"Экономические науки"4

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ

Чернокозова Т.О.

Україна, м. Бердянськ, Бердянського університету менеджменту і бізнесу

Глибокі зміни в господарському механізмі України, зумовлені переходом до ринкової економіки, потребують підвищеної уваги до вирішення питань інвестиційної діяльності. Інвестиції є одним з найважливіших напрямків розширення та відтворення основних фондів i виробничих потужностей господарства, на бaзi науково-технічного прогресу інвестиційна діяльність уможливлює регулювання розвитку економіки, істотне підвищення її ефективності.

Термін "інвестиції" походить від латинського invest, що означає "вкладати". Нині інвестиції - це вкладання капіталу з метою подальшого його збільшення. Джерелом приросту капіталу, основним мотивом інвестування є одержуваний прибуток. У сучасній літературі термін "інвестування" визначається як придбання цінних паперів (акцій, облігацій). В Україні цей термін ідентифікується з терміном "капітальні вкладення". Інвестиції в цьому разі розглядаються як вкладання у відтворення основних фондів (споруд, обладнання, транспортних засобів). Водночас інвестиції можуть спрямовуватись на поповнення обігових коштів, придбання нематеріальних активів (патентів, ліцензій, ноу-хау). Інвестиції існують як у грошовій формі, так й в майновій формі або у формі немайнових активів (досвіду роботи, пакетів програм, інших форм інтелектуальної власності); сукупності технічних, технологічних, комерційних та інших знань; виробничого досвіду; права використання землі, води, pecypciв, споруд, а також інших майнових прав. У процесі виготовлення продукту та надання послуг зношуються основі фонди підприємств: будівлі, споруди, машини, обладнання. Для їх відтворення нагромаджується амортизаційний фонд.

Обсяг амортизаційних фондів підприємств, нарахований за певний період часу, визначає обсяг коштів, необхідних для простого відтворення основних фондів. Основні фонди підприємств відновлюються у процесі інвестиційної діяльності. Якщо обсяг інвестицій дорівнює обсягу амортизаційного фонду, відбувається просте відтворення. Розподіл валового внутрішнього продукту (ВВП) на фонд споживання та фонд нагромадження є важливою макроекономічною пропорцією національної економіки. Від того, яку частку ВВП країна витрачає на створення матеріально-технічної та фінансової бази, залежать майбутні обсяги ВВП та відповідно добробут населення. Отже, реалізація фонду нагромадження - є важливим напрямком інвестиційної діяльності.

Огляд інвестиційної привабливості будь-якої держави слід починати, звісно, з аналізу в ній економічного потенціалу та доцільності його ефективного нагромадження. Точніше кажучи, власникам капіталів слід дивитись на нову крашу, як на потенційне джерело прибутку від вкладеного капіталу. Досліджуючи процес формування інвестиційного механізму в Україні, необхідно розглянути рівень макроекономічної збалансованості в державі Саме виявлення й усунення джерел та причин макроекономічного дисбалансу дасть змогу сформувати найпривабливіший клімат у країні.

Впродовж перших дев'яти років з моменту здобуття незалежності обсяг національного виробництва в нашій державі невпинно зменшувався i загалом впав більш як на половину порівняно з 1991 р. За роки кризи (1990- 1999) обсяг ВВП скоротився на 59,2%, промислової продукції - на 48,9%, сільськогосподарської - 51,5%. Реальна заробітна плата зменшилася в 3,82 рази. Українська держава й досі перебуває в кризовому становищі. Так, виробництво хліба станом на 2003 рік становило 2427 тис. т., якщо в 1985 році було виробництво 7384 тис. т. На сьогоднішній день встановлений рівень мінімальної заробітної плати є значно меншим за прожитковий мінімум. За оцінкою експертів протягом останніх 10 років продуктивність праці у Польщі, Угорщині й Чеxiї зросла відповідно на 216%, 140% i 109%. Разом iз Словаччиною та Словенією ці країни нарощують ефективність у тричі стрімкіше, ніж держави ЄС. За той самий час продуктивність праці в Україні знизилась на 86%. Ця макроекономічна нестабільність стала наслідком глибокої розбалансованості економіки України, яку вона отримала у спадок від СРСР. Наша держава отримала у спадок зовсім не найкращу виробничу базу. Як відомо, у радянський період галузева структура промислового потенціалу України була далекою від прогресивної i вже вичерпала свій потенціал. На момент розпаду СРСР виробничий апарат уже вкрай застарів i перебував у стані стагнації не менше 20 років. У 1986-1999 pp. тільки 25% інвестицій направлялися на відновлення виробничих фондів - основна їx частина витрачалася на підтримання в робочому стані діючих. Загальний стан української економіки з погляду виробничого нагромадження характеризується хрестоматійним згасанням - загальний обсяг продуктивного капіталу не зростає в абсолютних обсягах та в розрахунках на душу населення, а зменшується. Внаслідок небувалої розбалансованості макроекономічних сфер різко знизилися показники життєвого рівня. За рівнем життя Україна зараз посідає 80- те місце серед 173 країн світу. За цим показником останніми на континенті є Албанія з доходом на душу населення 563 євро на рік, Україна (379 євро) i Молдова (223 євро). У Швейцарії дохід на душу населення становить 35603 євро на рік. Розрив настільки катастрофічний, що перспективи його подолання протягом поточного століття вельми сумнівні. Україні треба не просто розвиватися, а розвиватися випереджальними темпами, щоб не стати взагалі найбіднішим народом у світі.

