Филологические науки/ 6. Актуальные проблемы перевода.

Самойленко С.А.

Дніпропетровский університет економіки та права ім. А. Нобеля, Україна

Міжкультурна комунікація та сучасні проблеми перекладу

У даний час теорія перекладу як самостійна наукова дисципліна, а разом з нею і перекладацька практика, багато в чому трансформуються в ширшу, глобальнішу дисципліну - теорію міжкультурної комунікації. Переклад, як особливий вид мовленнєвої діяльності, є одним з основних і загальноприйнятих засобів міжкультурної комунікації, оскільки дуже часто саме перекладач стає посередником в обміні науковою інформацією.

Однією з найважливіших реалій перекладу є ситуація відносності результату процесу перекладу, вирішення проблеми еквівалентності стосовно кожного конкретного тексту. Існує декілька поглядів на цю проблему. Так, концепція формальної відповідності формулюється таким чином: передається все, що піддається вербальному вираженню.

Неперекладні елементи, які важко перекласти, трансформуються або опускаються. Автори концепції нормативно-змістовної відповідності стверджують, що перекладач повинен виконувати дві вимоги: передавати всі істотні елементи змісту вихідного тексту і дотримуватися норм мови перекладу [2,111].

Автори концепції адекватного (повноцінного) переведення вважають переклад й точний переказ тексту абсолютно різними видами діяльності. Вони твердять, що при перекладі слід прагнути вичерпності передачі змістового наповнення тексту, використовуючи ті ж самі (рівноцінними) засоби, що й у тексті оригіналу.

Стосовно практики перекладу наукових текстів поняття еквівалентності є актуальним й повністю зрозумілим та спирається, швидше за все, на концепцію Л.К.Латишева, який розглядає у своїй роботі специфіку перекладу текстів різних стилів. Складною проблемою, пов'язаною з перекладом наукових текстів, є проблема передачі вихідного змісту за допомогою іншої терміносистеми.

Ми вважаємо, що терміносистема мови перекладу є принципово неповторною, як і лексична система в цілому. Це пов'язано з наступними причинами:

· терміносистема є частиною лексичної системи національної мови, отже, вона тою або іншою мірою відображає її національно-культурну специфіку;

· терміносистема відображає наочно-понятійну базу відому в конкретнії дисциплінарнії сфері, яка також може відрізнятися у різних культур;

· терміносистема завжди динамічна, вона постійно змінюється як в системних стосунках між одиницями, так і відносно плану вмісту окремої термінологічної одиниці. Зазначені чинники часто призводять до того, що терміни розглядаються як безеквівалентні або частково еквівалентні одиниці [3,18].

Поняття безеквівалентності на лексичному рівні розглянуте та описане, її причинами є:

1) відсутність предмету або явища в житті народу;

2) відсутність тотожного поняття;

3) відмінність лексико-стилістичних характеристик.

Такі ж принципові відмінності ми можемо виявити практично у будь-якій гуманітарній науці, що займається дослідженням й описом суспільства, реалій його життя та внаслідок цього нерозривно пов'язаною з національно-культурною специфікою цих реалій.

А тим часом більшість термінологічних одиниць створена на базі інтернаціональної лексики та інтернаціональних морфем, й через це дуже часто може виникати ілюзія термінологічної тотожності, якої насправді немає, або спроба відтворити семантичну структуру терміну на основі значення складових його морфем. Подібні ситуації часто призводять до неточностей або навіть серйозних помилок при перекладі.

З усього вищезазначеного витікає суттєва необхідність порівняльних досліджень терміносистем як у плані семантичного опису, так й у плані вивчення способів номінації, а також необхідність розробки прийомів перекладу безеквівалентних термінів. У перекладацькій практиці часто використовується транслітерація та транскрипція для перекладу безлічі термінологічних одиниць [1,75].

Цей прийом перекладу можна розглядати як прийнятний за умов дотримання далі роз'яснювального перекладу, тобто дефініювання даного поняття. При цьому слід згадати про те, що даний спосіб, з одного боку, призводить до інтернаціоналізації термінологічних систем, з іншого боку, наслідком цього прийому може з'явитися необгрунтоване запозичення, яке призводить до зрушень в терміносистеме в цілому.

Отже, необхідна розробка конкретних перекладацьких процедур в передачі термінологічних одиниць другої мови.

Литература:

1. Александрова Н.Г. Тенденции развития современной экономической терминологии в английском и русском языках// Когнитивные аспекты изучения языковых явлений в германских языках: Межвузовский сборник научных статей/ Под ред. А.А.Харьковской. - Самара: Изд-во «Самарский университет», 2000. - С.75-80.

2. Головін В.М. Переклад економічної термінології. - К.: Наука, 2005. – 187 с.

3. Назаров В.Ф. Курс економічного перекладу. М.:МГУ, 2000. – 97 с.