Філологічні науки/ Теоретичні і методологічні проблеми дослідження мови

Паламарюк А. Д.

Чернівецький Національний Університет ім. Ю. Федьковича, Україна

Алюзія як маркер інтертекстуальності в заголовках англомовних статей

У даній статті розглядаються алюзії як маркери інтертекстуальності в заголовках англомовних статей відповідно до їх семантично-тематичних категорій, де ми вмокремлюємо алюзії-міфологеми – Mythological Allusions та алюзії-екскурсиви – Travelling Allusions. Метою нашого дослідження є згрупування англомовних газетних заголовків відповідно до цієї класифікації та їх функцій.

Як відомо, заголовок – це елемент газети, який лаконічно, стисло, чітко, конкретно і концентровано відображає головну ідею статті та задум адресанта [2, 13].

Не можна оминути увагою той факт, що газетні заголовки, функціонуючи в газетному дискурсі, мають прагматичну настанову. Лексичними показниками прагматичної спрямованості публіцистичних текстів є алюзії, ремінісценції, цитати, фразеологізми, прислів’я, приказки [2, 47].

Проблема інтертекстуальності, з часу введення в науковий обіг терміну «інтертекст», не перестає займати увагу дослідників. При використанні самого поняття "інтертекстуальність" автори вкладають у нього не завжди однакове значення, виходячи із особливих ідейних і методологічних передумов, якими вони керуються в своєму розумінні інтертекстуальності.

В численних визначеннях вчені розглядають інтертекстуальність як наявність одного (або декількох) предтекстів в іншому і зв'язок, що виникає між текстом і його предтекстом (-ами). У семіотичному плані інтертекстуальність позначає зв'язок між однією мовною знаковою системою та іншою, референціально співвіднесеною з першою. У прагматичному ж аспекті інтертекстуальність виступає як специфічна стратегія співвіднесеності з іншими текстами, як спосіб, яким один текст актуалізує у своєму внутрішньому просторі інший, виражаючи авторський задум [4, 26].

У сучасних художніх, газетних, рекламних дискурсах широко використовуються алюзії. Явище алюзії досліджувалося в різних аспектах у лінгвістиці, стилістиці, риториці, поетиці, лінгвокраїнознавстві, ономастиці, прагматиці, теорії комунікації, інформації, семіотиці, літературознавстві, культурології та інших наукових напрямках.

Вивченню поняття "алюзія" присвячені праці багатьох вчених, таких як Р. Брауера, К. Перрі, У. Торнтона, Дж. Локранца та інших.

У сучасній лінгвістиці існує два підходи до розуміння явища алюзивності: представники першого підходу розглядають алюзію як лаконічне використання факту або висловлювання (Є. Л. Гептинг, Н. Ю. Новохачова), представники другого – як цілеспрямований натяк на факт або висловлювання (О. С. Євсєєв, О. О. Селіванова) [1, 27].

У нашому дослідженні ми розглядаємо поняття "алюзія" як наявність у тексті елементів, функція яких полягає у вказуванні на зв’язок цього тексту з іншими текстами або ж посиланні на певні історичні, культурні та біографічні факти. Такі елементи можна вважати маркерами алюзії, а тексти і факти дійсності, на які робиться посилання, – денотатами алюзії. Така інтерпретація алюзії характерна для праць І. Гальперіна і І. Арнольда [1, 13].

Найпоширенішими алюзіями в дослідженому матеріалі були міфологеми (mythological allusions) (621 заголовок) та алюзії-екскурсиви (travelling allusions) (369 заголовків).

Для дослідження було взято близько 1200 заголовків з трьох газет – “Independent”, “Daily Telegraph” та “New York Times” (1999 – 2010 рр.).

Вживання алюзій-міфологем в заголовках газет “Independent”, “Daily Telegraph” та “New York Times” (відсоткова кількість)

Алюзія	Independent	Daily Telegraph	New York Times
horn of plenty	43%	35%	22%
Achilles	31%	51%	18%
Homeric	69%	0%	31%
Icarus	35%	10%	55%
Agamemnon	28%	54%	18%
Poseidon	62%	38%	0%
Apollo	16%	35%	49%
Aphrodite	45%	33%	22%
Nymph	41%	27%	32%

Вживання алюзій-екскурсивів в заголовках газет “Independent”, “Daily Telegraph” та “New York Times” (відсоткова кількість)

Алюзія	Independent	Daily Telegraph	New York Times
Odyssey	14%	37%	49%
Sherlock Holmes	33%	27%	40%
Gulliver	48%	20%	32%
Cain	73%	27%	0%
Phileas Fogg	63%	0%	37%
James Bond	20%	51%	29%
Sinbad	23%	14%	63%
Indiana Jones	19%	42%	39%

Проаналізувавши алюзивні маркери в заголовках газет “Independent”, “Daily Mail”, “New York Times” можна зробити висновок, що в заголовках британських газет, якими є газети “Independent” (217 заголовків) та “Daily Telegraph” (226 заголовків), присутня більша кількість алюзій-міфологем, ніж в заголовках газети “New York Times” (178 заголовків). На противагу алюзіям-міфологемам, вживання алюзій-екскурсивів наступне: “Independent” (137 заголовків), “Daily Telegraph” (202 заголовки), ”New York Times” (210 заголовків).

Вивчення інтертекстуальності та алюзій є досить об’ємним та багатогранним, що потребує подальших наукових досліджень criminal allusions, appearing allusions, illusionary allusions та багатьох інших.

Список літератури

1. Арнольд И. В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность : Сборник статей. Редактор Г.Е. Бухаркин. / И. В. Арнольд. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. Ун-та, 1999. – 444 с.

2. Бахарев Н.Е. Общие тенденции и некоторые закономерности структурно-функционального развития газетных заголовков. / Н.Е. Бахарев. – Алма-Ата: Казах. гос. ун-т, 1970. – С. 72-79

3. Фатеева Н. А. Интертекст в мире текстов: Контрапункт интертекстуальности. / Н. А. Фатеева. − М. : Комкнига, 2006 – 26 с.

4. Чернявская В. Е. Лингвистика текста: Поликодовость, интертекстуальность, интердискурсивность. / B. Е. Чернявская. − М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. — 248 с.

5. Kristeva, Julia. Desire in Language: A Semiotic Approach to Literature and Art. − New York: Columbia University Press, 1980.