Економічні науки/7. Облік та аудит

Гулько Д. С., асистент Федченко Т. В.

Донецький національний універсистет економіки і торгівлі
ім. М. Туган-Барановського

Раціоналізація інформаційного забезпечення кожної стадії аудиту

Актуальність. Організація і методика аудиту визначається передусім належним інформаційним забезпеченням аудитора. Зростання обсягів інформації потребує від аудитора певної її систематизації та класифікації, оскільки без такого підходу важко зібрати необхідні аудиторські докази, правильно оцінити господарські явища, факти і процеси виробництва. Робоча документація допомогає систематизувати напрямки перевірки, отримані результати та внести своєчасні і неохідні коригування. Тому кожен етап процесу аудиту неможливий без належної інформації, яка є підставою для його здійснення або свідчить про отримані результати, що і визначає актуальність теми дослідження.

Доробок вітчизняних вчених в питаннях, пов’язаних з документуванням та інформаційним забезпеченням процесу аудиту, представлений роботами
Я.А. Гончарука, В. С. Рудницького, Н. Т. Белухи, В. Я. Савченко,
А. Д. Шеремет, Б. Ф. Усача.

Зважаючи на вагомість цих досліджень, в данній статті авторами обґрунтовується використання найбільш раціональної інформації під час проведення кожної із стадій контрольно-аудиторського процесу.

Виклад основного матеріалу. Здійснення аудиту за сучасною методикою потребує системного підходу до його організації. Але аудиторський контроль грунтується не тільки на використанні інформації. Він бере безпосередню участь у формуванні інформаційного забезпечення системи управління суб’єктів перевірки. Інформацією аудиту цікавляться як внутрішні (акціонери, менеджери), так і зовнішні (інвестори, кредитні спілки, банківські установи) споживачі.

Важливими факторами, що впливають на склад, структуру і обсяг інформаційного забезпечення, є стадії еволюційного розвитку аудиту та виділення етапів процесу аудиторського контролю.

Це питання широко висвітлене у спеціальній економічній літературі. Але слід зауважити, що серед більшості науковців немає єдиного підходу до визначення стадій (етапів) процесу аудиту, а їхня кількість коливається в межах від трьох до восьми.

Аналіз назв стадій і етапів у джерелах різних авторів дає змогу виявити такі особливості:

· окремі назви стадій і етапів аудиторського процесу мають поодинокий характер і не повторюються у роботах інших авторів;

· здебільшого економісти виділяють стадії планування і складання аудиторського висновку та звіту;

· у праціях вітчизняних авторів вітсутні етапи оцінки системи внутрішнього контролю, відповідні процедури аудиту, незалежні процедури тестування та ін.

З метою ефективної організації аудиторської перевірки необхідно дотримуватись науково-обгрунтованої послідновності виконання аудиторських робіт. Тому автори статті пропонують визначити три стадії аудиту – початкову, стадію дослідження і завершальну. Отже, інформаційна база аудиту для кожної стадії контрольного процесу і відповідно їх етапів буде різною.

Систематизація інформаційного забезпечення аудиторського процесу за стадіями наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 – Джерела інформації у процесі аудиту

Стадії	Етапи	Документи
1. Початкова стадія	Вибір клієнта та укладання договору	Засоби масовой інформації Закони і нормативні акти Лист-запрошення аудиторів Протоколи зустрічей з клієнтами Листування з попередніми аудиторами
	Планування	Статут, перелік засновників та правові зобов’язання клієнта Структура управління клієнта Договори, угоди, контракти Висновок зовнішнього аудитора за попередній період Фінансова звітність Документи і реєстри обліку Акти перевірок
2. Стадія дослідження	Здійснення аудиту: вивчення, оцінка і тестування системи внутрішнього контролю	Структура управління Протоколи зустрічей з клієнтом Документи, що закріплюють розподіл прав, обов’зків, відповідальності Інструкції з обліку Документи внутрішнього аудиту Нормативне-довідкове забезпечення процедур аудиту
	Підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку	Фінансова звітність Документи і реєстри обліку Документи поточного управління Первинні документи Договори, контракти, угоди Програми аудиту Документи, довідки, листи, отримані від третіх сторін
3. Завершальна стадія	Заключні процедури	Документи свідчення Протоколи зустрічей з клієнтом Протоколи обговорення результатів перевірки Вимоги до аудиторського висновку Висновки експерта
	Складання аудиторського звіту	Остаточний варіант звітності Робочі документи аудитора та інші матеріали аудиту Підсумки проведеного аудиту Відгук контролюючого партнера Протоколи зустрічей з клієнтом

На початковій стадії аудитор здійснює перевірку в такій послідовності: вибір суб’єкта аудиту, ознайомлення з його бізнесом та станом обліку. Наступний крок – вивчення статуту і установчих документів та правових зобов’язань клієнта. В подальшому аудитор вивчає надійність системи обліку і внутрішнього контролю та здійснює оцінку величини аудиторського ризику. Черговий етап роботи аудитора – визначення обсягів робіт, узгодження суми оплати та складання угоди. На завершальному етапі початкової стадії аудиторської перевірки фінансової звітності аудитор складає попередній план і програму аудиту. Зауважуючи перелічені види робіт, до інформаційниого забезпечення аудитора можна ввести такі джерела інформації: міжнародні і національні нормативи аудиту, законодавчо-нормативні документи, що регулюють господарсько-фінансову діяльність суб’єкта перевірки, бухгалтерський облік і аудит в Україні, статут, установчі документи, правові зобов’язання клієнта, акти і висновки контролюючих органів за звітний період, матеріали внутрішнього контролю тощо.

До стадії дослідження належать: вивчення господарських операцій, тестування контрольних моментів або перевірок облікових записів, коригування плану і робочої програми, перевірка (аналіз) фінансової звітності. Найхарактернішими джерелами інформації є: МСА, первинні документи, реєстри бухгалтерського обліку і звітність, нормативно-довідкове забезпечення процедур аудиту, довідки, листи, отримані від третіх осіб, письмове пояснення посадових осіб тощо.

На завершальній стадії аудитор оцінює отримані результати перевірки (доказів), формує звіт замовнику та складає аудиторський висновок, акт виконаних робіт. Джерелами інформації для цієї стадії є: МСА, робочі документи аудитора, висновки експертів та інші матеріали, що характеризують об’єкти аудиторського контролю.

Отже, для наступних стадій аудиторського процесу, з одного боку, використовується інформація попередніх стадій, а з іншого – джерела інформації, характерні тільки для конкретної стадії процесу аудиту.

Висновки. Розглянута систематизація інформаційного забезпечення, яку використовують в аудиті, є найбільш раціональною і має наукове і практичне значення. Вона має допомогти аудиторові краще орієнтуватися у великому обсязі та спектрі інформаційного забезпечення і правильно використовувати інформацію, що характеризує об’єкти контролю для збирання аудиторських доказів.

Література:

1. Гончарук Я. А., Рудницький B. C. Аудит. – Львів: Оріяна-Нова, 2004.
– 292 с.

2. Дорош Н. І. Аудит: методологія і організація. – Київ: Знання, 2002. – 436 с.