Биологичекие науки / 6 Микробиология

Крисенко О.В., Скляр Т.В., Сірокваша О.А., Вінніков А.І., Погудіна Г.Б.

Дніпропетровський національний університет

Чутливість до антибіотиків клінічних ізолятів Pseudomonas aeruginosa

Pseudomonas aeruginosa належить до мікроорганізмів, що викликають значний інтерес з боку медицини та мікробіології. Причиною такої уваги є суттєва роль P. aeruginosa, як етиологічного фактора гнійно-септичних інфекцій серед нозокоміальних, онкологічних та інших захворювань та хворих з імунодефіцит ними станами. Слід відзначити, що P. aeruginosa характеризується стійкістю до широкого кола антибіотиків; досить часто штами синьогійної палички характеризуються множинною стійкістю.

В зв’язку з цим нами було досліджено чутливість до антибіотиків клінічних ізоляторів P. aeruginosa.

Об’єктом дослідження були 67 штамів P. aeruginosa, виділених із урогенітального тракту хворих. Штами були ідентифіковані за Визначником бактерій Берджі.

Чутливість до антибіотиків (гатіфлоксацину, пефлоксацину, цефтріасону, іміпенему, карбеніциліну, гентаміцину, нетилміцину, доксицикліну) визначали методом серійних розведень у бульйоні.

В залежності від значення мінімальної пригнічуючої концентрації (МПК), штами були віднесені до 3 групи (R – штами стійкі до антибіотика, І – штами з помірною стійкістю, S – штами чутливі до антибіотика).

Нами була визначена чутливість досліджуваних штамів P. aeruginosa до вище наведених антибіотиків. Серед вказаних антибіотиків є такі, що “традиційно” застосовуються для лікування синьогійної інфекції (доксициклін, гентаміцин, карбеніцилін, цефтріаксон) та антибіотики, що є відносно (гатіфлоксацин, нетилміцин) або обмежено використовуються (пефлоксацин, іміпенем).

Найбільший процент стійких штамів (96%) був відмічений по відношенню доксицикліну (табл.); 4% штамів характеризувались помірною стійкістю до антибіотика. До карбеніциліну виявили стійкість 83% штамів, 5% штамів виявили помірну стійкість до антибіотика, 12% ‑ чутливість. Не було виявлено штамів стійких до фторхінолонів (гатіфлоксацину та пефлоксацину), цефтріаксону, іміпенему. При цьому 100% штамів виявили чутливість до гатіфлоксациеу та імепенему.

Таблиця

Чутливість до антибіотиків виділених штамів Pseudomonas aeruginosa ( % )

Антибіотик	R	I	S
1. Гатіфлоксацин	0	0	100
2. Пефлоксацин	0	9	91
3. Цефтріаксон	0	12	88
4. Імепенем	0	0	100
5. Карбеніцилін	83	5	12
6. Гентаміцин	29	47	24
7. Нетилміцин	12	34	54
8. Доксициклін	96	4	0

Примітки: R – штами стійкі до антибіотика,

І – штами з помірною стійкістю,

S – штами чутливі до антибіотика.

По відношенню до пефлоксацину та цефтріаксону помірною стійкістю характеризувались відповідно 9 та 12% штамів, чутливістю – 91 та 88% штамів, до гатіфлоксацину, що належить до фторхінолонів четвертого покоління, помірностійких штамів не виділено.

До аміноглікозидів (гентаміцину та нетилміцину) чутливими виявились відповідно 24 та 54%, стійкими – відповідно 29 та 12%, помірною стійкістю характеризувадись 47 та 34% відповідно. Слід відзначити більший процент чутливих штамів до нетилміцину порівняно з гентаміцином, при цьому ряд штамів, що проявляли стійкість до гентаміцину залишались чутливими до нетилміцину.

Таким чином, наведені результати свідчать про високу ефективність гатифлоксацину, пефлоксацину, цефтріаксону та імепенему для лікування інфекцій, викликаних P. aeruginosa. Доксициклін та карбеніцилін характеризуються високим процентом стійких штамів P. aeruginosa, а тому використання цих антибіотиків для лікування синьогнійної інфекції є недоцільним.