Оцінювання студентів за кредитно-модульною системою,

її переваги та недоліки

Стричак Г.В., к.е.н, доцент,

Кукурік Н.М., к.е.н., доцент,

Магійович Р.І., к.е.н., ст. викладач,

кафедра економічної теорії

Львівський державний аграрний університет

Анотація: З’ясовано важливість впровадження кредитно-модульної системи у навчальних закладах України. Розглянуто основні моменти навчальної системи за вимогами Болонського процесу. Розкрито необхідність та актуальність самостійної роботи студента. Здійснено обґрунтування позитивних і негативних аспектів впровадження кредитно-модульної системи.

Ключові слова: вища освіта, Болонський процес, Європейська кредитно-трансферна система, кредитно-модульна система, самостійна робота, комп’ютеризація навчального процесу, мотивація навчання, Інтернет.

Вступ. Сучасні реалії суспільного життя, для якого характерні тенденції гуманізації, інтелектуалізації та глобалізації, породжують потребу в розвитку соціально-економічного знання, всебічному осягненню економічних процесів як невід’ємної складової людської життєдіяльності.

Трансформаційний період в Україні, розбудова ринкового господарства вимагає підготовки висококваліфікованих спеціалістів з широким світоглядом, високим рівнем духовності, мopaлі i культури, формування економічного мислення. Адже, яку б спеціальність не обрала людина, вона повинна розуміти і знати економічні категорії, вміти пояснити ті чи інші економічні явища. Повноцінна освіта сприяє кращому орієнтовному пізнанні студентом відповідних ситуацій та процесів, дає пояснення різним термінам згідно специфіки спеціальності, поняттям та висловам, формує культуру та бачення людини.

Освіта є засобом відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина, дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародному рівні.

Обговорення проблеми. 3 2005 року більшість вищих навчальних закладів України перейшли на кредитно-модульну систему організації навчального процесу (КМСОНП), яка визнана в Болоньї як європейський стандарт та інструмент peaлізації завдань мобільності студента і викладача.

Принципи Болонської декларації були сформовані на основі Лісабонської угоди, яку підписали 43 країни, в тому числі і Україна, у 1997 poці під егідою Ради Європи, Євросоюзу та ЮНЕСКО.

Метою впровадження КМСОНП є реалізація положень Болонської декларації, інтенсифікація навчального процесу, підвищення мотивації учасників навчально-виховної системи, підвищення якості підготовки фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників вищих навчальних закладів як на вітчизняному, так і на європейському ринках праці.

Запровадження Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) розглядають як зaciб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти; як багатоцільовий інструмент визнання й мобільності; зaciб реформування навчальних програм, а також зaciб передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн; як можливість враховувати вci досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо. Як вважає Тихонов М.М., КМСОНП – це важливий чинник входження національної системи освіти до спільного европейского простору. Головними критеріями такої освіти є: підвищення якості підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб'єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; cyмісність кваліфікації на вузівському та післявузівському етапах підготовки; забезпечення конкурентоспроможності випускників на міжнародному piвні та престижу української вищої освіти на фоні європейських країн [1, С. 95].

Прогресивне сьогодення висуває до освіти нові вимоги. Конкурентоспроможним у майбутньому буде той, хто опанував сучасні науки, володіє новітніми способами сприйняття й передачі інформації, є освіченим i практично підготовленим, насамперед, у світоглядному i професійному контексті.

Одним із найважливіших завдань вищих навчальних закладів в межах Болонського процесу є підвищення якості вищої освіти, яке ґрунтується на об'єктивнішому оціненні навчальних досягнень студента, що певним чином унеможливить суб'єктивне відношення до нього викладача.

Студента стимулює до навчання демократизація навчального процесу, а також підвищується мотивація до навчання через активне застосування новітніх інформаційних технологій, використання комп’ютерної техніки, локальних інформаційних мереж.

Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу із системою залікових кредитів є одним із важливих чинників, що мобілізують молоду людину до творчої праці не тільки за навчальним навантаженням, але і за активною участю у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Головними формами навчального навантаження на студента є аудиторні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота, контрольні заходи. Також у процесі навчання використовуються такі види навчальних занять, як: лекції, семінарські та практичні заняття, консультації, індивідуальні заняття.

Робочі програми з всіх дисциплін передбачають відповідний набір тем. За кожну тему студент отримує бали. Предмет може розбиватися від одного до чотирьох модулів залежно від обсягу матеріалу та кількості годин. За вивчення тем курсу студент має можливість одержати відповідну кількість балів, решта відводиться на оцінювання модулів.

