Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Інформаційне забезпечення аудиту фінансових результатів діяльності підприємства

Жодна контрольна процедура не може бути виконана без інформаційного забезпечення. Інформація – це відомості про події, процеси, які відбуваються у господарській діяльності людей, природі, суспільстві. Ця інформація є об’єктом збереження, передачі і перетворення для використання в будь-якій сфері людської діяльності.

Завданням інформаційного забезпечення є інформування учасників фінансово-господарського контролю про стан досліджуваних об’єктів, їх функціонування і відповідність нормативно-правовим актам та законодавству в господарському механізмі підприємств. Крім того, інформаційне забезпечення є засобом комунікації працівників контрольних органів.

Інформаційне забезпечення господарського механізму з кожним роком ускладнюється відповідно до зростання обсягів виробництва та прискорення науково-технічного прогресу.

Фактографічна інформація – сукупність фактографічних даних про реальні факти здійснення операцій, відображених в первинних бухгалтерських документах, є основною фінансово-господарського контролю з питань господарської діяльності підприємств, в системі доказів фактів господарських операцій і процесів, що створили конфліктні ситуації у правовідносинах між об’єктами і суб’єктами права.

Методика роботи з фактографічною інформацією підпорядкована основній меті фінансового контролю та аудиту – визначенню ефективності господарювання суб’єктів підприємницької діяльності, додержання ними законодавства, виконання перед державою, учасниками підприємницької діяльності, що ґрунтуються на достовірних даних, беззаперечних доказах істинності результатів контролю і забезпечуються нормами права.

Методика використання фактографічної інформації в процесі аудиту включає такі процедури: вибір даних, перевірку їх достовірності, дослідження і використання в системі доказів.

Основним джерелом інформації для аудиту фінансових результатів підприємства є Звіт про фінансові результати підприємства.

Для обробки даної інформації аудитор використовує наступні методологічні прийоми: організаційні, моделюючі, нормативно-правові, аналітичні, розрахункові, лічильно-обчислювальні, логічні, порівняльно-зіставлювальні та ін.

Організаційні – вибір спеціалістів для виконання контрольних функцій, оформлення організаційно-розпорядчої документації (накази, розпорядження, графіки та ін.), встановлення об’єктів і вибір методики аудиту.

Моделюючі – побудова організаційних та інформаційних моделей об’єктів аудиту, які дають змогу оптимізувати проведення аудиту за часом і якісними характеристиками із застосуванням обчислювальної техніки. Модель залежно від контролю групи економічно однорідних об’єктів конкретизують у частині диференціації об’єктів, джерел інформації і методичних прийомів проведення аудиту і узагальнення його результатів. Так, способом моделювання встановлюють нормативно-правову і фактографічну інформацію, яка стосується об’єкта аудиту; створюють інформаційний образ.

Нормативно-правові – перевірки відповідності функціонування об’єкта контролю правилам, передбаченим нормативно-правовим актами, наприклад, додержання трудового законодавства у трудових відносинах на підприємствах, проведення інвентаризації цінностей і додержання Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків і документів.

Аналітичні – розчленування об’єкта аудиту на складові елементи та їх дослідження із застосуванням спеціальних методик. Так аналізують виконання державного замовлення з випуску найважливіших видів продукції в асортименті, проводять технологічний і хіміко-лабораторний контроль якості виробів тощо.

Розрахункові – перевіряють достовірність кількісних і вартісних вимірників господарських операцій, розраховують узагальнюючі показники, які характеризують об’єкт аудиту, наприклад, розраховують показники продуктивності праці, виконання плану реалізації продукції тощо.

Лічильно-обчислювальні застосовуються при перевірці кількісної характеристики об’єктів аудиту. До них відносять – встановлення вартості товарів відповідно до ринкових цін, перевірку правильності нарахування заробітної плати робітникам, розрахункових відносин тощо. Крім того, їх використовують при інвентаризації, дослідженні документів, економічному аналізі, статистичних розрахунках, економіко-математичних методах, інших методичних прийомах контролю.

Логічні – ґрунтуються на застосуванні прийомів логіки у процесі перевірки. Використовують їх у поєднанні з іншими контрольно-ревізійними процедурами (наприклад, при перевірці документів, економіко-математичних розрахунках, економічному аналізі).

Порівняльно-зіставлювальні – передбачають порівняння і зіставлення об’єкта з його аналогом, затвердженими зразками, нормативно-правовими актами для виявлення відхилень від них. Слід зазначити, що відхилення досліджують за допомогою інших контрольно-ревізійних процедур. Порівняльно-зіставлювальні процедури широко використовують разом з іншими методичними прийомами контролю, але особливо важливу роль вони відіграють при дослідженні документів.

