Історія. 2. Загальна історія

Павлюк М.В.

Запорізька державна інженерна академія

Грецька Фіва: пошир родини епонімів етносу

У всистемленому викладі родини епонімів грецького етносу до переліку потрапляють п’ятеро чоловіків - самовидних епонімів давніх племен та одна жінка - несамовидний епонім п’ятої гілки. Зрештою, мусимо зважити на Амфіктіонову гілку гелінів, до якої належать епоніми m- та d/t-гілок спільноти.

Deukalion Pyrrha

→ Amphiktyon Atthys

→ Iton Melanippe

→ Iodame Asopos → Boiōtes

→ Thebe → boiōtai

thebagenes

Та жінка на ім’я Іодама була жрицею Афіни Ітонії. Якось уночі вона ввійшла до святої огорожі, де перед нею з’явилася Афіна з Медузою Горгоною на одязі. Подивившись на неї, Іодама скам’яніла. Виявляючись епонімом племені етейі, Іодама є єдиною в родині епонімів, хто тягне за собою як важливу особу свою дитину, дочку на ім’я Теба, традиційно Фіва. Та дочка стає епонімом міста Фіви та його мешканців, певно, племені фіванці. Самий етнонім становить, імовірно, метатезну варіацію етноніма бойоти (беоти). З приходом беотів до Фіваїди Фіви стають осередком Беотії, більшість міст у якій, до речі, мали за епонімів жінок.

У всистемлено зміненому викладі родини епонімів індійського етносу ім’я Іодамової відповідниці зазнає метатези Мадгаві ← *Вадгамі/ *Йадгамі (гр. Іодама). Те ім’я є, певно, несамовидним епонімом племені з фонопарним етнонімом 2-го типу (3-я група) - матсья. Його первісний вигляд, щоправда, з утятим показником зберігає ім’я старшого сина Яду (← *Ядаму) та етнонім яду (← *ядаму); гр. етейі. Дитиною Мадгаві був син Шибі з ім’ям, що фонетично відповідає імені Теба-Фіва. Загалом Мадгаві мала чотирьох синів від чотирьох чоловіків. Іодама ж мала чотирьох дочок від одного чоловіка. Першими насельниками Фіваїди були ектени, за чиїм володарем Огігом її називали Огігією. За автохтонною версією у Фіваїді володарювали Кіферон і Асоп, епоніми гори та річки. Дочки Асопа від Метопи стали епонімами островів, а дочка від Іодами - міста Фіви. Індійська фонопара етнонімів яду - панду допомагає з’ясувати грецьку фонопару етнонімів етейі - пандоси; грецька пара фоноваріацій беоти - фіванці допомагає з’ясувати індійську пару бгоджа - шибі.

греки	індійці
Metope Iodame Asopos Korkira Aigina Salamine Thēbe	Madhavi Haryaçva Divodasa Viçvamitra Uçinara Vasumanas Su/ Pratardana Astaka Çibi

Принагідно мусимо зважити на поселення Кадмея, що згодом увійшло до складу Фів. Епонім Кадмеї Кадм був героєм беотійських міфів. Його вважали сином фінікійського володаря Агенора з Інахового роду. Дізнавшись від дельфійського оракула, що він не знайде вкрадену сестру Європу, Кадм послухав поради піти за коровою, що ляже там, де йому слід заснувати місто. Місце було біля джерела, що охороняв дракон. Кадм убив його, а потім спартів, що виросли з драконових зубів. Живими лишилися п’ятеро, що заснували вельможні фіванські роди. Об’єднали Фіви та Кадмею, що стала акрополем, родичі Фіви Амфіон та Зет. Кадмове його ім’я пов’язують із семітським словом „Кадем” - Схід. Проте, мусимо зауважити, що етнонім кадмейці належить до фонопари етнонімів 2-го типу d/t-гілки як похідний етнонім зі зміненим називником та має відповідників у всіх індоєвропейських спільнот. У греків кожен етнонім фонопари отримує варіацію: елатейці - платейці, кадмейці - ектени. Та фонопара етнонімів перебуває в 3-ій групі, пов’язаній із 4-ою групою спільним походженням всередині гілки.

latobrigi caturigi	elateioi kadmeioi	laeti quadi	lāta cedi
latini caudini	... ...	... ...	... cadusii
... ...	tilatei coilaleti	latgala setgala	... kati
... ...	... ...	lendziči, lachy *četiči, čechy	... ...

Зіставлення засвідчують фонетичну відповідність трьох імен у греків та індійців: Іодама - Мадгаві, Асоп - Ушинара, Фіва - Шибі. Ушинара походив з роду Ану (гр. Іон). Його ім’я значить „люди уши”. У міфах він відзначився добродійністю та разом із дідом Яяті, головою родини епонімів індійського етносу, піднісся до неба. Асоп - назва низки річок у Стародавній Греції. У міфології згадано бога Асопа як їхнє взагальнення. Найвідомішим є беотійський Асоп. Його ім’я, як і Ушинари, складається з таких самих частин: Ас-оп „люди ас”. Такий розклад імені можна вважати підставним із огляду на наяву показника етнонімів палестійських (гр. пелазгійських) племен: дрі-опи, дол-опи тощо. Використання того показника замість грецького посилює „автохтонність” персонажа (пор.: слов. су-сельці). Принагідно зважимо на ляні (губернію) Усімаа „земля усі” у Фінляндії. Її осередком є столиця країни - місто Гельсінкі, неподалік якого знаходиться місто Ванта. Цілком імовірно, що прибалтійсько-фінське плем’я уральської єдности та його осередок мають такі самоназви, що становлять фонетичних відповідників наведеним передніше індоєвропейським, але з метатезою в назві міста Vanta.

