Гаврилишин Н.М., Балахтар В.В.

Причини розлучень в Україні та їх соціально-психологічні наслідки

Автор статті розглядає основні причини розлучень в Україні, наводить ряд статистичних даних, які дають змогу краще проаналізувати дане явище. Виявлено основні наслідки розлучень для особистості та суспільства .

Ключові слова: сім’я, шлюб, розлучення, сімейне життя, моральні цінності, емоційне потрясіння, співжиття.

Гаврилишин Н.М., Балахтрар В.В.

Причины разводов в Украине и их социально-психологические последствия

Автор статьи рассматривает основные причины разводов в Украине, приводит ряд статистических данных, которые дают возможность лучше проанализировать данное явление. Определены основные последствия разводов для личности и для общества в целом .

Ключевые слова: семья, брак, развод, семейная жизнь, моральные ценности, эмоциональное потрясение, сожительство.

Gavrylyshyn N.M., Balakhtar V.V.

The caurses of the divorces in ukraine and their socio-psychological consequencen

In the article the basic courses of the divorces in Ukraine are observe a number of statistic data which enable us do analyse the given phenomenon better if given. Also the basic socio-phychological consequencen of the given phenomenon are determined.

Key words: family, marriage, divorce, family life, moral values, emotional shock, life together.

Актуальною проблемою сьогодення українського суспільства є численність розлучень. Важливість даного питання полягає в тому, що розлучення негативно впливають як на окрему сім’ю, так і на все суспільство загалом, а тому слід вжити заходів для негайного його вирішення. Всім відомий вислів: «Міцна сім’я – непохитна держава». Ніхто не заперечить той факт, що кількість розлучень в Україні порівняно з 90-ми роками минулого століття зросла майже удвічі.

Спочатку варто зазначити, що в останнє десятиліття дуже змінилися функції родини, а саме економічні. Це проявляється у тому, що у сучасних сім’ях відсутній чітких розподіл ролей за статевою ознакою. І чоловік, і дружина працюють, що робить їх більш незалежними одне від одного. Разом з тим, сьогодні поняття «сім’я» трактується дещо інакше, ніж то було ще два десятиліття назад. Суспільство втратило морально-етичні основи сім’ї та поняття святості подружніх стосунків. Звісно, причини набагато глибші, але негативним є те, що люди, котрі вступають у шлюб, досить часто не розуміють сутність сім’ї, психологічно не готові до серйозних довготривалих відносин, не готові обмежувати власну волю і підкорятися комусь іншому. За оцінкою фахівців зараз розпадається кожний другий шлюб.

Виділимо основні причини росту розлучень в Україні (дані подані у відсотках):

· Матеріальні, побутові проблеми – 18,79;

· Послаблення цінності сім'ї для сучасного покоління – 17,45;

· Психологічна несумісність – 14,09;

· Монотонність подружнього життя – 9,62;

· Нове кохання – 10,07;

· Відсутність дітей – 4,47;

· Алкогольна чи наркотична залежність одного з подружжя – 16,55;

· Інше – 8,96.

В Україні молодь вступає у шлюб у досить ранньому віці, ще достоту не розуміючи, що вони очікують отримати, і яку відповідальність на себе беруть.

За роками сімейного життя розлучення можна розподілити наступним чином:

до 1 року – 3,6%;

від 1 до 2 років – 16%;

від 3 до 4 років – 18%;

від 5 до 9 років – 28%;

від 10 до 19 років – 22%;

від 20 і більше років – 12,4%.

Таким чином, аналіз свідчить, що найбільша кількість розлучень спостерігається з 5 по 9 рік життя подружжя. Найменше ж розлучень на першому році, а також після 20 років спільного життя.

Статистика показує, що найбільш відповідальний період у житті сім’ї, коли дружинам від 20 до 30 років. Встановлено також, що шлюби, укладені до 30 років, у середньому вдвічі стійкіші до розлучень, ніж шлюби, які виникли, коли дружинам було за 30. Це пояснюється тим, що у більш пізньому віці, членам подружжя набагато важче змінювати свій спосіб життя, пристосовуватися до звичок іншої людини і входити у сімейні ролі. Фактично всі розлучення відбуваються у віці від 18 до 35 років, при чому різкий їх ріст спостерігається після 25 років.

У 2009 році в Україні було зареєстровано 318,2 тис. шлюбів, що на 1,2% менше, ніж у 2008 році. Коефіцієнт шлюбності склав 6,9 на 1000 і коливався від 5,9 на 1000 у Сумській області до 9,2 у м. Севастополь.

