Патраманська Л.Ю.

Науковий керівник: Ліщинська Л.Б.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Податковий контроль в Україні: сутність та основні проблеми

Однією з найважливіших функцій управління державою беззаперечно є контроль. В Україні функціонує велика кількість контрольних органів, що здійснюють різноманітні види перевірок. Серед них важливе місце посідає податковий контроль. Оскільки податкові надходження забезпечують наповнення державного бюджету, виникає необхідність контролю повноти та своєчасності сплати податків, подання звітності, правильності визначення бази оподаткування. Ці функції та ряд інших виконують органи податкової служби. Трансформація податкової системи України через прийняття Податкового кодексу спричинила виникнення великої кількості проблем та суперечностей. Саме тому, питання податкового контролю є актуальними в наш час.

Здійснивши аналіз останніх публікацій та досліджень, можна побачити, що проблемним питанням та основним напрямкам вдосконалення податкового контролю свої наукові праці та доробки присвятили такі вчені: Ю.О. Волкова, Л. К. Воронова, Н. Б. Гусак, Н.С.Залуцька, В.П. Маринець, Б.А. Карпінський, , А. Скрипник, К.В. Хмільовська, Б.П. Ярема та багато інших. Проте все ж існує необхідність подальших теоретичних та практичних розробок щодо вдосконалення податкового контролю.

Метою даної роботи є дослідження сутності податкового контролю, узагальнення основних проблем його здійснення в Україні.

Податковий контроль – це окремий, самостійний вид державного фінансового контролю, що здійснюється на стадії мобілізації коштів до публічних грошових фондів. Його можна розглядати у таких аспектах: як функцію державного управління та як особливу діяльність із забезпечення дотримання податкового законодавства. Ці аспекти перебувають у тісному взаємозв’язку та взаємодії, поступово розвиваються та вдосконалюються. Для забезпечення високої якості та ефективності податкового контролю є необхідним оптимізації процедур контролю, здійснення нагляду за роботою податкових органів, усунення існуючих в законодавчо-нормативній базі неточностей та суперечностей.

Можна виділити такі проблеми проведення податкового контролю:

- проблеми нормативного характеру (недосконалість податкового законодавства, в тому числі прийнятого ПКУ);

- проблеми організаційного характеру (відсутність програмного забезпечення для автоматизації контролю, єдиної інформаційної бази об’єктів перевірки).

До прийняття Податкового кодексу, поняття податкового контролю розглядався лише в теорії фінансового права, а зараз у кодексі подано таке визначення: «Податковий контроль — це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи». Є визначеними також способи здійснення податкового контролю, а саме: облік платників податків; перевірки та звіряння; інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів ДПС [1].

У зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України (ПКУ) досить суттєво змінились порядок та види перевірок, що здійснюють податкові органи. Проте існує проблема неузгодженості у даному питанні. Відповідно до ст. 75 ПКУ органи державної податкової служби можуть проводити три види перевірок: камеральні, документальні та фактичні перевірки. У ст.73 ПКУ наводиться ще один вид перевірок – зустрічні звірки, що проводяться з метою отримання податкової інформації. Відповідно до «Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» затвердженого Кабміном, звірка проводиться через письмові запити до платника податків, на який слід дати відповідь протягом місяця. А відповідно до ПКУ звірка проводиться через співставлення даних первинних та інших документів суб’єкта господарювання, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, тобто фактично це документальна позапланова невиїзна перевірка. Дана суперечність потребує негайного вирішення.

Ще однією з проблем ПКУ є те, що у ньому не зазначається право податкових органів на затвердження порядку складання податкової звітності. У ст. 20 «Права органів державної податкової служби» права на затвердження порядку складання податкової звітності не зазначаються. В інших статтях наведено обов’язкові реквізити податкової декларації, право на затвердження форми звітності, але порядок заповнення декларації є законодавчо не визначеним.

Деякі науковці взагалі стверджують, що ПКУ не можна вважати повноцінним кодексом, оскільки він не визначає вичерпного переліку усіх податків та зборів, що справляються на території України. У даному законодавчому акті визначено зменшення кількості податків та зборів: загальнодержавних з 29 до 19, а місцевих податків і зборів – з 14 до 5, в той час як залишаються нормативні документи, що регламентують сплату інших податків, наприклад, Указ Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Вибір об’єкта перевірки на сьогодні є досить трудомісткою процедурою та може бути обминути постійних порушників законодавства. У деяких областях було вирішено дану проблему наступним чином: було запроваджено єдину автоматизовану інформаційно-аналітичну систему «Вибір об’єкта», що поєднує інформацію з АРМ “Митниця”, “КРП”, “Держдохід”, “Аудит” та ін. Проте через відсутність достатнього достовірного інформаційного забезпечення бази та узгодженості даних виникають проблеми комп’ютерного відбору об’єктів перевірок. Саме тому для ефективного використання такого типу систем необхідно посилити роботу щодо збору і накопичення інформації в таких напрямах, а це дозволить виявити:

- фіктивні фірми, що незаконно ведуть господарську діяльність;

- підприємства, що постійно неповно та несвоєчасно погашають свої податкові зобов’язання;

- галузі із високими прибутками та розвитком тіньової економіки;

- фірми, що займаються відмиванням коштів та їх легалізацією [2].

Крім того, єдина інформаційна база повинна містити джерела інформації, впорядковані за певними ознаками та отримані із різних державних контрольних органів. Також необхідно враховувати економічні тенденції розвитку України, в тому числі, що приховування та відмивання коштів зазвичай трапляється сфері обігу, торговельній, посередницькій та кредитно-банківській діяльності.

У зв’язку з інтенсивним розвитком науки, запровадженням інформаційних технологій поширюється автоматизація бухгалтерського та податкового обліку. Тому є необхідним розробка та запровадження сучасних програмних продуктів для проведення податкового контролю, оскільки зараз працівники податкової служби не користуються такими.

Взявши до увагу всі ці недоліки та ряд інших можна сформувати такі напрямки вдосконалення податкового контролю: усунення суперечностей у законодавчо-нормативній базі, запровадження нових інформаційних технологій, підвищення рівня інформатизації податкової служби, введення нових податкових технологій і процедур та ін.

Таким чином, результати дослідження свідчать, що існує цілий ряд проблем податкового контролю, що знижують його ефективність та якість, дискримінують права платників податків через недоліки податкового законодавства та ін.

Література:

1. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

2. Литвинчук І.В. Податковий контроль: напрями удосконалення / І.В. Литвинчук, Н.М. Бурківська // Вісник ЖДТУ / Економічні науки. – 2009. – № 2 (48). – С. 190.