Cамофал І. В., Хоменко О. М.

Дніпропетровський національний університет

Особливості показників крові при різних формах лейкозу

В останній час, незважаючи на значні успіхи медицини, відмічається підвищення випадків захворювання на різні форми лейкозу. Причиною цього, поряд зі спадково обумовленими порушеннями складу і структури хромосомного аппарату, є збільшення впливу на організм людини різних мутагенних факторів оточуючого середовища.

Однак, хоча до цієї актуальної проблеми й привернута велика увага дослідників, багато питань стосовно виникнення даної патології залишаються невирішеними. Рідко зустрічаються публікації, де проведений порівняльний аналіз роботи окремих функціональних систем організму за умов різних форм лейкозу.

Так як кров з її клітинними та гуморальними компонентами є незамінним матеріалом для отримання інформації про роботу не тільки кровоносної та гуморальної систем, а й організму в цілому, то при гематологічних захворюваннях значення крові важко переоцінити.

Метою нашої роботи стало дослідження показників крові осіб з різними формами лейкозу.

Під наглядом знаходилась 141 особа зрілого віку, 53% з яких складали чоловіки, а 47% - жінки. У 26% досліджуваних діагностувався хронічний мієлолейкоз (ХМЛ), у 24,8% - хронічний лімфолейкоз (ХЛЛ), у 28% - гострий мієлобластний лейкоз (ГМЛ), а у 24,1% - гострий лімфобластний лейкоз (ГЛЛ); 75 осіб знаходились в розгорнутій стадії розвитку патології, 66 – у термінальній. До контрольної групи увійшли 50 осіб відповідного віку та статі.

Показники периферичної крові досліджували за допомогою загальноприйнятих методик.

Результати досліджень обробляли з використанням параметричних статистичних критеріїв. Розрахунки проводились за допомогою ІВМ – сумісного комп’ютера за програмами “Statistica 6.0” та “Ехсеl - 2000”. Зміни показників вважали при р<0,05.

В результаті проведених досліджень встановлено, що, незалежно від форми лейкозу і стадії захворювання, в усіх досліджуваних спостерігається зменшення кількості еритроцитів (Р<0,05). Як у чоловіків, так і у жінок найнижчий вміст еритроцитів в периферичній крові виявлено при ГМЛ. Цей показник знизився при такій формі лейкозу в середньому в 2 рази порівняно з контрольною групою.

Також в усіх досліджуваних групах встановлено зниження гемоглобіну в периферичній крові: в розгорнутій стадії захворювання максимально у жінок з ГМЛ (на 40% порівняно з контролем); в термінальній стадії – у жінок з ГЛЛ (у цій групі показник гемоглобіну склав 60,2+4,3 г/л).

Швидкість осідання еритроцитів була прискореною в усіх досліджуваних групах, але у жінок з ХМЛ при розгорнутій стадії захворювання ці зміни виявились невірогідними. В найбільшому ступені цей показник збільшений у термінальній стадії, ніж у розгорнутій.

При дослідженні кількості лейкоцитів було виявлено, що при ХМЛ і ХЛЛ у розгорнутій стадії перебігу патології як у жінок, так і у чоловіків цей показник перевищує норму: при ХМЛ понад 20 разів, при ХЛЛ – у 18 разів. При ГМЛ та ГЛЛ у розгорнутій стадії перебігу захворювання, навпаки, відбувається зниження кількості лейкоцитів. Причому у чоловіків при ГЛЛ у зазначеній стадії зміни цього показника виявились недостовірними. Найбільше зниження (на 15%) кількості лейкоцитів було встановлено при ГМЛ у жінок. У термінальній стадії перебігу патології при ХЛЛ кількість лейкоцитів збільшилась майже в 20 разів.

Якщо при розгорнутій стадії перебігу захворювання тромбоцитопенія встановлена у жінок з ХЛЛ, ГЛЛ, а також у осіб з ГМЛ незалежно від статі, то при термінальній стадії захворювання зменшення кількості тромбоцитів у периферичній крові відбулося в усіх досліджуваних групах.

Як у чоловіків, так і у жінок при ХМЛ було виявлено паличкоядерний нейтрофільоз, при ХЛЛ у термінальній стадії перебігу захворювання – паличкоядерна нейтрофілія. Вміст сегментоядерних нейтрофілів у периферичній крові виявився зменшеним в усіх досліджуваних, окрім жінок з ХМЛ у розгорнутій стадії захворювання. Відсотковй вміст еозинофілів периферичної крові був збільшеним як у чоловіків, так і у жінок з ХМЛ незалежно від стадії захворювання, тоді як у жінок при ГМЛ в термінальній стадії патології встановлено зменшення даного показника.

Вміст лімфоцитів у периферичній крові мав такі особливості: при ХМЛ, ГМЛ незалежно від статі та стадії захворювання, а також при ГЛЛ у термінальній стадії перебігу патології спостерігалась лімфоцитопенія, тоді як при ХЛЛ – лімфоцитоз, що є характерним для такої форми лейкозу.

Встановлено зменшення кількості моноцитів у периферичній крові як у чоловіків, так і у жінок при ХЛЛ, ГМЛ та ГЛЛ незалежно від стадії захворювання, максимально (в 3 рази) при ГМЛ.

При ХЛЛ та ГЛЛ у периферичній крові були виявлені клітини лімфоїдного ряду – лімфобласти та пролімфоцити, кількість яких виявилась вищою у термінальній стадії перебігу патології.

Наявність клітин гранулоцитарного паростка встановлено при ХМЛ та ГМЛ, незалежно від статі та стадії захворювання.

Отже, при різних формах лейкозу показники периферичної крові мають свої особливості. Отримані результати можуть статися у нагоді для точнішого встановлення діагнозу.