Філологічні науки/3.Теоретичні та

методологічні проблеми дослідження мови

Байдак Л.І.

Сумський національний аграрний університет

Фонетичні засоби мовної компресії

Будь-яка іноземна мова – це живий організм, який зазнає змін, оскільки функціонує у соціумі, що постійно розвивається. Принцип економії, що діє у мові, призводить до мовної компресії, яка проявляється на усіх рівнях – фонетичному, лексичному, синтаксичному.

Розглянемо основні явища мовної економії на фонетичному рівні.

Будь-яка мова володіє необмеженою кількістю знаків, які мають свої значимі. Теоретично органи мови людини здатні відтворювати певну кількість звуків. Але на практиці здатність людини у розпізнаванні на слух та вимові звуків є досить обмеженою.

Ми вимовляємо багато слів у спосіб, що значно відрізняється від їх написання і, навіть, від того, як нам здається ми їх вимовляємо. Нам може здаватися, що ми говоримо ‘ladies’, але більш ймовірно, що це звучить як ‘laties’, ‘handbag’ як ’hambag’.

Фонетична компресія проявляється порушенням фонетичної норми, що виникає у мовному потоці, і спостерігається головним чином у розмовній мові.

Одним із основних процесів, що характеризують компресію на фонетичному рівні є асиміляція приголосних. Асиміляція відображає прагнення того, хто говорить, досягнути максимального ефекту мінімальними зусиллями, заощадити артикуляційні рухи, якими можна знехтувати задля досягнення бажаного акустичного ефекту. У сучасній англійській мові асиміляція помітно змінює перш за все приголосні, наприклад:

main part – [meɪm 'pɑ:t], in Poland – [ɪm 'pəʊlənd].

Ще одним явищем, притаманним розмовній англійській мові, є елізія – від лат. elision – «виштовхування», тобто повна втрата звуків, як голосних, так і приголосних. У розмовній мові частіше за все відбувається елізія голосних, що часто супроводжує асиміляцію та елізію приголосних. У процесі мови явище елізії практично непомітне для слухача, якого цікавить інформація, що повідомляється тим, хто говорить, а не точність вимови. Таким чином, можна розглядати цей процес як спосіб економії мовних зусиль з боку того, хто говорить.

Типовою для англійської мови є елізія нейтрального звуку (так званого schwa sound) у ненаголошеному складі багатоскладових слів, наприклад: diff(e)rent, ev(e)ning, ev(e)ry, veg(e)table, int(e)resting. У розмовній мові практично усі ненаголошені склади вимовляються з нейтральним звуком.

У швидкій мові елізія трапляється у деяких двоскладових словах, які скорочуються до одного складу. Наприклад: c(o)rrect, p(a)rade, p(o)lice, s(u)ppose.

До цього ж типу елізії можна віднести і випадіння ненаголошеного початкового голосного звуку або складу у розмовній мові, наприклад: ‘cause, ‘bout, ‘round.

Тепер звернемося до типових тенденцій модифікацій приголосних. Елізія приголосних трапляється не рідше, ніж елізія голосних. Цей процес відбувається, наприклад, у останньому складі, коли звук знаходиться між двома приголосними. У подібних випадках елізії часто зазнають звуки [t] та [d]. Наприклад: eas(t) side, blin(d) man, wil(d) boar, res(t)less, win(d)mill.

Випадіння [t] можна спостерігати у словах, де [nt] знаходиться між двома голосними або перед [l]: win(t)er, en(t)er, man(t)le.

Приголосний [v] у of зазнає елізії (скорочується до нейтрального звуку) перед словами, що починаються з приголосного: lots of [ə] money, waste of [ə] time.

У займенникових формах у зв’язній мові відбувається випадіння початкового [h]: ask (h)er, help (h)im.

Ще однією характерною особливістю англійської мови є фонетична редукція допоміжних та модальних дієслів: it’s, it isn’t, I don’t, you can’t і т.д. У тих випадках, коли усічені форми дієслова ‘have’ I’ve та he’s виявляються недостатніми для передачі значення ‘мати’, ‘володіти’, використовується конструкція з дієсловом ‘get’: I’ve got, he’s got. Нівелювання відмінностей між shall та will для вираження майбутнього сприяє широкому застосуванню форми ‘ll.

Ті, хто говорять англійською мовою, мають тенденцію нечітко вимовляти такі слова, що є часто вживаними та добре відомими, особливо назви місцевості. Так, австралійці скажуть вам, що вони з ‘Stralia” (Australia), жителі міста Торонто – з ‘Tronna’(Toronto), а ті, що проживають у американському штаті Айова – з ‘Iwa” (Iowa).

Усі зазначені вище фонетичні процеси є природними для носіїв мови, але можуть викликати труднощі у сприйнятті на слух мови тими, хто вивчає її як іноземну, а отже опанування ними не повинно залишатися поза увагою у процесі оволодіння англійською мовою.