Секція: Современные информационные технологии, 3

Драпак Л. С.

Хмельницький національний університет

Основи та особливості функціонування Інтернет-комерції в Україні

Перспектива швидкого зниження попиту на персональні комп'ютери (ПК) з початку 2000 року змушує вітчизняних виробників ПК вдаватися до нових маркетингових ходів та переорієнтовуватися на перспективні сектори ринку.

Тому за прогнозами прискореними темпами буде розвиватись Інтернет-комерція, а замість "просто комп'ютерів" компанії продаватимуть готові рішення на їхній базі, які в комплексі вирішуватимуть бізнесові проблеми підприємств. Стрімкий розвиток популярності Інтернету зумовлює об'єднання комп'ютерних фірм з Інтернет-провайдерами, що може призвести до несподіваних наслідків на ринку ПК.

Мережа Інтернет давно перестала бути лише екзотичним та невичерпним джерелом інформації, а є доступним засобом зв'язку. Сьогодні Інтернет здатний задовольняти усі потреби бізнесу, в тому числі й ті, що пов'язані з реалізацією товарів та їх придбанням. Йдеться про Інтернет-комерцію — новий вид послуг, що дозволяє використовувати глобальну мережу для ведення бізнесу, здійснення та оплати різноманітних замовлень. Зокрема, не встаючи зі стільця, людина може оплатити через Інтернет рахунки за мобільні засоби зв'язку, міжнародні телефонні переговори, а також придбати чимало товарів [1].

Генезис й еволюція Інтернет-послуг в Україні

Як відомо, для придбання товару через Інтернет у європейських країнах покупцеві достатньо ввести у відповідний розділ Веб-магазину найменування (код) товару та номер своєї кредитної картки. Продавцеві магазину не обов'язково уточнювати наміри покупця по телефону. Кур'єр відразу постачає товар замовнику.

Натомість в Україні практикуються два основні способи здійснення платежів через Інтернет. Найпоширеніший з них — це оплата за допомогою банківського переказу. При цьому через Інтернет замовляється товар, що доставляється звичайними каналами — поштою, прямою доставкою, тощо. Після отримання товару знову ж звичайними способами (безготівковий переказ, через касу) здійснюється його оплата.

У набагато меншому обсязі та з додатковими застереженнями використовуються пластикові картки. Для здійснення таких розрахунків необхідно встановити спеціальне програмне забезпечення. Українські підприємства, що приймають замовлення і отримують плату за них, віддають перевагу карткам, які зареєстровані банками. При такій реєстрації підприємство підписує з банком договір і одержує спеціальний ідентифікатор, скажімо дискету, яка містить таємний ключ для формування електронного цифрового підпису[2].

Але якщо хтось думає, що замовити товари через Інтернет можна без проблем, то він помиляється. Як свідчить практика багатьох розвинених країн, забезпечення правового режиму електронної комерції залишається основною проблемою. Найпоширеніша форма суперечки — відмова покупця від зробленого замовлення через те, що покупець при здійсненні операцій через Інтернет не підписує ніяких документів. Довести наявність у покупця зобов'язання прийняти й оплатити товар дуже важко. Адже розписки при їх отриманні взагалі не може бути. Таким чином, при використанні електронних розрахунків через Інтернет не залишається паперових слідів, що свідчать про здійснення угоди, оскільки, згідно з українським законодавством, платіж, не підтверджений документом у паперовій формі (чек, відомість, накладна), не має юридичної сили.[3]

Нормативно-правове регулювання

Президент Леонід Кучма в 2003 році підписав закони "Про електронні документи й електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис". Закон "Про електронні документи й електронний документообіг" набрав чинності через півроку з дня опублікування, закон "Про електронний цифровий підпис" - з 1 січня 2004 року. Відповідно до закону про електронний документообіг, електронним документом вважається інформація, надана в електронній формі і яка має необхідні реквізити, у тому числі електронно-цифровий підпис. Суб"єкти господарювання можуть укладати договори по електронній пошті за домовленістю один з одним. Крім того, вони самі визначають порядок збереження електронних документів та їхній захист. Закон забороняє використовувати електронні документи при оформленні прав на спадщину чи у випадках, коли документ може бути створений тільки в одному екземплярі. Закон про електронний цифровий підпис надає право фізичним і юридичним особам використовувати цифровий підпис для підтвердження матеріалів та документів, поданих в електронній формі. Забороняється використовувати цифровий підпис для складання заповітів, а також документів на усиновлення. Відповідно до закону, буде створено центр сертифікації ключів для цифрового підпису, центральний орган, який засвідчуватиме цифровий підпис, а також контролюючий орган з використання цифрового підпису. На думку експертів, нові закони є вирішальним кроком у розвитку інтернет-послуг у країні і становлення України як електронної держави. Вони відзначили, що відсутність законів про електронний документообіг і цифровий підпис значно затримувало розвиток в Україні інтернет-банкінгу й інтернет-комерції. В Росії цифровий підпис узаконений з початку 2003 року, у США - з жовтня 2000 року. (Інформація з офіційного сайту Державного комітету зв'язку та інформатизації України) [4]

