Секція 7 “Облік і аудит”

К.е.н. Мошковська О.А.

Київський національний

торговельно – економічний університет

 

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ РАХУНКІВ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ НА ВІТЧИЗНЯНИХ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

 

В ринкових умовах господарювання ведення управлінського обліку є об’єктивною необхідністю. Це пов’язано з тим, що кожна комерційна структура, в т.ч. і молокопереробні підприємства, самостійно обирає напрямки розвитку, різновиди продукції, які виготовлюються у виробничих цехах і ділянках, визначає обсяги виробництва, збутову, кадрову, соціальну та інвестиційну політику.

У зв’язку з вищезазначеним для вирішення поставлених завдань необхідно своєчасно отримувати інформацію та накопичувати необхідні облікові дані. Ведення управлінського обліку є основним підґрунтям для прийняття керівництвом підприємства правильних управлінських рішень. Основним завданням управлінського обліку є підготовка необхідної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень щодо вдосконалення процесу виробництва і, завдяки цьому, оптимізації самого процесу виробництва.

З урахуванням зарубіжного досвіду з технічної точки зору будь – яка комерційна структура може вести управлінський облік в двох варіантах. Відповідно до першого варіанту ведення управлінського обліку на підприємстві може здійснюватись в межах єдиної з фінансовим обліком системі рахунків, а другий варіант передбачає використання окремої (самостійної) системи рахунків.

Діючий План рахунків [2] надає можливість застосування на практиці обох варіантів побудови управлінського обліку.

Інструкція про застосування Плану рахунків [3] передбачає використання активного рахунку ІІ класу 23 “Виробництво” для групування витрат за видами виробництва, за статтями витрат, видами або групами продукції, що виробляється, а також за підрозділами підприємства та центрами витрат та відповідальності. Рахунки 8 класу передбачені для обліку витрат за елементами. Взаємозв’язок обліку витрат в розрізі статей витрат і елементів витрат в цілях ведення управлінського обліку може здійснюватись за допомогою рахунків – екранів.

Для середніх і відносно великих підприємств, до яких в своїй більшості відносяться вітчизняні молокопереробні підприємства, можливі два основних варіанти побудови рахунків управлінського обліку.

Перший варіант передбачає використання рахунків фінансового і управлінського обліку, які передбачені для обліку затрат, в єдиній системі бухгалтерського обліку, не виокремлюючи калькуляційні рахунки в систему управлінського обліку. В разі використання на підприємстві рахунків 8 класу прямі витрати і виробничі накладні витрати щомісячно списуються в дебет рахунка 23 “Виробництво”. Якщо для обліку витрат на підприємстві використовується тільки рахунок 23 “Виробництво”, то в його дебет щомісячно списуються змінні і розподілені постійні витрати з кредиту активного рахунка 91 “Загальновиробничі витрати”. Для цілей управління облік витрат за статтями затрат кожне підприємство організовує самостійно, а також з урахуванням особливостей технологічного циклу і організації виробництва, а також визначає перелік і склад статей калькуляції.

Вищерозглянутий варіант побудови системи рахунків управлінського обліку є найпростішим варіантом відтворення операцій управлінського обліку в загальній системі записів синтетичного бухгалтерського обліку без виокремлення спеціальної кореспонденції рахунків для цих операцій. Тобто, операції управлінського обліку відтворюються на рахунку 23 “Виробництво”, який одночасно ніби є і рахунком управлінського обліку. При такому варіанті побудови системи рахунків управлінського обліку має місце певна умовність. В системі бухгалтерського синтетичного обліку обороти фінансового і управлінського обліку не виокремлюються, а розподіл має місце тільки на рівні аналітичного обліку.

Другий варіант передбачає виокремлення рахунків другого і більшого порядків в розрізі рахунку 23 “Виробництво” в самостійну систему рахунків управлінського обліку, яка буде відділена від системи інших синтетичних рахунків бухгалтерського обліку. Для цього слід відкрити спеціальний віддзеркальований рахунок 29 “Розподіл загальних затрат”. Як і в першому варіанті, якщо підприємство використовує рахунки 8 класу, облік витрат здійснюється  в розрізі елементів витрат. Щомісячно вищезазначені витрати списуються на дебет рахунку 23 “Виробництво”. Одночасно ці ж суми затрат обліковуються по кредиту рахунку 29 “Розподіл загальних затрат” в кореспонденції з рахунком 23 “Виробництво”.

