Пікас О. Б.,
Петренко В.І.
Національний
медичний університет імені О.О. Богомольця
кафедра
фтизіатрії з курсом пульмонології
(зав.кафедри- проф.
Петренко В.І.)
Вплив
фізичного навантаження на
вологовидільну функцію легень у здорових осіб
При фізичному навантаженні в
організмі людини виникає стресова реакція, яка мобілізує його компенсаторні і
захисні системи. В результаті гормональних змін активізується імунна система
організму, посилюється гемопоез, значно збільшується
у тканинах вміст біологічно захисних речовин, а саме – антиоксидантів, тобто
проходить адаптація організму. Механізм адаптації порушується під дією стресу,
на фоні вікової гіпоксії та на фоні порушень дифузійної здатності легень, що
призводять до підвищення вентиляції альвеол. Наслідком порушення та виснаження
адаптаційних механізмів у результаті дії шкідливих факторів середовища є
розвиток хвороби, в тому числі і дуже часто – бронхо-легеневих
захворювань.
Метою наших досліджень було – вивчити
вплив фізичного навантаження на вологовидільну функцію легень у здорових осіб,
визначаючи адаптаційні можливості організму.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Нами було обстежено 36 (52,94% із 68)
здорових осіб, не курців (І, контрольна група) і 32 (47,06% із 68) здорові
особи, курці (ІІ група). Обстеження проводили у міському протитуберкульозному
диспансері №1 міста Києва.
Визначення вологовидільної функції легень проводили за об’ємом конденсату
видихнутого повітря (КВП). КВП збирали за допомогою спеціальної скляної
трубки-конденсатора, попередньо знежиреної у хромової суміші, добре промитої
дистильованою водою і просушеної в сухожаровій шафі згідно з інформаційним
листом О.Б. Пікас і Р.Г. Процюка.
Трубка-конденсатор знаходилась у посудині, заповненій холодною водою, в яку
добавляли грудки льоду та харчову сіль (100г на 1л води); температура
охолодженої рідини становила 0˚. При даній температурі у скляній трубці
конденсується біля 80-93% парів видихнутого повітря; волога, яка осідала на
стінки трубки, стікала у прийомну колбу, після чого конденсат виливали у чисту
знежирену склянку. Об’єм КВП вимірювали одноразовими шприцами і виражали як
об’єм за 30 хвилину. Дозоване фізичне навантаження здійснювали з використанням
велоергометра. Впродовж 30 хвилин, що передували фізичному навантаженню та 30
хвилин безпосередньо після дозованого фізичного навантаження забирали КВП і
визначали його об’єм.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Аналіз результатів наших досліджень показав, що в осіб першої групи (не
курці) об’єм КВП після фізичного навантаження вірогідно зменшувався на обох
боках. Так, на правому боці він зменшувався на 14,84% (з (4,11 +/- 0,08)
мл/30хв до (3,50 +/- 0,08) мл/30хв., а на лівому боці – на 13,62% (з
(3,01+/-0,07) мл/30хв до (2,60 +/- 0,07) мл/30хв). Загальний об’єм КВП в осіб
першої групи знижувався на 14,33% порівняно з об’ємом КВП до фізичного
навантаження (з (7,12 +/- 0,11)мл/30хв до (6,10 +/- 0,11) мл/30хв.
В осіб другої групи (курці) після фізичного навантаження виявлено значне
підвищення вологовидільної функції легень на обох боках. Так, на правому боці
він збільшився на 23,00% (з(5,39+/-0,07) мл/30хв до (6,63 +/-0,09) мл/30хв), а на
лівому боці – на 15, 76% (з (4,25+/-0,13) мл/30хв до (4,92+/- 0,14) мл/30хв), Р
< 0,001. Загальний об’єм КВП в осіб другої групи (курці) збільшувався на
18,77% після фізичного навантаження, порівняно з об’ємом КВП до фізичного
навантаження (з (9,64 +/- 0,13) мл/30хв до
(11,45 +/- 0,2) мл/30хв).
ВИСНОВОК
Таким чином, результати наших
досліджень показали адекватні адаптаційні можливості органів дихання до
фізичного навантаження у здорових осіб (не курців), що проявляється зниженням
волого видільної функції легень в результаті блокування транспорту води через аерогематичний бар’єр та збільшення швидкості руху повітря
і, відповідно, зниження безпосереднього його контакту з поверхнею альвеол.
Куріння збільшує об’єм КВП після
дозованого фізичного навантаження в результаті підвищення проникності аерогематичного бар’єру, що прискорює транспортування води
через поверхню альвеол, а цим самим сприяє обтюрації просвіту бронхів, утруднює
видих, порушує адаптаційні можливості організму та обумовлює розвиток
патологічних процесів в органах дихання.
Отже, зниження об’єму КВП піся фізичного навантаження порівняно із його об’ємом до
фізичного навантаження свідчить про адекватні адаптаційні можливості організму,
а підвищення об’єму КВП, відповідно, про порушення Їх, що може привести до їх
виснаження і, як наслідок, до розвитку бронхолегеневих
захворювань.