Кількість розлучень склала 145,4 тис. Середній коефіцієнт розлучуваності становив 3,2 на 1000 осіб, від 1,9 у Закарпатській області до 4,5 у м.Севастополь. Порівняно з 2008 роком кількість розлучень скоротилась на 12,8%.

Нижче наведена кількість розлучень на 1000 шлюбів у 2009 році по областях України.

Рис.1. Кількість розлучень по областях України на 1000 шлюбів у 2009 році

Як бачимо частка розлучень на заході України значно нижча, ніж на сході чи у центрі. Це зумовлено тим, що на заході люди більш релігійні та забобонні, а також тим фактом, що тут більша частка сільського населення. Зокрема, в Закарпатській, Рівненській, Львівській, Волинській та Івано-Франківській областях рівень розлучень найменший в Україні. Перше ж місце за кількістю розлучень посідає Запорізька, Кіровоградська, Черкаська, Донецька та Полтавська області.

Середня кількість розлучень по всій Україні на 1000 шлюбів складає 457, з чого можна зробити висновок, що майже половина всіх шлюбів, що укладаються, закінчуються розлученням.

Негативним є той факт, що зростає кількість таких відносин, як співжиття, тобто люди живуть разом, але не одружуються. Як наслідок, – знижується рівень офіційних шлюбів та зростає позашлюбна народжуваність [3, с.413].

Щодо наслідків розлучень, то перш за все слід сказати, що люди, яких спіткав розрив у відносинах, переживають глибоке емоційне потрясіння, вони втрачають відчуття захищеності та стабільності. Люди, які не зустріли розуміння в близьких людей у цей критичний період життя, значно гірше переносять навантаження й проблеми. Психологи говорять, що депресія, пережита людиною після розлучення, може бути більш важкою й довгою, ніж після смерті чоловіка. До соціально-психологічних наслідків розлучення відносять наступні:

· Зменшення народжуваності;

· Погіршення здоров’я людей;

· Зростання смертності;

· Збільшення кількості самогубств;

· Збільшення ризику психічних захворювань;

· Зростання зловживання алкоголю тощо.

Окрім того, розлучення значно впливає на майбутнє виховання дітей, формуючи зразки поведінки, які можна розглядати як альтернативу нормам і цінностям, на яких засновано інститут шлюбу. Розлучення також негативно впливають на демографічну ситуацію, адже майже 80% всіх розлучених є або однодітними, або взагалі бездітними.

В.М. Піча виділяє такі явища у суспільстві, які спричинені розлученнями:

1. Підвищується рівень повторних шлюбів.

2. Збільшується кількість сімей з нерідним батьком, мачухою.

3. Більш поширеним явищем стають неповні сім’ї (переважно сім’ї з однією матір’ю) [2, с.221].

Варто зрозуміти, що закінчення подружніх відносин — це не проста зміна сімейного статусу людини, вона спричиняє зміну всього укладу його життя — економічного, соціального, сексуального. Тому дане явище є однозначно негативним для суспільства. Для покращення ситуації потрібно виховувати у підростаючого покоління етичні основи сім’ї та моральні засади.

Було б добре, ще з малих років навчати школярів того, що сім’я –важливий інститут суспільства. Потрібно культивувати у дітей поважне ставлення до чоловічої та жіночої статі як взаємодоповнюючих парадигм, шлюбу, материнства, батьківства у всіх сферах культурного поля особистості: потребнісно-мотиваційній, емоційно-почуттєвій, когнітивно-інформаційній, поведінково-результативній [1, с.64].

З метою зменшення розлучень в Україні можна використати закордонний досвід, а саме у кризових сімейних періодах було б добре звертатися до сімейного психолога чи до спеціального консультанта. На жаль, в Україні така практика ще не є поширеною.

Підсумовуючи все вищесказане, можна зробити висновок, що перед тим, як вступати у шлюб, молоді люди повинні зрозуміти всю важливість цього кроку, важливість нормальних сімейних стосунків та взагалі сім’ї як такої. Адже сім’я є найважливішим соціальним інститутом держави і відіграє одну з ключових ролей у житті кожного.

Список використаної літератури

1. Гридковець, Л. М. Підготовка особистості до майбутнього шлюбу засобами сучасної школи / Л. М. Гридковець // Вісник КІБіТ. – 2010. – №1. – С. 64-68.

2. Піча В.М. Соціологія : підручник / В.М. Піча. – Львів: «Новий Світ – 2000», 2007. – 280с.

3. Городяненко В.Г. Соціологія : підручник / В.Г. Городяненко. – К.: ВЦ «Академія», 2008. – 544с. – (Альма-матер).