БІЗНЕС-АСОЦІАЦІЇ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ
ЕКОНОМІЦІ
Здобувач Діденко О.В.
Одеський регіональний
інститут державного управління, Одеса, України
Бізнес-асоціації відносяться до інститутів координації "третього
типу", який виділяються поряд з "ринком", "ієрархією"
і "мережею взаємних зобов'язань ". На думку Стрік У. і Шміттер П. бізнес-асоціації
функціонують між ринковими та державними системами, які взаємодіють один з
одним за допомогою представництва, нормотворчості та інформації [4]. Вони
акцентують увагу на те, що в даний час зріс інтерес до бізнес-асоціаціям, так
як вони розглядаються в якості нового способу організації сучасного суспільства
[3].
Шнайдер В. підкреслює, що в даний час склалася тенденція аналізу діяльності
бізнес-асоціацій у рамках політичної чи ринкової системи [2]. В умовах
недосконалої інституційної середовища в країнах, що розвиваються
бізнес-асоціації можуть виступати в якості інститутів, що підтримують і
доповнюють механізми ринку (market supporting and market supplementing
institutions).
Перш за все, оцінимо масштаби участі підприємств у бізнес-асоціаціях у
України, і якою мірою на них міг відбитися економічна криза 2008-2009 років (табл.
1).
Таблиця 1
Основні показники розвитку малих підприємств в Україні
|
Показники |
Роки |
||||
|
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2009 |
|
|
Кількість малих підприємств |
283398 |
295109 |
307398 |
324011 |
238954 |
|
Кількість бізнес-асоціацій |
2123 |
2451 |
2711 |
2823 |
2945 |
(Джерело - Держкомстат)
Як видно з статистичних даних, кількість малих підприємств після 2007 р.
істотно знизилася. Для бізнес-асоціацій же притаманна зворотна тенденція - їх
кількість збільшується.
Малий бізнес специфічний в тому, що у всіх країнах менш організований у
порівнянні з великим і сильно атомізований. В Україні до того ж значна його
частина перебуває в тіньовій сфері. Це не сприяє зростання кількості
підприємців, які беруть участь в діяльності бізнес-асоціацій.
Кількість бізнес-асоціацій у різних секторах економіки Україні наведені в
таблиці 2.
Таблиця 2
Кількість
бізнес-асоціацій у різних секторах економіки Україні
|
Сектори економіки України |
Кількість бізнес асоціацій, од. |
|
Нерухомість, оренда, інжиніринг |
1483 |
|
Торгівля, ремонт автомобілів і побутової техніки |
189 |
|
Переробна промисловість |
183 |
|
Будівництво |
99 |
|
Транспорт і зв'язок |
39 |
|
Аграрне і сільське господарство |
121 |
|
Фінансовий сектор |
21 |
|
Готельно-ресторанний бізнес |
13 |
|
Рибна промисловість |
7 |
|
Інші галузі |
902 |
(Джерело - Держкомстат)
Виділимо основні фактори успіху бізнес-асоціацій. До них відносяться;
- наявність
конкуренції в секторі;
- підвищена
увага до сектору з боку держави;
- наявність
можливостей підтримки сектора на стороні держави;
- формальна
убудованість асоціацій в систему прийняття рішень;
- організація
ефективної взаємодії з потенційними контрагентами;
- здатність
представляти інтереси галузі.
На фоні недостатньої інституційної встроенности асоціацій в систему
прийняття рішень, які торкаються інтересів бізнесу і держави, істотним чинником
успіху для конкретної асоціації залишається особистість її керівника, що
використовує свій авторитет і зв'язки в інтересах асоціації. Така
персоналістська модель, забезпечуючи умови для розвитку асоціацій, одночасно
несе в собі серйозні фактори ризику, так як зі зміною керівника може радикально
змінитися коло контактів, доступних для асоціації.
Разом з тим, сектор бізнес-асоціацій стикається з низкою проблем. Однією з
них залишається домінування особистісних чинників в розвитку бізнес-асоціацій.
Все побудовано на інтересах конкретних людей, зусиллях конкретних людей і на
відносинах між конкретними людьми.
Таким чином, представлені дані дозволять оцінити, як в сучасних умовах
українські бізнес-асоціації можуть бути більш ефективно задіяні в процесах
модернізації економіки і суспільства. Стабільне і конструктивне співробітництво
між асоціаціями бізнесу і державою може стати одним з нових конкурентних
переваг української економіки.
Література
1. Статистичний щорічник
України за 2009 рік // За
редакцією Стоянова Т. В. – К. : Київське обласне управління статистики, 2010. – 793 с.
2.
Schneider V. State Theory, Governance and the Logic of Regulation and
Administrative Control. – In: Warntjen A., Wonka A., eds. Governance in Europe.
The Role of Interest Groups. Nomos Verlagsgesellschaft, Baden-Baden. 2004. pp.
4- 29.
3.
Streeck, W., & Schmitter, P. C. Private interest government: Beyond
market and state. London: Sage. 1985.
4. Streeck, W., &
Kenworthy, L. Theories and Practices of Neocorporativism. In The of
Political Sociology. States, Civil Societies, and Globalization. New York:
Cambridge University Press. University Press. 2005.