Відносні показники фінансових результатів – значення рентабельності, які характеризують відносний (у процентах) ступінь прибутковості вкладеного капіталу в цілому і за його структурою, здійснених витрат чи отриманого доходу. Ці показники розраховують залежно від мети оцінки відносної прибутковості.

При аудиті фінансових результатів дослідження проводять у двох аспектах. У першому аспекті фінансовий результат оцінюють як ступінь досягнення кінцевої мети та визначення ефективності виробничо-фінансової діяльності. Тут пріоритетною є оцінка ступеню використання сприятливих можливостей та упущеної вигоди. Другий аспект передбачає визначення пріоритетів вкладення капіталу за видами діяльності, за масштабами у стратегічному та тактичному вимірах, які дають максимальний приріст фінансового результату.

Результат від надання послуг може бути визнаний за умов:

- можливості достовірної оцінки доходу;

- ймовірності отримання підприємством економічних вигод від цих послуг;

- можливості достовірної оцінки ступеню завершеності наданих послуг;

- можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг.

Отже, на підставі визнаних доходів і витрат формують алгоритм розрахунку абсолютних показників фінансових результатів.

Важливим моментом аудиту є досягнення зіставлення показників у динамічному ряді з врахуванням інфляційних процесів, зміни облікової політики, зміни обсягу та структури акціонерної діяльності. Конкретнішим є зіставлення можливостей і наслідків впливу на фінансові результати. Це стосується насамперед виробничих, управлінських і збутових можливостей.

Можливості аудиту фінансових результатів за інформацією обліку покажемо в таблиці 1.

Одним із напрямів абсолютних показників фінансових результатів є якість прибутку (збитку). Висока якість прибутку визначається стабільністю пайової участі факторів у його формуванні та стійкою динамікою зростання, високою часткою валового прибутку у загальній величні прибутку звичайної діяльності, дотримання законодавчого регулювання прибутковості та надійністю партнерських стосунків. Низька якість прибутку визначається дією негативних факторів його формування, поганими показниками виробничо-фінансової діяльності, порушеннями у нормативно-правовому регулюванні утворення і розподілу прибутку.

Таблиця 1

Характеристика завдань та досліджуваних показників аудиту фінансових результатів

№ з/п	Завдання аудиту фінансових результатів	Зміст досліджуваних показників
1.	Загальна оцінка досягнутого рівня	- обсяг і динаміка валового, чистого прибутку (збитку) в цілому і за видами діяльності; - рентабельність авансового капіталу і витрат та її динаміка.
2.	Структурні зміни у формуванні фінансових результатів	- зміна питомої ваги прибутку (збитку) звичайної і надзвичайної діяльності; - зміна питомої ваги прибутку (збитку) операційної, інвестиційної та фінансової діяльності; - зміна частки прибутку (збитку) від участі в капіталі; - вплив податків і зборів на формування чистого прибутку (збитку).
3.	Резерви збільшених фінансових результатів	- обсяг втрат прибутку у зв’язку з неправильним визнанням доходів і витрат; - обсяг недоотриманого прибутку за факторами обсягу, структури, собівартості і цін; - обсяг втрат прибутку від участі в капіталі.
4.	Фінансові результати акціонерної діяльності	- зміна чистого прибутку в розрахунку на просту акцію; - дивіденди на просту акцію; - частка прибутку (збитку) від інвестицій в асоційовані підприємства від спільної діяльності і від інвестицій у дочірні підприємства; - зміна чистого прибутку власників простих акцій під впливом дивідендів на привілейовані акції.
5.	Відносні характеристики прибутковості (збитковості)	- співвідношення валового (чистого) прибутку до всього авансового (власного чи залученого) капіталу; - співвідношення чистого прибутку до фінансових інвестицій (у тому числі довгострокових і поточних); - дивіденди на акціонерний капітал; - рентабельність акцій; - інші.

Отже, контрольно-ревізійні процедури – це дії, які конкретизують застосування методичних прийомів контролю процесу розширеного відтворення суспільно необхідного продукту, забезпечують виявлення конфліктних ситуацій з метою їх своєчасного усунення.

ЗАЯВКА

На участь у конференції

“Научный прогресс на рубеже тысячелетий - 2007”

01 - 15 червня 2007 р.

Прізвище	Щерблюк
ім’я, по-батькові	Євгенія Сергіївна
Місце навчання	Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Факультет	Обліку та аудиту
Поштова адреса (для листування)	21000 м. Вінниця, в. Соборна, б. 87
Контактні телефони	8(0432) 53-05-77 8-067-994-32-40
Електронна пошта	jenny_m@ukr.net jennys@gala.net
Назва секції	Економічні науки 7. Облік і аудит