Секція медицина, підсекція № 5 педіатрія

Соболєва К.Б., Папінко Р.М.

Одеський державний медичний університет

Вивчення складу повітря, що видихується, при бронхолегеневих захворюваннях у дітей.

Доведено, що у всіх розвинених країнах світу реєструється зростання рівня бронхолегеневої патології, у структурі захворюваності дітей вона вийшла на одне з перших місць. Так розповсюдженість бронхіальної астми у різних країнах становить від 5 до 20 %, а в екологічно несприятливих регіонах – до 30 %.

Одним з домінуючих причинних факторів такого процесу вважається забруднення повітряного середовища ксенобіотиками, що безпосередньо впливають на респіраторну систему, справляють значний ушкоджуючий ефект: пригнічують місцеві механізми захисту дихальних шляхів, систему кондиціонування і механічного очищення повітря, мукоціліарні процеси ескалації, клітинні реакції захоплення. Просякаючи через дихальні шляхи, чужорідні речовини минають найважливіші системи біотрансформації і детоксикації, що забезпечують стабільність гомеостазу організму - шлунок, печінка, підшлункова залоза. Тому аерогенний шлях потрапляння значно підвищує токсичний ефект ксенобіотиків.

Ріст поширеності алергійних захворювань у дітей (20-30%), у т.ч. такої важкої форми як бронхіальна астма, більш важкий перебіг визначають актуальність обраної теми.

Водночас слід зазначити, що і сьогодні існують труднощі у диференційній діагностиці алергічного та інфекційного генезу запалення. У зв’язку з чим розширення кола діагностичних методик при захворюваннях, що протікають із бронхообструктивним синдромом, є своєчасним та високо актуальним.

Важливо підкреслити, що до діагностичних методик і методів оцінки ефективності терапії в педіатричній практиці пред’являють особливі вимоги: нешкідливість для хворого, неінвазивність, використання невеликих кількостей біологічного матеріалу, що сполучаються з високою інформативністю. З цих позицій доцільним є використання методики аналізу конденсату видихуваного повітря (КВП).

Останні роки простежується підвищення уваги науковців щодо цієї методики. Пояснюється така зацікавленість тим, що метод має цілий ряд переваг: неінвазивний для хворого, не втручається у вміст біологічного матеріалу, простий в його отриманні, доступний для застосування як у клінічних, так і амбулаторних умовах.

Водночас метод дозволяє отримати інформацію щодо нереспіраторної, метаболічної та регуляторно-елімінаційної функції легенів, стану метаболізму організму в цілому, а також характеру топічних змін на рівні нижніх дихальних шляхів.

У теперішній час у КВП визначають більше 200 показників: летучі хімічні сполуки ( NO, CO, NH4 та ін. ), нелетучі молекули (протеїни, медіатори, продукти окислення та озонування ).

Ряд досліджень щодо складу КВП показують, що деякі компоненти можуть виступати у якості біологічних маркерів рівня алергічного, інфекційного запалення бронхів. Так, встановлено, що для бронхіальної астми притаманні висока концентрація кальцію, низький вміст магнію. Іони кальцію приймають участь у біохімічній фазі алергічних реакцій, впливають на активність фосфоліпаз.

Втім необхідно зауважити, що дослідження педіатричних аспектів поодинокі. У зв’язку з вищезазначеним, метою роботи поставлено вивчення особливостей електролітного складу (Ca, Cl) КВП.

Проведено обстеження 42 дітей, хворих на бронхіальну астму, віком від 8 до 15 років та 20 дітей групи часто хворіючих. Контрольну групу склали 20 практично здорових дітей. Конденсат видихуваного повітря збирали за допомогою спеціального пристрою.

Результати біохімічного аналізу КВП показали наявність підвищення вмісту кальцію у 2-3 рази у дітей з бронхіальною астмою. Порівняно зі здоровими, у хворих дітей на бронхіальну астму змінювалась і концентрація хлоридів (у 59,5 % дітей вона знижувалась у 1,5-2 рази).

Таким чином можна висловити припущення, що аналіз електролітного складу КВП при респіраторних захворюваннях у дітей є перспективним у визначенні як патогенетичних механізмів, так і контролю ефективності терапії.