Бєлікова О.Ф.

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди

Навчально-розвиваюче середовище вНз як фактор цілісного саморозвитку майбутнього вчителя

Навчально-розвиваюче середовище вНз, його підрозділи повинні задавати високий потенціал особистісно-діяльнісного підходу до усвідомлення кожним студентом себе як цілісної й творчої особистості, що освоює одну із професій, безупинно спонукати її до самоосвіти, самовдосконалення, самоствердження, самоадаптації.

Навчально-розвиваюче середовище можна представити у вигляді наступних структурних компонентів: просторово-предметне середовище; соціально-поведінково-педагогічне середовище; освітньо-інформаційне середовище (інформсфера); стохастично-подієве середовище.

Цілісність впливу цих компонентів покликана формувати саме ту особистість учителя, що у подальшій своїй діяльності могла б впливати на зміну свідомості й відповідно мислення підростаючих поколінь. Формування розуміється нами як зміна вже існуючого виховного потенціалу студента (як позитивного, так і негативного) і являє собою багатофакторний стохастичний природно-штучний процес.

Предметно-просторове середовище містить у собі все, що оточує студентів і викладачів: будівлі інституту і його факультетів у цілому, навчальні кабінети, науково-дослідні лабораторії, навчальні майстерні, бібліотеку із читальним залом, спортивні спорудження й майданчики, актові зали, їдальню, сходи, вестибюлі, гардероб, туалетні кімнати, територію навколо корпусів, гуртожитку й т.д.

Облаштованість предметно-просторового середовища в аспектах ергономіки, естетики, гігієни, доцільності, зручності, необхідності має позитивний або негативний психологічний вплив на взаємодію суб'єктів освіти, підсилює або послабляє канали комунікації, сприяє або пригнічує пізнавальний і професійний інтерес й особисте самовираження майбутніх педагогів.

Ця сфера мимоволі створює умови для певного вибору як навчально-пізнавальної діяльності, так і морального поводження й учинку, а значить, сприяє або не сприяє включенню студентів (викладачів) в особистісно-діяльнісний процес, творчу діяльність.

Предметно-просторова сфера є також одним з немаловажних факторів включеності студентів в облагородження цієї сфери, дбайливому її використанні й збереженні й (по можливості) у творчому перетворенні.

Зовнішній вигляд викладачів, співробітників, студентів вНз створює морально-психологічне тло, на якому розвертаються міжособистісні відносини, спілкування й інші комунікативні зв'язки, тому вони також є досить значимими компонентами.

Соціально-поведінково-педагогічне середовище на відміну від просто соціально-поведінкового оточення будь-якого іншого внз відрізняється тим, що в ньому формується людина особливої професії - Учитель, тому культивування загальноприйнятих моральних і поведінкових норм повинне бути пронизане специфікою педагогічної моралі, особливими якостями професії.

Формування цього середовища - одне з головних завдань усього ППС вНз, його співробітників і студентів.

Високий рівень культури взаємодії й взаємин у студентській групі, між студентами й викладачами, студентами й адміністрацією необхідно підтримувати й розвивати, починаючи з підготовчого відділення, а потім з першого курсу внз, моделювати високу виховну роль професії вчителя.

Соціально-поведінково-педагогічне середовище покликане:

- формувати процеси саморегуляції майбутніх педагогів;

- сприяти адекватній оцінці й самооцінці асоціальних учинків членів студентських груп (тютюнопаління, пияцтво, наркоманія, збільшення низькопробної мас-культури, насильство, злочинність, проституція й т.д.), ведучих до саморуйнування й позбавлення перспективи професійної особистісної самоорганізації;

- адаптувати студента педвузу до різного роду “табу” якихось поведінкових дій, які несумісні зі званням «Учитель»;

- виробляти цивілізовані дії у вирішенні виникаючих конфліктів на основі поваги іншої думки, світогляду, конфесійної приналежності;

- сприяти розвитку комунікативних здібностей: умінню слухати й чути іншого, сприймати іншого, прагнути до взаємної згоди, дбайливо ставитися до психічного й морального здоров'я.

Освітньо-інформаційна сфера повинна відповідати поставленим цілям професійної підготовки майбутнього вчителя. Вона повинна задавати вектор розвитку всім особистісно-діяльнісним напрямкам просування студента педвузу до ідеальної моделі педагога нового типу, сприяти формуванню в нього нового науково-педагогічного мислення, високоморальних комунікацій спілкування, відношення, властивого фахівцеві вищої кваліфікації, готувати його до самовизначення в соціумі, формувати людину-громадянина, сім'янина-батька, фахівця-професіонала.

Стохастично-подієве середовище як компонент інноваційної технології - найбільш кероване і педагогічно проектоване, що робить безпосередній вплив на формування пізнавальних і виконавчих дій студентів і викладачів. Воно дозволяє організувати діяльність студентів відповідно до поставлених завдань цілісної педагогічної освіти. Цей компонент дозволяє проводити моніторинг й оцінку явищ, подій, різних заходів.