Особенности применения мультисервисных сетей на крупных промышленных предприятиях

Прач А.С., Шварц Л.О.,

кандидат біологічних наук, доцент Волинського державного

університету ім. Лесі Українки

Функціональні зміни артеріального тиску і пульсу людини

під впливом музики

В сучасному бурхливому, динамічному, наповненому стресовими ситуаціями оточенні, яке по-різному впливає на організм людини, ми водночас піддаємося дії різних звуків, в тому числі й музики. Щодня ми чуємо музику природи: завивання вітру, капання дощу чи німу тишу. Часто ми навіть не підозрюємо, як мимоволі повертаємо голову в той бік, звідки лунають звуки улюблених чи насторожуючих мелодій музичних творів.

Музикотерапія має доволі глибоке коріння. Ще Піфагор (IV ст. до н.е.) наголошував на цілющих властивостях музики, здатності її впливати на душу людини, мати лікувальний ефект. Пізніше вчені дійшли висновку, що за допомогою улюбленої музики можна знімати втому й заряджати людину енергією.

Авіценна (980-1037) у "Книзі зцілення" цілий розділ присвятив взаємозв'язку між пульсом і музикою. На його думку, музика може сповільнювати процес старіння, є цілющим засобом при лікуванні психічних хвороб, особливо депресій. Роджер Бекон у книзі “Opus tertium” (1267 р.) вказував на те, що биття пульсу через рівні інтервали подібне музиці, тому вчення про пульс він старався підпорядкувати музиці. На його думку, лікар обов'язково повинен знати музичні пропорції.

Нова епоха у вивченні взаємозв'язку пульсу з музикою почалась у XVI столітті з Леонардо да Вінчі, який першим запропонував систематизоване обчислення ударів пульсу за певний час, хоча тоді ми не пробували уявити взаємозв'язок між пульсом і музикою у вигляді "нотного листа". Музика, як складова частина терапевтичного впливу, була введена в медицину лікарями лише в ХIХ столітті.

Відповідно до найновіших досліджень, особливу роль має спокійна плавна музика на вегетативну нервову систему. При її звучанні та спокійних рухах переважають парасимпатичні впливи, тоді як швидкі ритми значно активізують симпатичні реакції. Особлива роль при цьому належить поліпептидам, які або заспокоюють центри мозку, або, навпаки, діють збуджуюче. В останньому випадку емоційне збудження душевного стану посилюється і в екстремальному випадку з тенденцією до агресії може викликати бажання до розбою.

Проблема впливу на серцево-судинні реакції різних жанрів музики (класична, рок, поп тощо) є актуальною проблемою сучасності. Робота серця відображена у частоті серцевих скорочень, а реактивність судин - у величинах артеріального (систолічного та діастолічного) тиску. Тому метою наших досліджень було виявити різницю в показниках артеріального тиску (АТ) і пульсу (ЧСС) під впливом музики залежно від рівня екстра - та інтроверсії і ступеня нейротизму.

Наше дослідження полягало у вимірюванні показників систолічного (АТ_С) та діастолічного (АТ_Д) тиску і пульсу (ЧСС) до початку прослуховування та після прослуховування музичних творів різних жанрів (Бетховен - соната “Місячна” №14, “Елізі” та Limp Bizkit – “Eat you alive”, “Just Drop dial”). 10-и хвилинне прослуховування музичних композицій відбувалося дистантно. Для визначення екстраверсії та інтроверсії і ступеня нейротизму учасників експерименту використано особистісний тест Айзенка з урахуванням віку досліджуваних.

До участі в експерименті було залучено 86 осіб. Це були школярі гімназії №4 м. Луцька (22), студенти Луцького базового медичного коледжу (36 осіб) і студенти Луцького державного училища культури та мистецтв, віком від 12 до 17 років. Всі учасники були здорові (за даними соматичного та психоневрологічного обстеження - медична картка 026(о). Серед досліджуваних було 50 екстравертів та 36 інтровертів.

Оскільки подібних досліджень впливу музики на серцево-судинну систему ми не знайшли, тому вирішено запропонувати свій методичний підхід подачі подразників. Всі вимірювання АТ і ЧСС проводилися автоматичним тонометром фірми “Micro life”. Фіксацію названих показників проводили тричі: контрольне вимірювання до початку звучання музики, після дії рок-музики та в результаті впливу класичної музики. Отримані результати оброблялися методами варіаційної статистики та кореляційного аналізу.