В разі якщо, підприємство для цілей ціноутворення визначає повну собівартість продукції, то щомісячно адміністративні витрати і витрати на збут списуються з кредиту рахунків 92 і 93 на дебет рахунку 23 “Виробництво”. Таким чином, в системі рахунків управлінського обліку по дебету рахунку 23 “Виробництво” з’явиться можливість визначати як “усічену”, так і повну собівартість продукції власного виробництва. Крім того, для цілей управління в розрізі  рахунку 23 “Виробництво” слід відкрити два рахунки другого порядку “Залишки незавершеного виробництва” та “Калькуляційні затрати за звітний період”. В кінці звітного року затрати, які були включені до складу собівартості готової продукції, закриваються шляхом складення бухгалтерського проведення Д 29 К 23.

Належним чином організований аналітичний облік в розрізі рахунків управлінського обліку надасть можливість отримати детальну і повну інформацію для управління затратами і собівартістю продукції.

Другий варіант використання рахунків бухгалтерського обліку є найбільш доцільним для середніх і великих підприємств для задоволення їх потреб в надійній і своєчасній інформації з ціллю управління поточними затратами, собівартістю і прийняття своєчасних управлінських рішень.

Реальне розмежування підсистем фінансового і управлінського обліку має місце лише після застосування для них окремої кореспонденції рахунків (двоколової системи). Відповідно до цього варіанту рахунки розподіляються на рахунки фінансового і управлінського обліку не суто формально, а відтворюють реальні оберти кожної з цих підсистем. На практиці можуть використовуватись окремі різновиди кореспонденції рахунків і, відповідно, взаємозв’язки  фінансового і управлінського обліку. Кожний з них має свої переваги і недоліки і використовується в тих чи інших конкретних умовах.

Перший різновид. Взаємозв’язок між фінансовим і управлінським обліком здійснюється за допомогою контрольних рахунків. Це стосується рахунків витрат і доходів або елементів витрат фінансової бухгалтерії , з яких оберти зараховуються на відповідні рахунки управлінської бухгалтерії. В разі прямої кореспонденції рахунків управлінського обліку з контрольними рахунками управлінського обліку забезпечується інтегрована одноколова система бухгалтерського обліку на підприємстві, але з виокремленням  підсистем фінансового і управлінського обліку.

Другий різновид. Використовуються парні контрольні рахунки з аналогічними назвами (дзеркальні рахунки або рахунки – екрани). Через ці рахунки обороти фінансового і управлінського обліку розмежовуються з самого початку, тобто вищезазначені підсистеми є автономними.

Третій різновид. Використовуються спеціальні рахунки, через які передаються обороти із однієї підсистеми в іншу.

Належним чином організований аналітичний облік повинний забезпечити відтворення всіх основних показників, які передбачені системою управлінського обліку. Правильна побудова аналітичних рахунків, яка забезпечує формування необхідної управлінської інформації, дасть позитивний ефект в організації системи бухгалтерського обліку молокопереробних підприємств, які відповідають сучасним вимогам.

З урахуванням сьогоднішнього стану організації облікового процесу на вітчизняних молокопереробних підприємствах для малих і середніх суб’єктів господарювання, які ведуть управлінський облік, доцільне застосування спрощеного варіанту, який не передбачає виокремлення в синтетичному обліку управлінського обліку з окремою кореспонденцію рахунків. Такий виокремлений варіант організації системи рахунків управлінського обліку з використанням одного з трьох розглянутих вище різновидів є доцільним і перспективним для середніх і великих підприємств молочної галузі, особливо із залученням іноземного капіталу, які планують вихід на міжнародні ринки.

На вітчизняному ринку програмних продуктів для організації управлінського обліку найбільш пристосованими для вітчизняних виробничих потреб є 8 версія програми “1С: Бухгалтерія”, а також програмні продукти компанії “Інталєв”, які дають можливість не тільки організовувати управлінський облік в системі рахунків, але й здійснювати бюджетування, планування, прогнозування та контроль за затратами, собівартістю, доходами та фінансовими результатами в розрізі центрів затрат, відповідальності, прибутку та інвестицій.

Список використаної літератури

1.      Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. №996-ХІV з наступними змінами і доповненнями

2.      Наказ Міністерства фінансів України “План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій” від 20.11.1999 р. № 291

3.      Наказ Міністерства фінансів України “Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій” від 20.11.1999 р. № 291

4.      Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318

5.      Воронова Е.Ю., Улина Г.В. Управленческий учет на предприятии: учеб. пособие. – М.: ТК Велби, Изд – во “Проспект”, 2006. – 248 с.

6.      Глушков И.Е. Управленческий учет на современном предприятии. Настольное компактное пособие по управленческому учету. М.: “КноРус”; Новосибирск: “Экор – книга”, 2004. – 160 с.

7.      Пизенгольц М.З. О содержании управленческого учета//Бухгалтерский учет. – 2000. - № 19. – С. 60 – 62.

8.      Ришар Ж., Соколов Я.В., Ковалев В.В. Европейские планы счетов//Бухгалтерский учет. – 1996. - № 9. – с. 47 – 50.