Филологічні науки/ 3. Теоретичні та методологічні проблеми дослідження мови

к.ф.н. Грижак Л.М., Павлович А.А.

Чернівецький національний університет

АДВЕРБІАЛІЇ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ

ЕПІСТЕМІЧНОЇ МОДАЛЬНОСТІ

У нашій статті ми розглянемо категорію модальності в англійській мові та адвербіалії як засіб вираження епістемічної модальності, які не отримали достатнього висвітлення в сучасних мовознавчих дослідженнях.

Явище модальності надзвичайно складне та багатоаспектне. Відомо, що модальність неподільно пов’язана з логікою, водночас ця категорія є також предметом дослідження у мовознавстві [3]. Якщо в останньому випадку модальність входить до числа найбільш важливих функціонально-семантичних характеристик морфологічних та синтаксичних одиниць, то у першому випадку вона є визначальною ознакою судження як форми мислення.

За дефініцією В.М. Ярцевої, «модальність (від сер. – лат. modalis – модальний; лат. Modus – міра, спосіб) – функціонально-семантична категорія, що виражає різноманітні види відносин ставлення до дійсності, а також різні види суб’єктивної кваліфікації того, що повідомляється» [2: 303].

У свою чергу, О.О. Селіванова визначає категорію модальності як «репрезентацію різних емотивно-оцінних сигналів, змодельованих авторською свідомістю; реальністю/ірреальністю імітованої референції, яка відіграє суттєву роль в актуалізації змістовно-континуальної організації тексту» [4: 10].

Категорія модальності у мовознавстві традиційно диференціюється на об’єктивну модальність, як обов’язковий атрибут будь-якого висловлення, та суб’єктивну модальність – відношення мовця до того, що повідомляється [2: 303]. Остання базується на розумінні оцінки у широкому значенні слова, включаючи не тільки логічну кваліфікацію, але й різні види емоційної реакції. Суб’єктивна модальність інтерпретується як необов’язкова, факультативна ознака висловлення. Вона є завжди “зовнішньою”, оскільки стосується цілого висловлення.

Інтегральною частиною суб’єктивної модальності, за визначенням Н.В. Скибицької, є епістемічна модальність, яка «зорієнтована на вираження значень вірогідності/достовірності, істинності повідомлюваного, ступеня повноти та характеру знань мовця про повідомлюване» [5: 3]. Ці значення формулюються як висновок міркувань мовця про очевидні для нього факти, попередніх знань, звичайного стану речей, свідчень очевидців тощо.

Категорійне значення «епістемічна модальність» охоплює велику кількість мовних засобів на різних рівнях мовної системи, де вирішальне значення має план вираження саме цього виду модальності. Так, Н.В. Скибицька, до засобів вираження епістемічної модальності зараховує «окремі лексико-граматичні класи слів (допоміжні модальні та епістемічні дієслова, модальні прислівники, частки), функціонально еквівалентні з ними словосполучення, вставні конструкції, модальні фрази, порядок слів у реченні, складнопідрядні речення тощо» [5: 3].

Прислівники є граматичним вираженням адвербіалій і, згідно з лексичною семантикою адвербіалій, вони характеризують зовнішню сторону мовленнєвого акту – зміст висловлювання, внутрішній та емоційний стан мовця, його ставлення до співрозмовника тощо [1].

До адвербіалій модальності ми відносимо такі прислівники як sure, surely, certainly, of course, probably, maybe, possibly, perhaps, definitely. Ці адвербіалії виражають ряд значень, такі як впевненості/невпевненості, достовірності/недостовірності, припущення та вірогідності. Ці адвербіалії можуть виконувати як функцію цілого речення не втрачаючи свого комунікативного навантаження, так і функцію вставного компонента. За допомогою цих адвербіалій читач може розпізнати як особливий внутрішній емоційний стан мовця, так і його відношення до повідомлюваного. Наприклад:

Maybe I should have seen the signs. Maybe I was asking for it. [6: 7].

None of this was an effort, of course, and none of it was done with any sense of calculation… [6: 14]

And so on, and on, probably for the rest of my working life. [6: 44]

Специфіка використання адвербіалій епістемічної модальності у художньому творі слугує певною характеристикою авторського стилю письменника. На прикладі сучасної англійської літератури, а саме текстів роману Н. Хорнбі «High Fidelity» [6] та «How to Be Good» [7] ми простежили використання адвербіалій як засобів вираження епістемічної модальності. У результаті кількісних підрахунків вживання адвербіалій у цих творах, ми виявили, що найбільш вживаними адвербіаліями є прислівники «maybe» (33 %), далі «of course» (23 %), «sure» (17 %) та «probably» (13 %). Усі інші адвербіалії демонструють оказіональне використання.

Таблиця 1

Частотність використання адвербіалій модальності

у романах Н. Хорнбі

Адвербіалії	Кількість одиниць у романі «High Fidelity	Кількість одиниць у романі «How to Be Good»	Кількість у відсотках (%)
sure	7	107	17
surely	6	16	3
certainly	12	20	5
maybe	113	104	33
probably	51	35	13
of course	52	97	23
definitely	7	5	2
perhaps	10	19	4
Всього	258	403	100

Загалом, варто зазначити, що у романах Н. Хорнбі адвербіалії з модальним значенням впевненості та невпевненості мовця використовуються майже в однаковій мірі з невеликою перевагою модальних прислівників на позначення невпевненості, ймовірності.

Таким чином, розглянувши засоби вираження епістемічної модальності у художніх творах ми виявили, що автор використовує адвербіалії вірогідності майже пропорційно адвербіаліям, які виражають різні відтінки упевненості. Це може слугувати характеристикою ідіостилю автора. Досить поширене використання письменником адвербіалій вірогідності інформації, на нашу думку, викликає більшу зацікавленість читача, тримає його в напруженні, спонукає до додаткових міркувань. Подальші дослідження використання адвербіалій епістемічної модальності у художніх текстах дозволять більш докладно виявити їх вплив на формування художньої дійсності та з’ясувати їх роль в реалізації авторського задуму.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Беспалова Ю.В. Лінгвостилістичний потенціал лексики мовленнєвої дії у художньому тексті (на матеріалі творів О.І. Купріна та В.В. Вересаєва) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.02 / Ю.В. Беспалова. – Д.: Дніпропетр. нац. ун-т. , 2002. – 20 с.

2. Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. – М. : Сов. энциклопедия, 1990. – 687 с.

3. Панфилов В.З. Категория модальности и ее роль в конструировании структуры предложения и суждения / В.З. Панфилов М.: Наука, 1977. – 37 с.

4. Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.

5. Скибицька Н.В. Епістемічна модальність в англійській мові (діахронний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.В. Скибицька. – К. : Нац. ун-т ім. Т.Шевченка, 2004. – 21 с.

6. Hornby N. High Fidelity: роман / N. Hornby. – London : Penguin Books Ltd, 1995. – 330 с.

7. Hornby N. High Fidelity / N. Hornby. – London : Penguin Books Ltd, 2001. – 256 с.