Дослідження показали, що більш варіабельним показником до дії музики є пульс, незалежно від екстра - та інтроверсії і ступеня нейротизму досліджуваних. Виявлено, що в екстравертів-школярів середні показники пульсу є дещо вищими, ніж в інтровертів навіть при контрольних вимірах (86,9±2,72 і 78,0±3,75 у/хв. відповідно). Рок-музика збільшує частоту серцевих скорочень (ЧСС) як в екстра - так і в інтровертів (в середньому до 89,6±5,98 у/хв. і 85,5±2,66 у/хв.) без достовірної різниці між ними. В даному випадку рівень екстра - та інтроверсії і ступінь нейротизму не впливає на зміну ЧСС: в обох груп пульс стає частішим. Дія цього подразника на судини школярів гімназії також змінює величину АТ: в екстравертів систолічний тиск зростає з 123,5±2,9 мм рт. ст. до 130,7±3,31 мм рт. ст. тоді як в інтровертів навпаки - знижується від 131,5±3,93 до 111,0±2,21 мм рт. ст. (t- Стьюдента дорівнює 4,55). АТ_С зберігає тенденцію зміни, правда ця зміна незначна, як у екстра - так і в інтровертів.

Звучання класичної музики після рок-музики виражається незначними відмінностями пульсу в порівнянні з контрольними. Показниками АТ_С та АТ_Д в екстравертів знижуються до рівня контрольних. В інтровертів помітне достовірне зниження АТ_С (131,5±3,93 - у контролі і 114,0±3,74 мм рт. ст. - при дії класичної музики; t - Стьюдента - 3,23) порівняно з контрольними. Загалом, можна стверджувати про збільшення вегетативних (парасимпатичних) впливів на роботу серця і судин.

Результати дослідження дозволяють стверджувати, що у студентів медичного коледжу звучання рок-музики прискорює пульс до 80 у/хв. (в середньому з 79,14±3,18 до 80,55±5,31 у/хв. в екстравертів із 75,43±2,8 до 80,57±2,44 у/хв. в інтровертів.

Класична музика, яку слухали після рок-музики впродовж 10 хвилин, має заспокійливу дію: як у екстра - так і в інтровертів пульс (ЧСС) знижується до 79 ударів (це приблизно дорівнює контрольним показникам) (рис. 1, 2).

В інтровертів АТ_С достовірно знижується з 126,57±4,17 мм рт. ст. до 109,14±1,95 мм рт. ст. при прослуховуванні рок-музики. Класична музика зумовлює незначне (до 112,43±3,02мм рт. ст.) достовірне підвищення систолічного тиску. Діастолічний тиск студентів медичного коледжу при дії звуків рок-музики залишається незмінним порівняно з контрольними вимірюваннями (в середньому рівний 69,29±2,27), тоді як класична музика змінює цей показник до 71,14±2,68 мм рт. ст. ( рис. З, 4). Отже, рівень екстра -та інтроверсії і ступеня нейротизму досліджуваних впливає на показники АТ_С і призводить до достовірних його змін.

В групі студентів музичних спеціальностей показники пульсу екстравертів зростають порівняно з контролем ( під час прослуховування рок-музики з 87,75±1,94 до 92,38±2,89), і знижується до 89,25±2,46 при звучанні класичної музики, а в інтровертів ЧСС зростає при дії музики різних жанрів порівняно з контролем: з 74 у/хв. до 79 - при дії рок-музики і до 82 у/хв. при звучанні класичної музики (рис. 1, 3).

Варіабельність АТ в екстравертів наступна: систолічний тиск не має достовірних змін і коливається в межах 116-120 мм рт. ст. (рис.2) ; діастолічний тиск при дії рок-музики змінюється з 75 мм рт. ст. у контролі до 77 мм рт. ст., і достовірно підвищується до 89 мм рт. ст. при прослуховуванні класичної музики. У інтровертів АТ_С дещо зростає при дії рок-музики (від 113,25±4,24мм рт. ст. у контролі до 116±2,33 мм рт. ст.), й знижуються до 111 мм рт. ст. при дії класичної музики. АТ_Д у цих же досліджуваних зберігає тенденцію як і в екстравертів: достовірно підвищується з 69,25±2,19 до 76,75±2,8 мм рт. ст. (t = 2,11) (рис. 4).

Загалом, у студентів музичних спеціальностей музика різних жанрів зумовлює підвищення АТ не залежно від рівня екстра - та інтроверсії і ступеня нейротизму.