Методична база та стандартизація Інтернет-комерції

Інтерес користувачів поступово все більше переміщується в область більш доступної так званої "електронної торгівлі" та використання мережі ІНТЕРНЕТ.

Актуальною стає задача розробки стандарту XML (Extensible Markup Language) та розробки ініціативної групи СЕФАКТу під назвою ebXML.

У 2001 році EAN International та UCС разом з групою великих міжнародних компаній-учасників Глобальної комерційної ініціативи (Global Commerce Initiative, скорочено GCI) опублікували перший відкритий міжнародний стандарт для електронного бізнесу.

XML-схеми EAN•UCC описують 5 основних бізнес-транзакцій:

Item Alignment - єдина інформація про одиницю товару;

Party Alignment - єдина інформація про учасника транзакції;

Order - Замовлення;

Despatch Advice - Повідомлення про відвантаження;

Invoice - Рахунок з уточненням надбавок, знижок і умов платежу.

Стандарти XML були розроблені у відповідь на наполегливі запити з боку користувачів та за всебічної підтримки транснаціональних компаній, об'єднаних у рамках ініціативи GCI.

EAN International і UCC розробляли першу редакцію цих стандартів у якості основи для глобального багатогалузевого рішення, яке у майбутньому дозволить всім компаніям-учасникам електронного бізнесу спростити бізнес-процеси внаслідок підвищення ефективності передачі даних і поліпшення взаємодії з партнерами.

В основу розробки було покладено моделювання бізнес-процесів та застосування принципів спрощеного електронного бізнесу (Simpl-eb) з метою досягнення незалежності бізнес-процесів від синтаксису, що використовується, та від прикладних технологій. Учасники GCI оголосили про повну підтримку вказаних стандартів та готовність до практичного використання. Ця підтримка має дуже важливе значення для початку глобального впровадження XML-схем EAN•UCC. Вона забезпечить компаніям в усіх галузях промисловості, незалежно від їх розмірів і географічного розташування, доступ до переваг XML в інтересах глобальної торгівлі з використанням Інтернет.

У майбутньому XML-схеми EAN•UCC будуть розроблятися на основі розширення та уточнення перших опублікованих транзакцій. [5]

Як бачимо питання Інтернет-комерції в Україні останнім часом розглядаються все більшим колом фахівців. Одночасно з цим слід відмітити, що із зростання числа користувачів ПК зростає і їх потреба у вищезгаданих послугах. І, хоча на сьогодні і Урядом і зацікавленими особами докладається чимало зусиль для активізації процесу широкого впровадження системи електронних продаж в Україні, проблема стоїть ще доволі гостро.

Слід зазначити,що, все ж таки, певних успіхів досягти вдалося. Так, рядом банків уже широко пропонуються послуги з Інтернет-банкінгу, що зручно як самому банку, так і певним чином економить час клієнта. В системі правового забезпечення населення високоякісними інформаційними продуктами також спостерігається бурхливий сплеск ділової активності.

Проте, все ще залишаються відкритими питання щодо неврегульованості деяких питань законодавчого характеру та ряду інших проблем. Однак це є результатом вже іншого дослідження.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Любар Р “Купи-продай ... через Интернет” // Доба, № 2, 2004 – с. 12.

2. Мотусяк С. “Розвиток електронної комерції залежить від банкірів” // Галицькі контакти, № 4'04, - с. 3.

3. Голуб О. “За змінами документації в системах широкого профілю надійніше стежити через Інтернет” // Галицькі контракти, № 25'03 – с. 25-26.

4. Президент підписав закони про електронний документообіг і цифровий підпис // Урядовий Кур'єр № 138 від 13 червня 2003 р.- с. 3.

5. Рогоза В.М. “Інтернет-комерція – перспективний напрямок розвитку торгівлі послугами в Україні” // Перспективи економічного розвитку України, № 12, 2001, - с. 53-61.