Секція 7 “Облік і аудит”
К.е.н. Мошковська О.А.
Київський національний
торговельно – економічний університет
ОСНОВНІ
НАПРЯМКИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ РАХУНКІВ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ НА ВІТЧИЗНЯНИХ
МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
В ринкових умовах господарювання ведення управлінського обліку є
об’єктивною необхідністю. Це пов’язано з тим, що кожна комерційна структура, в
т.ч. і молокопереробні підприємства, самостійно обирає напрямки розвитку,
різновиди продукції, які виготовлюються у виробничих цехах і ділянках, визначає
обсяги виробництва, збутову, кадрову, соціальну та інвестиційну політику.
У зв’язку з вищезазначеним для вирішення поставлених завдань необхідно
своєчасно отримувати інформацію та накопичувати необхідні облікові дані.
Ведення управлінського обліку є основним підґрунтям для прийняття керівництвом
підприємства правильних управлінських рішень. Основним завданням управлінського
обліку є підготовка необхідної інформації для прийняття оптимальних
управлінських рішень щодо вдосконалення процесу виробництва і, завдяки цьому,
оптимізації самого процесу виробництва.
З урахуванням зарубіжного досвіду з технічної точки зору будь – яка
комерційна структура може вести управлінський облік в двох варіантах.
Відповідно до першого варіанту ведення управлінського обліку на підприємстві
може здійснюватись в межах єдиної з фінансовим обліком системі рахунків, а
другий варіант передбачає використання окремої (самостійної) системи рахунків.
Діючий План рахунків [2] надає можливість застосування на практиці обох
варіантів побудови управлінського обліку.
Інструкція про застосування Плану рахунків [3] передбачає використання
активного рахунку ІІ класу 23 “Виробництво” для групування витрат за видами
виробництва, за статтями витрат, видами або групами продукції, що виробляється,
а також за підрозділами підприємства та центрами витрат та відповідальності.
Рахунки 8 класу передбачені для обліку витрат за елементами. Взаємозв’язок
обліку витрат в розрізі статей витрат і елементів витрат в цілях ведення
управлінського обліку може здійснюватись за допомогою рахунків – екранів.
Для середніх і відносно великих підприємств, до яких в своїй більшості
відносяться вітчизняні молокопереробні підприємства, можливі два основних
варіанти побудови рахунків управлінського обліку.
Перший варіант передбачає використання рахунків фінансового і
управлінського обліку, які передбачені для обліку затрат, в єдиній системі
бухгалтерського обліку, не виокремлюючи калькуляційні рахунки в систему
управлінського обліку. В разі використання на підприємстві рахунків 8 класу прямі
витрати і виробничі накладні витрати щомісячно списуються в дебет рахунка 23
“Виробництво”. Якщо для обліку витрат на підприємстві використовується тільки
рахунок 23 “Виробництво”, то в його дебет щомісячно списуються змінні і
розподілені постійні витрати з кредиту активного рахунка 91 “Загальновиробничі
витрати”. Для цілей управління облік витрат за статтями затрат кожне
підприємство організовує самостійно, а також з урахуванням особливостей
технологічного циклу і організації виробництва, а також визначає перелік і
склад статей калькуляції.
Вищерозглянутий варіант побудови системи рахунків управлінського обліку є
найпростішим варіантом відтворення операцій управлінського обліку в загальній
системі записів синтетичного бухгалтерського обліку без виокремлення
спеціальної кореспонденції рахунків для цих операцій. Тобто, операції
управлінського обліку відтворюються на рахунку 23 “Виробництво”, який одночасно
ніби є і рахунком управлінського обліку. При такому варіанті побудови системи
рахунків управлінського обліку має місце певна умовність. В системі
бухгалтерського синтетичного обліку обороти фінансового і управлінського обліку
не виокремлюються, а розподіл має місце тільки на рівні аналітичного обліку.
Другий варіант передбачає виокремлення рахунків другого і більшого
порядків в розрізі рахунку 23 “Виробництво” в самостійну систему рахунків
управлінського обліку, яка буде відділена від системи інших синтетичних
рахунків бухгалтерського обліку. Для цього слід відкрити спеціальний
віддзеркальований рахунок 29 “Розподіл загальних затрат”. Як і в першому
варіанті, якщо підприємство використовує рахунки 8 класу, облік витрат
здійснюється в розрізі елементів витрат.
Щомісячно вищезазначені витрати списуються на дебет рахунку 23 “Виробництво”.
Одночасно ці ж суми затрат обліковуються по кредиту рахунку 29 “Розподіл
загальних затрат” в кореспонденції з рахунком 23 “Виробництво”.
