К.п.н. Лобачева І.Ф., Короленко Т.В., Сирота К.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З БУХГАЛТЕРСЬКИМ ОБЛІКОМ

Як наука економічний аналіз застосовується з метою виявлення закономірностей і встановлення та оцінки основних факторів, що позитивно чи негативно впливають на показники ефективності.

Ряд зарубіжних та вітчизняних вчених досліджували проблеми економічного аналізу та намагались вказувати шляхи їх вирішення. Такі науковці та економісти як Є.В.Мних, В.М. Іваненко, В.О.Мец, О.А. Захаренко приділили значну увагу теоретичному підходу до вирішення проблем взаємозв’язку економічного аналізу з різними науками.

Предметом аналізу являється дослідження інформаційного потоку господарської діяльності підприємства для обгрунтування управлінських рішень. В процесі проведення аналізу вирішуються наступні задачі:

1) оцінка обгрунтованості і оптимальності базових і планових показників (обгрунтованість базових і планових показників дає можливість виявити невикористані резерви виробництва);

2) оцінка виконання планових показників і досягнутих результатів (в процесі рішення цієї задачі розраховується рівень виконання планів, темпів росту і темпів приросту);

3) розрахунки факторів, які впливають на відхилення фактичних показників від базисних або планових [1, с.156].

Економічний аналіз (грецькою означає розчленування, розкладання) - взаємопов’язані й взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів [2, с.89]. Він, як і будь-яка інша наука, має зв’язок з багатьма фундаментальними, спеціальними, галузевими та прикладними науками. Проте особливу роль в економічному аналізі відіграє бухгалтерський облік. До 70% всієї економічної інформації для аналізу надходить від системи бухгалтерського обліку.

Потреби економічного аналізу ставлять до інформації підвищені вимоги щодо повноти даних, оперативності, достовірності, порівнянності, безперервності, доступності. Тому форми обліку потребують постійного вдосконалення: зміни форм, змісту реєстрів, порядку документообігу. На сьогодні в Україні здійснено перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і новий план рахунків. Не знаючи методики бухгалтерського обліку та змісту звітності, важко підібрати для аналізу необхідні матеріали та перевірити їхню вірогідність. Зв'язок економічного аналізу з бухгалтерським обліком полягає також у широкому застосуванні в процесі аналізу прийомів дослідження. В першу чергу мова йде про використання в економічному аналізі балансового та сальдового прийомів.

Бухгалтерський облік відображає господарські операції в первинній документації, записує їх у регістрах синтетичного й аналітичного обліку й у бухгалтерській звітності. Складання балансу допомагає проаналізувати стан господарських засобів і джерел їхнього утворення, з’ясувати, чи всі резерви використані підприємством для збільшення прибутку, з’ясувати, які недоліки гальмували господарську діяльність у минулому звітному періоді [3, с.105].

Зв’язок економічного аналізу з бухгалтерським обліком полягає у тому, що з одного боку, відомості бухгалтерського обліку є головним джерелом інформації при аналізі господарської діяльності, а з іншого - вимоги, які ставляться перед аналізом, так чи інакше переадресовуються бухгалтерському обліку. Тому бухгалтери першими почали аналізувати господарсько-фінансову діяльність підприємств. Кожен бухгалтер, отримавши дані про результати господарювання підприємства, цікавиться станом господарських засобів і джерел їх утворення, використанням підприємством резервів для збільшення прибутку. Для того, щоб більш якісно забезпечити аналіз інформацією, зробити її більш оперативною, правдивою,точною, в необхідній мірі деталізованою, доступною та зрозумілою, вся система бухгалтерського обліку постійно вдосконалюється. Для більшої своєї аналітичності бухгалтерський облік змінює форми та зміст регістрів, порядок документообігу тощо.

Верхня границя аналізу господарської діяльності підприємств, об’єднань проходить там, де завершується ведення бухгалтерського обліку, там де закінчується бухгалтерський баланс. Саме тому мікроаналіз – це справа бухгалтерів-аналітиків, економістів-аналітиків, а макроаналіз – економістів-статистиків. У першому і в другому випадках економічний аналіз виступає як самостійна наука.

Перехід до ринкової економіки обумовив появу нової для нас галузі наукових знань і практичної діяльності, з якими колись ми не зустрічалися. Це – аудит. Він визначається як перевірка, ревізія, аналіз господарської діяльності. У деяких джерелах, що викладають іноземний досвід, під аудитом розуміється комплексний економічний аналіз [4, с.56].

В економічному аналізі знаходять широке застосування сучасні засоби обробки інформації, економіко-математичні й соціологічні методи, знання в галузі техніки й технології виробництва.

 Тому можна сказати, що економічний аналіз є синтезованою наукою, яка сформувалася шляхом інтеграції цілого ряду наук і об’єднала їхні елементи. Отримані результати аналізу використовуються не лише у бухгалтерському обліку, а й у ряді інших фундаментальних і прикладних науках. Усі  зв’язки які виникають підчас проведення економічного аналізу є запланованими, реальними, об’єктивними і мають бути використані для всебічного розвитку діяльності підприємств, їх підрозділів і об’єднань. 
Література:
1. Є.В.Мних. Економічний аналіз: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 412 с.
2. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К, КНЕУ, 2000.
3. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств:
навчальний посібник. - К, Товариство «Знання», 2001.
4. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: навчальний посібник. -  К, МАУП, 2000.