“Економічні науки”, секция №7 «Учёт и аудит»

Науковий керівник: Волох О.П.

Лисанюк З.

ДВНЗ “Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана Криворізький економічний інститут”

ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Малі підприємства – досить поширена й ефективна форма господарювання. Вони мають багато таких рис, які не можуть бути притаманні великим підприємствам.

Та все ж таки, питання розвитку і функціонування малого бізнесу в Україні визначено не в повній мірі. Існує велика кількість проблем, які не дають змоги малим підприємствам розвиватися та ефективно працювати. Одна з них, це не стабільність та не досконалість законодавчої бази, яка регламентує діяльність малих підприємств в Україні.

Саме тому, Наказом “Про затвердження Інструкції про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань [4] було внесено зміни до Положення № 196 про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва [8], а Наказом № 101 “Про внесення змін і доповнень до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” [5] – до П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» [3].

Основний сенс спрощеної форми бухгалтерського обліку, передбаченої Положенням № 196 “Про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва” [8], а також оновленим П(С)БО 25, полягає передусім у скороченні облікової роботи при списанні витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт і наданням послуг.

Відповідно до П(с)БО 25 для суб’єктів малого підприємництва передбачається два варіанти списання понесених витрат: з використанням рахунка 23 “Виробництво” (застережено в Наказі № 196 [8] ). Може здатися, що при такому підході порушується один з основоположних принципів бухгалтерського обліку – принцип нарахування і відповідності доходів і витрат, згідно з яким для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи з витратами, понесеними для отримання цих доходів. У визначеному випадку понесені витрати списуються раніше отриманих доходів. Крім того, при використанні такого підходу виявляються деякі непогодження при складанні квартальної фінансової звітності.

Другий варіант списання понесених витрат – без використання рахунка 23 “Виробництво” (застережено в Наказі № 101 [5] ). Методика, наведена в п. 44 П(С)БО 25, не витримує ніякої критики не тільки через суперечність Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [9] та іншим нормативним документам, а і через складність та неоднозначність викладення самого пункту 44 П(С)БО 25.

Йдеться про невикористання рахунка 23 “Виробництво” (а отже, і 26 “Готова продукція”). Тобто всі витрати, понесені протягом звітного періоду, накопичуються на рахунках класу 8 у розрізі економічних елементів. Наприкінці періоду (місяця або кварталу) ці витрати списуються до дебету рахунка 79 “Фінансові результати”, оминаючи рахунок 23 “Виробництво”.

При подібному списанні витрат, так само, як і в попередньому випадку, порушується принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. Саме тому, так як і при використанні першої методики, в кінці року або кварталу за результатами проведеної інвентаризації виявлений залишок незавершеного виробництва зараховується на баланс проводкою Дт 23 “Виробництво” – Кт 79 “Фінансові результати”. Відмінність полягає в тому, що при використанні першої методики незавершене виробництво оцінюється за повною вартістю.

Однак, насправді, баланс доходів і витрат буде додержано лише приблизно, тому що коригування витрат щодо незавершеного виробництва проводиться тільки на суму прямих матеріальних витрат і прямих витрат на оплату праці, а не на всю його вартість. Крім того, порядок визначення справедливої вартості готової продукції сам по собі неоднозначний.

Також, відповідно до змін, внесених до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” [3] Наказами Міністерства фінансів України від 11 грудня 2006 року №1176 [6], від 19 грудня 2006 року №1213 [7], передбачено введення нових показників до фінансової звітності малих підприємств: Форми – 1 “Баланс” та Форми – 2 “Звіт про фінансові результати”.

Серед інших нововведень, впроваджених наказом №101 [5], зауважимо, що в новому Звіті про фінансові результати сума єдиного податку окремо не відображається, а поряд з платою за спеціальний торговельний патент та єдиним (фіксованим) податком для сільськогосподарських товаровиробників включається до складу інших операційних витрат (рахунок 84 “Інші операційні витрати”) із зазначенням назви податку (плати) по рядку 131 .

Таким чином, спрощена система бухгалтерського обліку насправді не тільки ускладнює облікову роботу, а і викликає безліч неврегульованих питань, основні з яких розглянуто в цій публікації. Використання її має сенс тільки для підприємств, які виконують роботи та надають послуги, а також для торговельних підприємств.

Що ж стосується виробничих підприємств (особливо з тривалим виробничим циклом), а також підприємств, які мають значне незавершене виробництво і залишки сировини та матеріалів на складах, то їм найдоцільніше вести звичайний бухгалтерський облік, передбачений для всіх інших підприємств, а не тільки для суб’єктів малого бізнесу, що регламентовано останнім реченням абзацу 5 п. 44 П(С)БО 25.

Список використаних джерел:

1. Закон України № 996-XIV – від 16.07.99 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні;

2. Закон України № 2063-III – від 19.10.2000 р. «Про державну підтримку малого підприємництва»

3. Наказ Мінфіну України № 39 – від 25.02.2000 р. «Про затвердження Положення (cтандарту) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”»;

4. Наказ Мінфіну України № 315 – від 07.12.2000 р. «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань (ПМУ 16 – 2000);

5. Наказ Мінфіну України № 101 – від 24.02.2001 р. «Про внесення змін i доповнень до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”»;

6. Наказ Мінфіну України № 1176 – від 19.12.2006 р. «Про внесення змін i доповнень до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”»;

7. Наказ Мінфіну України № 1213 – від 19.12.2006 р. «Про внесення змін i доповнень до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”»;

8. Наказ Мінфіну України № 196 – від 30.09.98 р. «Про затвердження Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва» (втратив чинність на підставі наказу Мінфіну України № 440);

9. Наказ Мінфіну України № 291 – від 30.11.99 р. «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань i господарських операцій підприємств i організацій»;

10. Наказ Мінфіну України № 440 – від 09.07.2003 р. «Про втрату чинності деяких нормативно-правових актів з питань бухгалтерського обліку».