Економічні науки / Економіка промисловості

Студентка Шалагай Ю.О.

Вінницький національний технічний університет, Україна

Управління якістю як інструмент підвищення конкурентоспроможності продукції

Необхідність управління якістю зумовлена потребами ринкової економіки, в умовах якої успішна діяльність підприємств базується на конкурентоспроможності продукції, що випускається. Основу конкурентоспроможності продукції складає її якість, стабільність якої досягається шляхом впровадження на підприємствах систем якості та підтверджується сертифікацією продукції та систем якості [1].

Управління якістю розуміють як адміністративну діяльність, що складається з чотирьох етапів:

- встановлення вимог до якості;

- оцінка відповідності продукції цим вимогам;

- прийняття заходів при невідповідності цим вимогам;

- подальше підвищення вимог до якості.

Розробка системи управління якістю здійснюється на основі дослідження та контролю якості продукції. У процесі виробництва управління якістю полягає в контролі якості матеріалів, стану устаткування та дотримання технологічних процесів виготовлення продукції.

Контроль якості продукції посилюється на всіх стадіях життєвого циклу продукції, він носить не тільки перевірочний але й аналітичний характер. Такий контроль прийнято називати всебічним. Він поділяється на чотири стадії [2]:

- контроль за розробкою нової конструкції;

- вхідний контроль матеріалів і комплектуючих виробів;

- контроль якості виготовлення продукції;

- контроль якості обслуговування.

Конкурентоспроможність продукції – поняття складне, інтегральне, відносне і динамічне. Це все те, що забезпечує перевагу продукції на ринку, сприяє її успішному збуту в умовах конкуренції.

Етапи оцінювання конкурентоспроможності продукції [3]:

1. Аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного товару-зразка як бази для порівняння та визначення рівня конкурентоспроможності продукції. Часто за базову продукцію беруть встановлену маркетингом ідеальну споживчу модель (ICM) продукції, тобто ту продукцію, яку бажають придбати споживачі.

2. Визначення переліку порівнюваних параметрів (показників) конкурентоспроможності.

3. Визначення коефіцієнта значимості певних показників для споживачів.

4. Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності.

Необхідність забезпечення належного рівня якості у виробничій діяльності зумовлює формування на підприємстві певної системи показників для оцінювання відповідності продукції, що випускається (рис. 1) [4].

Процес управління якістю продукції на підприємстві характеризується складною структурою (рис. 2).

Отже, управління якістю на підприємстві – це управлінська діяльність по забезпеченню проектування, виготовлення та реалізації товарів, які мають достатньо високий ступінь корисності і задовольняють потреби споживачів.

Сучасна ринкова економіка висуває високі вимоги до якості продукції, рівень якої багато в чому визначає конкурентоздатність підприємства та його позиції на ринку за умов жорсткої боротьби за споживача [5].

Якість та конкурентоспроможність – два неподільних параметри, які формуються синхронно упродовж всього життєвого циклу продукції шляхом управління її якістю й конкурентоспроможністю.

Зміст якості продукції розкривається через систему одиничних, комплексних та інтегральних показників, які визначають рівень відповідності продукції, що випускається.

Для створення ефективної системи якості на підприємствах, яка має працювати на задоволення потреб як споживача, так i своїх внутрішніх працівників, доцільно використовувати блок-схему управління якістю для аналізу кожного процесу, що впливає на діяльність підприємства та досягнення мети. Саме такий підхід зможе забезпечити будь-якому підприємству зменшення збитків, виявлення прихованого резерву, конкурентоспроможну продукцію, успіх на ринку та одержання прибутку.

Література:

1. Пономарьов С.В. Управління якістю продукції. Інструменти й методи менеджменту якості. – К.: Стандарти та якість, 2008. – 248 с.

2. Бичківський Р., Гунькало А. СУЯ: оцінювання ефективності функціонування // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2007. - № 4. – с.42 – 46.

3. Азгальдов Г.Г. Теорія і практика оцінки якості продукції. – М.: Економіка, 2006. – 256 с.

4. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Європ. ун-т фінансів, інформ. систем менеджм. і бізнесу, 2006.

5. Койфман Ю., Герус О., Кисільова Т. Міжнародна стандартизація та сертифікація систем якості. – Львів-Київ, 2006.