Филологические науки/7. Язык, речь, речевая коммуникация

Заболотнікова В.В.

ДВНЗ «Національний Гірничий Університет», Україна

Проблема міжкультурної професійної комунікації в курсі навчання іноземної мови у технічному ВНЗ

Необхідність вивчення проблем міжкультурної професійної комунікації у навчанні іноземної, зокрема англійської мови, обумовлена природним станом речей в сучасному освітньому просторі – вчені та педагоги мають приймати до уваги практичні потреби широкого кола майбутніх фахівців для вирішення своїх професійних завдань. Роботи ряду дослідників присвячено різним аспектам міжкультурної професійної комунікації фахівців, наприклад: аналізу «ділового дискурсу підприємців», опису медичної комунікації в когнітивному аспекті, специфіці професійної лексики англомовних ЗМІ, професійної спортивної лексики, особливостям текстів масової газетної комунікації, дослідженню когнітивно-семантичної і комунікативно-прагматичної єдності наукового тексту, вивчення простору політичної комунікації та ін. Однак необхідно окреслити головні завдання викладача іноземної мови, котрий в процесі навчання має забезпечити студента таким комплексом взаємопов’язаних знань і вмінь, що дозволить йому застосовувати свій професіоналізм незалежно від мови спілкування.

Саме в мові об'єктивуються результати пізнавальної діяльності людей, але пізнавальна діяльність окремої людини, здійснювані нею процеси сприйняття знаходяться в тісній залежності від накопиченого індивідуумом (або ширше - соціальною групою, до складу якої він входить) досвіду і багато в чому ним і визначаються. Зокрема, виявляється залежність значення від сприйняття і сприйняття від категоризації, а також вплив досвіду на впізнавання об'єктів і їх категоризацію. Відмінності в досвіді приводять до різних знань, а через них - до різних картин світу. Якщо в основі інформації, яка об'єктивується засобами загальновживаної мови, лежить різноманітний досвід взаємодії людей один з одним і з середовищем, не обмежений рамками професії, то інформація, отримана в результаті досвіду взаємодії людини з предметним і віртуальним світом у процесі конкретної професійної діяльності, складає основу професійної комунікації.

Що ж розуміти під професійною комунікацією?

Під професійною комунікацією ми розуміємо комунікацію в рамках професійної сфери між представниками певних професій.

Основні функції професійної комунікації корелюють з основними комунікативними інтенціями особистості – встановленням контакту, обміном професійно-орієнтованої інформацією та впливом при вирішенні практичних завдань. Важливу роль у досягненні мети професійного спілкування - комунікативного успіху - грає адекватне розуміння комунікантами інформації. Останнім часом помітно активізувався інтерес до проблеми розуміння, яка нерозривно пов'язана з комунікацією. Ефективність професійної взаємодії багато в чому залежить від компетентності у спілкуванні як складової професійної компетенції.

Для успішного ведення діалогу необхідно оволодіння не тільки мовною, але й концептуальною системою співрозмовника, що включає уявлення, навички, цінності та норми як спеціальної, професійної, так і повсякденної соціокультурної сфери. Слід зазначити, що професійна комунікація детермінується не лише специфікою професійної діяльності, але і психологічними особливостями комунікантів, соціально-психологічними параметрами соціального об'єднання, яке вони представляють, рівнем професійної компетенції, а також станом сучасного суспільства.

Ми розглядаємо професійну комунікацію як один з видів професійної діяльності фахівця, як засіб підвищення її ефективності, як спосіб придбання нових знань, що сприяє професійному зростанню комунікантів як фахівців. Професійна комунікація так само, як і міжособистісна, містить елемент відображення (пізнання) партнерами один одного, взаємну оцінку (відношення) і різні форми стосунків людини з людиною.

При цьому саме в курсі іноземної мови студенти отримують можливість набути тих актуальних інтегрованих знань та вмінь і практики іх використання, що будуть сприяти їх професійному успіху. Дуже часто в процесі цього йде заміна стереотипів мислення і, відповідно, поведінки, які перешкоджують практичному застосуванню вищевказаних знань та вмінь.

Студентське середовище пострадянського простору відрізняється від західного, зокрема, поширеною обережністю в судженнях та висловлюваннях. Для багатьох близька позиція, коли за краще залишатися осторонь або зовні погодитися з чиєюсь думкою, щоб не висловлювати своєї власної. Навпаки, для англомовної культури характерна повага до власної думки в поєднанні зі свободою і бажанням її висловлювати. Таким чином, реальний процес спілкування не відбувається.

Сучасне життя і ринок праці вимагає незалежної, активної особистості, яка постійно самовдосконалюється і розвивається. Що ж саме належить робити викладачу іноземної мови для її формування?

По-перше, розвивати навички міжкультурної комунікації студентів, допомагати знайти компроміс між двома культурами.в досягнені цієї мети. Застосовуючи завдання, орієнтовані на розвиток впевненості в собі (особиста думка, ініціатива, імпровізація), формуємо соціальні навики.

Другим кроком у формуванні міжкультурної компетенції на основі соціальної є практика застосування цих набутих навичок в середовищі. Успішна міжкультурна професійна комунікація передбачає поряд з володінням іноземною мовою також готовність до сприйняття іншої форми комунікативної поведінки. Зближення знань, належних до різних культур, сприяє більш успішній комунікації.

На закінчення слід зазначити, що розвиток навичок міжкультурної професійної комунікації у студентів являє собою постійний процес, тривалість якого не обмежується курсом іноземної мови.