Згідно вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу викладачі внесли певні зміни та корективи до робочих програм дисциплін, розбивши їх на змістові модулі і оцінивши значимість кожного з модулів в балах. За кожен з модулів студент отримує зароблену кількість балів, сума яких визначить його підсумковий рейтинг. На підставі цього рейтингу виставляється семестровий іспит чи залік. Якщо набраної кількості балів не вистачає для отримання позитивної оцінки, студентові надається можливість для перескладання іспиту чи заліку в сесійний період. Таким чином, впроваджувана система контролю знань спонукає студента до постійної роботи протягом семестру.

Важливою і обов’язковою вимогою сучасної вищої освіти є відпрацювання навичок корпоративної роботи студентів. Це пов’язано з тим, що сучасна підприємницька діяльність побудована на колективній роботі персоналу, що базується не тільки на спільній меті, а й на системі прийнятих моральних цінностей, певній філософії дій, спрямованій на досягнення глобальної місії підприємства. Тому пропонується стимулювати спільну роботу студентів підчас аудиторних та позааудиторних занять шляхом колективного розв’язання господарських ситуацій, виконання колективних задач тощо [2, C. 6]. Це як шлях до удосконалення і модернізації освітньої діяльності.

У сучасних технологіях надання освіти особливого значення набуває самостійна робота студента. Вона тісно пов’язана з самоосвітою, самовихованням, самоконтролем, самоаналізом. Основним способом самостійної роботи є пошук і вивчення наукової та навчальної спеціальної літератури. Самостійне вивчення предметів забезпечується методично розробленими до кожної теми різноманітними тестами, задачами, запитаннями. Поточний та підсумковий контролі знань здійснюються як шляхом усного опитування, написанням студентами реферативних робіт, так і виконанням тестових завдань, письмових контрольних робіт.

Зазначені методичні матеріали повинні бути видані окремими брошурами в достатній кількості, що дозволить користуватися ними у зручний для студента час і спосіб, самостійно контролювати власний рівень якості знань та успішності.

Вищими формами самостійної роботи, корисність яких безмірна, є участь студентів у науковій роботі, оскільки вона інтегрує в собі всі попередньо визначені форми, формує професіоналізм і фахове бачення проблеми, виробляє системний підхід до здійснення самостійної роботи. На індивідуальну та самостійну роботи теж виділяються бали, що безумовно заохочує студентів до додаткової праці.

Наукова робота залучає студентів до опрацювання й вивчення наукової літератури, розширює кругозір, поглиблює логіку і культуру мислення, формує цілеспрямованість, системне бачення та розуміння проблеми.

Сучасний фахівець вищої кваліфікації повинен бути дослідником, а це можливо за умови, коли людина в студентські роки займається науковою роботою, засвоює методику наукових досліджень.

Планування та організація самостійної роботи вимагає значного розширення і поглиблення індивідуальної роботи викладача зі студентами, конструктивного і детального рецензування всіх виконаних студентом робіт і обговорення цих рецензій у студентському колі. На кафедрах повинні функціонувати наукові гуртки, розраховані на зацікавлених, активних студентів, де виключається елемент зовнішнього примусу. Основна мотивація гуртка – прагнення до самовдосконалення, самоусвідомлення потрібності знань. Винагорода – знання зі сторони студента, грамоти, подарунки – зі сторони навчального закладу. Кращі наукові роботи повинні бути рекомендовані до друку у наукових виданнях.

Активізація навчального процесу в усіх закладах освіти повинна передбачати використання принципів наочності, які сприяють масштабному зростанню зацікавленості студентів у вивченні предметних дисциплін. Практика свідчить, що ефективне засвоєння та розуміння матеріалу пришвидшується, якщо використовувати конкретні факти та приклади. Хоча ніколи не варто обмежувати навчання тільки наочністю. Адже основний обсяг знань можна отримати на основі теоретико-методологічної та методичної літератури.

В умовах сьогодення важливим значенням щодо вивчення предметів, написання рефератів, курсових робіт є вміння використовувати Інтернет, хоча така інформація повинна піддаватися досить глибокому аналізу щодо її достовірності і наукової обґрунтованості. Суттєві переваги використання Інтернету – це оперативність, певна узагальненість інформації з того чи іншого питання, високий рівень доступності. Комп’ютерна техніка вирішує багато проблем щодо підвищення якості і ефективності різних форм дистанційного навчання. Адже таке навчання забезпечує можливість поглибити міжвузівську освітню діяльність, ефективно реалізувати кредитно-модульну систему освіти згідно з вимогами Болонської декларації [3, С. 30].

