чому залежать ефективність керування господарською діяльністю підприємства й стратегія його розвитку на тривалу перспективу. Адже, облікова політика визначає ідеологію економіки підприємства на тривалий період, сприяє посиленню обліково-аналітичних функцій у керуванні підприємством, дозволяє оперативно реагувати на зміни, що відбуваються у виробничому процесі, ефективно пристосовувати виробничу систему до умов зовнішнього середовища [4].

Формуючи облікову політику підприємство повинно вибирати такі принципи, методи та процедури обліку, які дозволяють достовірно відобразити фінансовий стан підприємства, результати його діяльності та забезпечити зіставність фінансових звітів. Тому під час розробки облікової політики необхідно враховувати вимоги до якісних характеристик бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які викладені в пунктах 14-17 П(С)БО 1.

Механізм формування облікової політики можна представити за допомогою його складових, які охоплюють всю систему об’єктів бухгалтерського обліку. Тому основними складовими облікової політики є:

1. Теоретичні засади бухгалтерського обліку – базуються на загальнонаукових основах бухгалтерського обліку та основних законодавчих

актах, що регулюють діяльність в цій сфері; також включають в себе основні принципи, дотримання яких є основою відображення в обліку господарських

операцій.

2. Методика – це сукупність методів та критеріїв оцінки, що регламентують облік основних засобів та малоцінних необоротних активів, запасів, фінансових інвестицій, розрахунків, забезпечень, доходів та витрат.

3. Практика – включає в себе безпосереднє ведення обліку на вищеперерахованих ділянках шляхом реєстрації в первинних документах та їх обробки; відображення господарських операцій згідно діючого Плану рахунків; узагальнення інформації в облікових регістрах обраної форми обліку; організація внутрішнього контролю та взаємодії бухгалтерії з іншими службами господарюючого суб’єкта [5].

При формуванні облікової політики одним із головних завдань є виокремлення тих факторів, які більшою мірою впливають на функціонування господарчої системи. Тому на вибір і обґрунтування облікової політики підприємства впливають такі основні фактори (рис. 1):

Рис. 1. Фактори впливу на вибір і обґрунтування облікової політики

За формою облікова політика має вид наказу керівника, на підставі якого головний бухгалтер складає проект і потім передає на затвердження керівнику установи. Наказ про облікову політику набуває чинності з дня його підписання керівником та є обов’язковим для виконання всіма службами та працівниками підприємства [4].

У першому розділі наказу (розпорядження) відображається порядок оцінки нематеріальних активів, строк їхньої служби, нарахування амортизації на основні засоби, порядок обліку транспортно-заготівельних витрат, методи оцінки та обліку виробничих запасів, види створюваних резервів та порядок розподілу прибутку.

У другому розділі наказу затверджують робочий план рахунків, форму обліку на підприємстві, графік документообігу, форми бухгалтерських документів, організацію та порядок проведення інвентаризації, а також організацію обліку та контролю.

У третьому розділі встановлюють відповідальність за організацію обліку на підприємстві та порядок призначення і звільнення головного бухгалтера.

Наказ про облікову політику розробляється з урахуванням принципу послідовності, тобто постійного, з року в рік, застосування підприємством обраної політики. Він може діяти декілька років, але при уточненні окремих положень політики (у зв'язку зі зміною ліміту розрахунків готівкою, термінів звітування, внесення змін до законодавчих і нормативних документів, істотної зміни умов діяльності установи чи інших істотних факторів) до нього можуть бути внесені певні зміни. Зміни до облікової політики установи оформляються наказом (розпорядженням) керівника підприємства [3].

Сформована виконавчим органом управління підприємством облікова політика подається на затвердження власнику, органу, уповноваженому управляти державним майном, органу, уповноваженого управляти корпоративними правами держави. Отже, процес формування і затвердження облікової політики належать до компетенції власника або уповноваженого органу. Однак процес формування і затвердження облікової політики на наступний рік повинен бути завершений до кінця поточного року. Сформована підприємством облікова політика повинна застосовуватися з 1-го січня нового року всіма структурними підрозділами незалежно від місця їх розташування [2].

Новостворене підприємство оформляє обрану облікову політику в термін не пізніше 90 днів з дня набуття прав юридичної особи. Прийнята новоствореним підприємством облікова політика вважається дійсною з дня набуття прав юридичної особи.

Дослідження показали, що процес формування облікової політики має комплексний характер. Особливу увагу необхідно приділити вивченню чинників, що впливають на господарську діяльність підприємства та його облікову політику, а також вибору елементів облікової політики, та вирішенню даного питання саме на законодавчому рівні.

Розробка та прийняття облікової політики сприяє покращенню бухгалтерського обліку і забезпечує належну ефективність роботи кожного підприємства.

Таким чином, врегулювання даного питання, щодо порядку формування облікової політики допоможе підприємствам зорієнтуватися в складних економічних умовах.

Список використаної літератури

1. 1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV.

2. Івченко Л. В. Концептуальні засади облікової політики / Л.В. Івченко // Фінанси, облік і аудит. 2009. №14. – С. 246- 256.

3. Гольцова С.М. Методичні аспекти зміни в обліковій політиці підприємства / С.М. Гольцова // Вісник Сумського національного аграрного університету, Серія «Фінанси і кредит». - 2009. - №2.

4. Левченко О.П. Проблеми формування облікової політики в сільськогосподарських підприємствах України / О.П. Левченко // Облік і фінанси АПК. - 2010. - №4. – С.57-60.

5. Патарідзе-Вишинська М.В. Облікова політика: теорія і практика / М.В. Патарідзе-Вишинська // Житомирська філія Київський інститут бізнесу та технологій. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2009_1/09pmvtip.pdf.