Экономические науки/7.Учет и аудит

Лобащук Д.В., Коваленко Н.В.

Науковий керівник асист. Гріщенко І.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Перспективи розвитку судово-бухгалтерської експертизи та шляхи її удосконалення

Аналіз практики експертних досліджень показує, що потреба в судово-бухгалтерській експертизі при розслідуванні кримінальних справ із розкрадання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, основних виробничих засобів, ухилення від сплати податків з кожним роком зростає і стає все більш актуальною темою.

У зв’язку з цим, було поставлено за мету обґрунтування шляхів перспективного розвитку судово-бухгалтерської експертизи та її подальшого вдосконалення. Проблема розглядається у послідовності трьох етапів:

1) визначення окремих принципів і механізмів економічної злочинності;

2) окреслення шляхів удосконалення судово-бухгалтерської експертизи через розширення правових функцій експерта бухгалтера як спеціаліста-бухгалтера;

3) встановлення ролі судово-бухгалтерської експертизи в профілактичній діяльності щодо упередження фінансових правопорушень.

Судово-бухгалтерська експертиза протягом майже півтора століття свого розвитку постійно перебувала в полі зору вчених і науковців юридичної й економічної спеціальностей. Дослідження даного питання відображені у працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, а саме: Я. Меха, В. Сопка, В. Свєтлоокой, Л. Ісаєнко, О.Ромашова, С.Фортинського, С.Чаадаєва, О.Шляхова та інших. Однак незважаючи на значні напрацювання вчених, у вітчизняній і зарубіжній економічній літературі сьогодні не існує єдиної оптимальної методики дослідження та системи шляхів удосконалення судово-бухгалтерської експертизи.

Предметом безпосереднього посягання, як правило, є цінова вартість, а суб’єктами злочину – керівник підприємства і головний бухгалтер. Спектром дій для економічних злочинців є практично всі види фінансово-господарської діяльності, але найбільш привабливими є ті з них, де можливе швидке одержання великих прибутків [3].

Механізм фінансових правопорушень можна відобразити за допомогою групування їх за ознаками дій (схем): багатоступеневої (БСС), структурованої (СС) та прямої (ПС) дії (Рис.1) [1].

Рис. 1. Механізм фінансових правопорушень

Більшість порушень економічного законодавства знаходить своє відображення в бухгалтерському обліку. Оскільки суддя та слідчий не володіє необхідними знаннями в галузі бухгалтерського обліку, тому без використання спеціальних наукових і практичних знань експерта-бухгалтера дуже складно, а часто практично неможливо.

Крім того, слідчі часто не розуміють співвідношення ревізії та бухгалтерської експертизи як засобів доказування обставин вивчення злочину, а тому не завжди розмежовують судово-бухгалтерську експертизу й інші економічні експертизи [2]. Це значною мірою зумовлено недостатньою теоретичною розробкою проблеми використання спеціальних економічних знань експерта-бухгалтера.

Згідно ст. 128 Кримінально-процесуального кодексу України основною метою залучення спеціаліста є значне розширення практичних можливостей слідчого у виявленні, закріпленні та вилученні доказів у справі й надання технічної допомогою в обсязі тих знань, якими він володіє. Ми вважаємо, що дана стаття кодексу частково обмежує можливості спеціаліста, оскільки згідно з нею він може надавати пояснення тільки з приводу спеціальних знань, які виникають при проведенні слідчих дій. Тобто консультаційна робота спеціаліста-бухгалтера не передбачені в період, коли кримінальна справа ще не відкрита. Тоді як, за умови розширення правового поля експертизи із залучення даних спеціалістів на стадіях оперативно-розшукової діяльності і дізнання та до порушення кримінальної справи, боротьба з економічною злочинністю стане значно ефективнішою. Залучення спеціалістів-бухгалтерів до порушення кримінальної справи може значно полегшити та прискорити розслідування, де стислі терміни мають велике значення.

Також своєчасне залучення спеціаліста-бухгалтера в огляді місця події допомогло би дізнавачам або слідчим встановити перелік необхідних і важливих документів, які мали доказове значення для справи, вилучити їх і прилучити до справи у хронологічному порядку[1].

Отже, необхідність розширення правових функцій експерта-бухгалтера визначаються переважно неповноцінністю ревізійного чи аудиторського матеріалу, недостатньою економічною підготовкою працівників органів дізнання та слідства, а також питаннями, пов’язаними з оцінкою правильності здійснення бухгалтерських операцій і наукових методів збору доказів.

Додаткова нормативно-правова регламентація залученого експерта-бухгалтера як спеціаліста-бухгалтера на стадії дізнання та досудового слідства допоможе вчасно визначити: чи всі ревізійні дії було проведено; чи всі необхідні бухгалтерські документи були дослідженні при документальній ревізії, аудиторській чи податковій перевірці; які бухгалтерські документи і реєстри містять необхідні для слідства дані, які з них слід вилучити і долучити до справи; які питання можуть бути подані на вирішення судово-бухгалтерської експертизи, якщо в ній виникне потреба.

Виконання вищенаведених умов дасть змогу значно скоротити терміни слідства і суттєво підвищити ефективність організації боротьби з економічною злочинністю. Крім того, широке використання профілактичних заходів сприятиме покращенню ефективності роботи щодо встановлення й усунення причин, умов і наслідків, які сприяють здійсненню злочинів.

Список використаних джерел

1. Боїла Л., Мех Я. Перспективи розвитку судово-бухгалтерської експертизи // Наукові записки, Випуск 14. – 2007. – С.234-238 с.

2. Завора Т.М, Тополь І.С. Методичне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи // Економіка і регіони: Науковий вісник Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка. – 2008. - № 4. – С. 149-151.

3. Сторожук Н. Судово-бухгалтерська експертиза: критичний огляд нормативно-правового регулювання, методології та організації // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. - № 6. – С. 43-49.