ВПЛИВ ІММОБІЛІЗАЦІОНОГО СТРЕСУ ТА АЛКОГОЛІЗАЦІЇ НА ВМІСТ ЦИНКУ В КЛІТИНАХ У МИШЕЙ РІЗНОГО ВІКУ
Григорова Н.В., Єщенко Ю.В., Задорожня В.Ю.,
Миргородська К.П., Бовт В.Д., Єщенко В.А.
Дослідження вікових особливостей вмісту
цинку в клітинах викликають значний інтерес з точки зору виявлення
фізіологічної ролі цього металу.
В дослідах була використана 191 миша,
серед яких були контрольні (інтактні) та стресовані тварини різного віку.
Стресували мишей одноразовою та багаторазовою іммобілізацією (ОІ, БІ), а також
одноразовою та багаторазовою алкоголізацією (ОА, БА).
У
забитих тварин брали на дослідження шматочки головного мозку, підшлункової
залози, тонкої кишки та передміхурової залози. Із головного мозку готували
заморожені зрізи. Шматочки інших органів фіксували у холодному ацетоні, проводили через ксилоли,
суміш ксилолу та парафіну, а також рідкі парафіни та використовували для приготування
зрізів. Для цитохімічного визначення цинку зрізи флуорохромували ацетоновим
розчином
8-(п-толуолсульфоніламіно)-хіноліну (8-ТСХ), промивали дистильованою
водою та розглядали під люмінесцентним мікроскопом (світлофільтри ФС-1, ЖС-18).
На заморожених зрізах головного мозку цинк виявляли в зубчастій фасції, полях
СА2-СА4 амонова рогу гіпокампальної формації. В підшлунковій залозі
жовто-зелена люмінесценція виявлялась в В-інсулоцитах, в тонкій кишці – у базальних відділах крипт
(клітинах Панета), в передміхуровій
залозі – в епітелії кінцевих відділів.
Для цитохімічного визначення інсуліну
шматочки підшлункової залози фіксували у рідині Буену (суміші формаліну,
пікринової та оцтової кислоти), потім зневоднювали проведенням через серію
спиртів зростаючої міцності, ксилоли, суміш ксилолу та парафіну, рідкі парафіни
[1]. Депарафіновані зрізи забарвлювали альдегідфуксином (АФ). На препаратах у
цитоплазмі панкреатичних клітин В виявляли синьо-фіолетові гранули, кількість
яких – показник вмісту інсуліну в клітинах.
Інтенсивність цитохімічних реакцій 8-ТСХ
та АФ оцінювали за трибальною системою, запропонованою Соколовським В.В. [2], Хейхоу
Ф. та Квагліно Д. [3].
У
контрольних (інтактних) тварин вміст цинку складав 1,8±0,15 ум. од. у гіпокампі, 2,0±0,16 ум. од – у
В-інсулоцитах, 1,0±0,07 ум. од. – клітинах Панета, 1,5±0,13 ум. од. – клітинах простати. Вміст інсуліну в панкреатичних клітинах
В дорівнював 1,5±0,12 ум. од.
При ОІ спостерігалось підвищення вмісту
цинку в гіпокампі на 34% (р<0,01),
В-інсулоцитах – 40% (р<0,001),
клітинах Панета – на 70% (р<0,001), простати – на 33% (р<0,01).
При БІ вміст цинку, навпаки, був знижений на 28% (р<0,05) у гіпокампі, 20%
(р<0,05) – у В-клітинах острівців, 30% (р<0,001) – у клітинах Панета, 33%
(р<0,001) – у клітинах простати. Кількість інсуліну в В-клітинах була знижена на 27%
(р<0,01).
ОА у дорослих мишей викликала підвищення
вмісту цинку в гіпокампі на 39% (р<0,001), В-інсулоцитах – на 30%
(р<0,01), клітинах Панета – на 60% (р<0,001), простати – на 27%
(р<0,05). Концентрація інсуліну в В-клітинах зростала на 27% (р<0,05).
При БА вміст цинку був знижений на 28% (р<0,01) у гіпокампі, 30% (р<0,01)
– у В-клітинах, 30% (р<0,001) – у клітинах Панета, 40% (р<0,001) – у простаті.
Таким чином, у дорослих мишей вміст
цинку та інсуліну в клітинах був підвищений при гострому стресуванні організму
та знижений при хронічному стресуванні.
У молодих тварин ОІ не викликала змін
вмісту цинку та інсуліну в клітинах відносно контролю. При БІ кількість цинку
була зменшена на 61% (р<0,001) у гіпокампі, 60% (р<0,001) – в
В-інсулоцитах, 70% (р<0,001) – у клітинах Панета, 67% (р<0,001) – в
простаті, а кількість інсуліну знижувалася на 53% (р<0,001).
ОА у молодих тварин не викликала значних
змін вмісту цинку та інсуліну в клітинах. При БА кількість цього металу була
знижена на 61% (р<0,001) у гіпокампі, 55% (р<0,001) – у В-інсулоцитах,
60% (р<0,001) – у клітинах Панета, 60% (р<0,001) – у передміхуровій
залозі.
Отже, у молодих мишей гостре стресування
викликало нормалізацію вмісту цинку та інсуліну в клітинах. При хронічному стресуванні
вміст цих компонентів був значно нижче, ніж у дорослих тварин.
У старих мишей, як і у молодих,
кількість цинку та інсуліну в клітинах при ОІ значно не відрізнялась від
контролю. У випадках з БІ вміст цинку був знижений у гіпокампі на 61% (р<0,001),
в В-клітинах острівців – на 60% (р<0,001), клітинах Панета – на 70%
(р<0,001), простати – на 67% (р<0,001). Кількість інсуліну була знижена в
В-клітинах на 53% (р<0,001). У випадках з ОА концентрації цинку та інсуліну
в клітинах знаходилися в межах контрольних величин. При БА вміст цинку був
менше контролю на 61% (р<0,001) в гіпокампі, 65% (р<0,001) – в
В-інсулоцитах, 70% (р<0,001) – в клітинах Панета, 73% (р<0,001) – в
передміхуровій залозі. Кількість інсуліну в клітинах була знижена на 60%
(р<0,001).
Таким чином, у дорослих тварин
одноразове стресування викликало підвищення, а багаторазове – зниження вмісту
цинку та інсуліну в клітинах. У молодих та старих мишей при гострому
стресуванні кількість вказаних компонентів в клітинах значно не відрізнялось
від контролю. При хронічному стресі дефіцит цинку та інсуліну в клітинах був
більш виражений, ніж у дорослих тварин.
Література:
1.
Гольдберг Е.
Д., Ещенко В. А., Бовт В. Д. Сахарный диабет. Этиологические факторы. – Томск:
Изд-во Томск. ун-та, 1993. –
136 с.
2.
Соколовский В.В. Гистохимические исследования в
токсикологии. – Л.: Медицина, 1971. – 172 с.
3.
Хейхоу Ф., Кваглино Д. Гематологическая цитохимия. –
М.: Медицина, 1983. – 320 с.