гр. Iodame - Asopos/ Thēbe

інд. Madhavi - Uçinara/ Çibi

фін. ... - Uusi(maa)/ Vanta

Заради повноти огляду матеріалу мусимо зважити на Меланіпу. Німфу Меланіпу вважають дружиною Ітона й матір’ю Беота й Іодами. Але кажуть і про Меланіпу - дочку Еола й Іодами, онуку кентавра Хірона, коханку Посейдона, що народила близнят Бойота (Беота) й Еола. За допомогою батька близнята помстилися дідові за кривду матері. У міфові відзначають наяву поширеного сюжету про покинутих дітей та сліди тотемного культу Посейдона - білого коня, що зійшовся з Меланіпою „чорною кобилою”. Проте, зведення Беота й Еола як братів-близнюків може відбивати хвильну міграцію спільноти: першою хвилею - перші гілки кожної половини спільноти - r- та v/b-гілки; другою хвилею - другі гілки тих половин - l- та d/t-гілки.

Ще два гурти спільнот очолюють кельти й германці. У кельтів родину епонімів заступає родина Міля Іспанського, що становить чільників останньої сьомої хвилі загарбників Ірландії. Відповідницею Іодами й Мадгаві виявляється дружина Міля з ім’ям за етнонімічним прізвиськом Скота „Ірландка”. Міль і Скота народжують і синів - заступників епонімів, і дочок - відповідниць дочок Іодами й Асопа чи синів Мадгаві. По смерти Міля Скота стала дружиною його сина Еримона. Потім, ув Іспанії нею стала сестра Одба, чиє ім’я фонетично відповідає іменам Фіва та Шибі. Діставшись Ірландії, Еримон побрався з Теа, дочкою Лугайда, онукою Ітга, що очолював попередню експедицію до Ірландії. Він був братом Біле та дядьком Еримоного батька Міля. Зрештою, кельтська

Міль

Скота „Ірландка”

Ебер Фін Еримон Діл Одба

Скота Одба Теа

версія може бути таким собі суміщенням грецької та індійської - два сини й дві дочки (спершу згадувано лише двох синів, а дочок завжди лише двох). Потрібні етноніми мусимо шукати серед знаного матеріалу: бойі - дебуни, а також, можливо, осісми (пор.: іт. osci, герм. або балт. ossii, ілір. oxiei/ ozuei).

У германців відповідне ім’я, до речі, прикорочене, має чоловік Фрейі, що походить з общини асів Од („Несамовитість”), від якого походить ім’я Одін, чиєю дружиною була Фрюґ (такий собі фоноквартет). Фрейя значить „пані”, ім’я ж її починалося, певно, з показникового звуку М-. Разом із батьком Нйордом вона „добудовує” родину епонімів германського етносу. Фрейя (богиня багатства) та Од мали двох дочок - Хнос „Коштовний камінь” та Герсимі „Скарб”. Од відбув у далекі мандри, а Фрейя постійно шукає його.

Mann

Ing(vi-Freyr) Ist Irmin (Ermin) (*M.-)Freya [Frygg] Nyord *Ill

Od [Odinn]

ingveoni istevoni herminoni (manimi) (manni) hillevioni

У слов’ян родину епонімів етносу заступає родина богів, що лише виставляють нормативні показники. Грецьким Іодамі та Фіві відповідають слов’янські Мокош і П’ятниця. ЇЇ справжнє ім’я зазнало, певно, метатези й контамінації зі словом „п’ятниця” - день торгів, оскільки дочка Мокоші стала покровою торгівлі: (П’ятниця) ≡ П’ят- ← *Pint- ← *Tinp-. Грецькому етнонімові беоти відповідає, певно, слов’янський етнонім бодричі (← *боди). Другого ж етноніма заступає той етнонім, що належить до пари етнонімів із чергуванням основ, повторених із переміною позиції в усіх провідних гілках.

... плісни ... мільчани

... моравани ... полочани

... полаби ... морави

бодричі моричани ... плоні

У тюрків-огузів за версією Кашгарі Абулджа-хан мав сина на ім’я Діб Якуй (ягуй, ябгу - титул заступника хана, але не його наступника; пор. з інститутом парадинастів у фракійців). Грецьким епонімові Беот та етнонімові беоти відповідають, вірогідно, ім’я Огузового онука Баят, епоніма племені баят. У квамовного народу йоруба знаходимо такого ж персонажа - сина предка на ім’я Одудува. Першу частину імені епонімів становлять слова зі значенням „господар, володар, пан тощо”. У стародавніх єгиптян знаходимо назву округу Баїтіт (пєг. Багіді, умовне читання Бегдет) із головним містом Ідбу [‘dbw].

Окрема увага до тієї міфоепічної особи, що ніби поширює родину епонімів етносу виявляє таке. Та особа є, за грецькою версією, жінкою та дочкою єдиної жінки - гілкового епоніма. Індійці „змінюють” її стать на чоловічу. За версіями інших єдностей він є сином їхнього предка, тобто генеалогічно передує родині епонімів етносу. Пов’язаний розклад грецького та індійського матеріалу дозволяє з’ясувати деякі етноніми за несамовидними епонімами, а також, використання індоєвропейцями спіранта як іменного показника, ймовірно, пов’язаного з парою носових показників.

Література.

Іваненко М. Дивосвіт прадавніх слов’ян. - К., 1991.

Мифологический словарь. - М., 1991.

Павсаний. Описание Эллады. В 2-х т. - М., 2002.

Словник античної міфології. - К., 1987.

Павлюк Микола Васильович

Запорізька державна інженерна академія

кафедра українознавства, ст. викладач

69097 м. Запоріжжя

вул.. Запорозького козацтва 15-б, кв. 25

(0612) 277-00-06