Запровадження кредитно-модульної системи у навчальних закладах оцінюється не тільки позитивними моментами, які характеризують Україну як активного учасника обраних шляхів модернізації вищої освіти, але має ряд недоліків і проблем. Логічно, що виникнення відповідних незрозумілостей, недоопрацювань притаманне завжди чомусь новому. Адже принципи Болонської декларації повною мірою вирішено запровадити у 2010 році [4, 5].

Висновки. Щоб функціонування кредитно-модульної системи у вітчизняній освіті в майбутньому не оцінювали як невдалий експеримент, необхідно не тільки врахувати певні специфічні моменти, але й спробувати їх вирішити. Отже:

- необхідне повноцінне забезпечення студента навчально-методичною літературою, яке дасть можливість отримати найновішу і повну інформацію, а також самостійно опрацьовувати матеріал. Предметна література повинна максимально відповідати принципам наочності, доступності і зрозумілості з позицій сприйняття. Також має включати інформаційне наповнення, що дозволить активізувати навчально-наукову діяльність студентської аудиторії й одночасно полегшити працю викладачів. З цією метою необхідно запровадити локальну комп’ютерну мережу. Створити спеціальні сайти для кожної спеціальності з відповідних фахових дисциплін, з яких студент матиме можливість довідатися про все те, що йому необхідно зробити для якісного проходження модульного контролю. На цих самих сайтах можна розміщувати методичні матеріали, електронні варіанти підручників тощо. Власне все те, за чим раніше студент звертався до бібліотеки. Але це не означає, що бібліотека не є актуальним джерелом знаходження необхідної інформації;

- важливим є доступ та вміння користуватися Інтернетом, де можна знайти необхідну інформацію. Загалом цінність комп’ютерної техніки безмежна. Але все ж таки повна комп’ютеризація навчального процесу залишається актуальною і невирішеною проблемою для багатьох вузів;

- академічна група повинна формуватися не із 25-30 студентів, а з 10-13. Це дасть можливість активізувати повноцінний індивідуальний підхід викладача до студента та справедливо оцінити рівень знань;

- запровадження комп’ютерного тестування, яке має переваги щодо збереження результатів значної методичної роботи викладача, встановлення запобіжних заходів від небажаного витоку інформації, оперативної зміни варіантів завдань, перевірки їх за допомогою комп’ютера. Адже доводиться перевіряти на кожній парі тестові завдання, поточні контрольні роботи, потім рахувати суму балів, набрану протягом семестру. Якщо в підсумку є менше, ніж 60 балів, то винним залишається не студент, а викладач. Отже, спеціально розроблені комп’ютерні програми – це практично єдиний вихід щодо покращення якісних знань студентів і полегшення методичної роботи викладачів. Це значно зменшить час, який викладацький персонал витрачає на перевірку тестових завдань. Адже за умов надзвичайного навантаження викладача, який працює з групою з 25-30-ти студентів, він не має можливості перевірити знання кожного з них індивідуально за цими нововведеннями протягом 90 хвилин практичного заняття;

- важливо проводити каральні заходи для студентів за їх академічну неуспішність та пропуски, тобто відраховувати або залишати на повторний курс навчання. Це підвищить навчальну дисципліну, стане мотивацією до отримання вищих якісних знань і покращення навчання;

- інтеграційні процеси в системі вітчизняної вищої освіти не тільки відкривають нові можливості та модернізують її, але можуть стати причиною відтоку найталановитіших студентів та викладачів з України до більш розвинених країн світу. Тому держава повинна подбати про створення гідних умов для їх повноцінного життя та високооплачуваної праці.

Список використаних джерел

1. Тихонов М.М. Кредитно-модульна система освіти – необхідність і реальність // Наука і методика.-№2.-К.: Аграрна освіта, 2004.-С. 94-96.

2. Ніколаєнко С. Інформаційна революція в освіті // Вища школа.- №5.- 2005.- С. 3-10.

3. Морозова Т. Освітні стандарти в контексті болонських реформ і можливостей інформатизації // Вища школа.- №5.- 2005.- С. 26-35.

4. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р.

5. Заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р.