Стійке пожвавлення інвестиційної активності, як, правило, є ознакою початку стабільного економічного зростання. Між тим, стан інвестиційної сфери в Україні протягом практично вcix років незалежності можна охарактеризувати як параліч вciєї діяльності з нарощування продуктивної основи економіки. За ці роки обсяг інвестицій в основний каптал зменшився майже в п'ять разів, спадаючи в середньому на 21% щорічно. Згідно з оцінкою спеціалістів європейського центру досліджень, підприємницький ризик інвестицій в Україні становить 80%). Саме він зумовлює незначний потік прямих інвестицій. У світовому потоці прямих інвестицій на економіку України припадає близько 1%, або в середньому приблизно 5 дол. США на душу населення. Щоб дослідити це питання точніше, розглянемо потік інвестицій в Запорізькій області на момент 2000 - 2005 рр.

В такому напрямку, як валові інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності у 2005 р., з'ясували, що найбільший потік інвестицій припадає на такі види діяльності, як промисловість - 2078147,2 тис. грн.; обробна - 11826441,0 тис. грн.; оптова i роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту - 350454,4 тис. грн., сільське господарство, мисливство та лісове господарство - 243866,4 тис. грн.

Таким чином, порівняно з 2000р. в 2005 р. обсяг інвестицій збільшився більше ніж в 2 рази. Найбільш привабливими для інвесторів є такі галузі, як промисловість, сільське господарство, обробна, оптова та роздрібна торгівля, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води. Але це ще не означає, що стан інвестування покращився, навіть на рівні Запорізької обл. Існує багато перепон, які стримують іноземних інвесторів, вкладати свої капітали. Насамперед, це реальний стан економіки та політики України. Починаючи з досягнення незалежності, панівною ідеєю уряду стала ідея стосовно вирішальної ролі іноземних інвестицій для економічного зростання України. За останні роки не можна знайти жодного значимого проекту українського уряду або політичної програми, де не містилися б нагадування про іноземні інвестиції i про їх вирішальну роль у справі розвитку вітчизняної економіки. Складається таке враження, що залучення іноземних інвестицій, стало головною i вирішальною метою підтримання економіки країни, а не самостійне виведення її з кризи. Однією з причин пасивного інвестування є також невідповідність Вітчизняної економіки з моделлю «ринкової економіки». 3 зовнішнього погляду здається, що економка України діє за ринковими принципами, головним з яких є вільне підприємництво. Але дослідження внутрішньої сторони, виявляє багато недоліків функціонування, насамперед, це тіньова економіка, яка, є значним тягарем для економіки України та однією з головних причин неможливості вступу нашої країни до ЄC.

Таким чином, інвестиції – це процес нагромадження коштів з метою збільшення їх обсягів в майбутньому. Проаналізувавши діяльність іноземних інвесторів, слід відзначити_; що на Україну припадає не значна частка світових інвестицій. Ці обставини зумовлені економічною та політичною нестабільністю України. Саме тому для залучення іноземних інвестицій, треба трансформувати систему державного регулювання таким чином, щоб економічна сфера України стала привабливішою для інвестицій та гарантувала б спрямоване вкладення капіталу з подальшим вилученням з нього прибутку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Борщ Л.М. Інвестиції в Україні Монографія. - К.: КОО,2002. - 318 с.

2.Федоренко В.Г., Гойко А.Ф. Інвестознавство: Підручник/ За наук. ред.

В.Г. Федоренка. - К.: МАУП, 2000. - 408 с.

3.Статистичний збірник «Діяльність підприємств-суб'єкта підприємницької

діяльності Запорізької області у 2005 році»

4.Юркевич О.М. Фінансове забезпечення науково-технічної інноващйної

діяльності // Фінанси України. - 2004. №6. - С. 106-113.

5.Захарін С.В. Інвестиційне забезпечення економічного розвитку // Фінанси

України. - 2004. - №10. - С.72-82