В разі якщо, підприємство для цілей ціноутворення визначає повну
собівартість продукції, то щомісячно адміністративні витрати і витрати на збут
списуються з кредиту рахунків 92 і 93 на дебет рахунку 23 “Виробництво”. Таким
чином, в системі рахунків управлінського обліку по дебету рахунку 23
“Виробництво” з’явиться можливість визначати як “усічену”, так і повну
собівартість продукції власного виробництва. Крім того, для цілей управління в
розрізі рахунку 23 “Виробництво” слід
відкрити два рахунки другого порядку “Залишки незавершеного виробництва” та
“Калькуляційні затрати за звітний період”. В кінці звітного року затрати, які
були включені до складу собівартості готової продукції, закриваються шляхом
складення бухгалтерського проведення Д 29 К 23.
Належним чином організований аналітичний облік в розрізі рахунків
управлінського обліку надасть можливість отримати детальну і повну інформацію
для управління затратами і собівартістю продукції.
Другий варіант використання рахунків бухгалтерського обліку є найбільш
доцільним для середніх і великих підприємств для задоволення їх потреб в
надійній і своєчасній інформації з ціллю управління поточними затратами,
собівартістю і прийняття своєчасних управлінських рішень.
Реальне розмежування підсистем фінансового і управлінського обліку має
місце лише після застосування для них окремої кореспонденції рахунків
(двоколової системи). Відповідно до цього варіанту рахунки розподіляються на
рахунки фінансового і управлінського обліку не суто формально, а відтворюють
реальні оберти кожної з цих підсистем. На практиці можуть використовуватись
окремі різновиди кореспонденції рахунків і, відповідно, взаємозв’язки фінансового і управлінського обліку. Кожний з
них має свої переваги і недоліки і використовується в тих чи інших конкретних
умовах.
Перший різновид. Взаємозв’язок між фінансовим і
управлінським обліком здійснюється за допомогою контрольних рахунків. Це
стосується рахунків витрат і доходів або елементів витрат фінансової
бухгалтерії , з яких оберти зараховуються на відповідні рахунки управлінської
бухгалтерії. В разі прямої кореспонденції рахунків управлінського обліку з
контрольними рахунками управлінського обліку забезпечується інтегрована
одноколова система бухгалтерського обліку на підприємстві, але з
виокремленням підсистем фінансового і
управлінського обліку.
Другий різновид. Використовуються парні контрольні
рахунки з аналогічними назвами (дзеркальні рахунки або рахунки – екрани). Через
ці рахунки обороти фінансового і управлінського обліку розмежовуються з самого
початку, тобто вищезазначені підсистеми є автономними.
Третій різновид. Використовуються спеціальні рахунки,
через які передаються обороти із однієї підсистеми в іншу.
Належним чином організований аналітичний облік повинний забезпечити
відтворення всіх основних показників, які передбачені системою управлінського
обліку. Правильна побудова аналітичних рахунків, яка забезпечує формування необхідної
управлінської інформації, дасть позитивний ефект в організації системи
бухгалтерського обліку молокопереробних підприємств, які відповідають сучасним
вимогам.
З урахуванням сьогоднішнього стану організації облікового процесу на
вітчизняних молокопереробних підприємствах для малих і середніх суб’єктів
господарювання, які ведуть управлінський облік, доцільне застосування
спрощеного варіанту, який не передбачає виокремлення в синтетичному обліку
управлінського обліку з окремою кореспонденцію рахунків. Такий виокремлений
варіант організації системи рахунків управлінського обліку з використанням
одного з трьох розглянутих вище різновидів є доцільним і перспективним для
середніх і великих підприємств молочної галузі, особливо із залученням
іноземного капіталу, які планують вихід на міжнародні ринки.
На вітчизняному ринку програмних продуктів для організації управлінського
обліку найбільш пристосованими для вітчизняних виробничих потреб є 8 версія
програми “1С: Бухгалтерія”, а також програмні продукти компанії “Інталєв”, які
дають можливість не тільки організовувати управлінський облік в системі
рахунків, але й здійснювати бюджетування, планування, прогнозування та контроль
за затратами, собівартістю, доходами та фінансовими результатами в розрізі
центрів затрат, відповідальності, прибутку та інвестицій.
Список використаної літератури
1.
Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову
звітність в Україні” від 16.07.1999 р. №996-ХІV з наступними
змінами і доповненнями
2.
Наказ Міністерства фінансів України “План рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій
підприємств і організацій” від 20.11.1999 р. № 291
3.
Наказ Міністерства фінансів України “Інструкція про
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій” від 20.11.1999
р. № 291
4.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16
“Витрати”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р.
№318
5.
Воронова
Е.Ю., Улина Г.В. Управленческий учет на предприятии: учеб. пособие. – М.: ТК
Велби, Изд – во “Проспект”, 2006. – 248 с.
6.
Глушков
И.Е. Управленческий учет на современном предприятии. Настольное компактное
пособие по управленческому учету. М.: “КноРус”; Новосибирск: “Экор – книга”,
2004. – 160 с.
7.
Пизенгольц
М.З. О содержании управленческого учета//Бухгалтерский учет. – 2000. - № 19. –
С. 60 – 62.
8.
Ришар
Ж., Соколов Я.В., Ковалев В.В. Европейские планы счетов//Бухгалтерский учет. –
1996. - № 9. – с. 47 – 50.