Педагогічні науки / Научный прогресс на рубеже тысячелетий - 2007

Миколаєнко А. Є.

аспірант І р. н., викладач кафедри ЗТДМВТНК

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди»

Забезпечення дидактичних умов наступності змісту трудової підготовки учнів 5-9 класів ЗОШ  і професійного навчання в ПТНЗ як педагогічна проблема

Реалізація положення про забезпечення трудової підготовки майбутнього спеціаліста неможлива без дотримання дидактичних умов наступності її змісту. Проте проблема пошуку оптимальних напрямків забезпечення дидактичних умов наступності трудової підготовки є недостатньо розробленою в українській педагогічній науці і потребує подальшого дослідження з метою реалізації завдань та мети професійно-технічної освіти в Україні.

Питання забезпечення дидактичних умов наступності змісту трудової підготовки учнів середнього шкільного віку вивчалося ще радянськими вченими, які, зокрема, зосереджували свою увагу на таких аспектах як взаємозв'язок категорії організації трудового навчання з іншими категоріями педагогіки, насамперед, із змістом та методами навчання (І.К.Журавльов, М.І.Махмутов) [3; 67]; поєднання теоретичного та практичного навчання через зближення організаційних форм навчання та виховання (В.С.Безрукова)[5; 18].

Серед останніх наукових пошуків проблеми варто визначити дослідження, пов'язані з виявленням можливостей тієї чи іншої форми трудової підготовки щодо формування особистості майбутнього молодого робітника (І.Б.Васильєв) [1; 12], з вирішенням питання пошуку умов для ефективного вирішення дидактичних та виховних завдань професійно-технічної педагогіки (Т.В.Дячкова) [2; 19]. Наступним кроком у дослідженнях логічно може бути вирішення проблеми забезпечення дидактичних умов наступності змісту трудової підготовки.

Важливим напрямком удосконалення процесу навчання є підвищення якості знання учнів за допомогою його структурування: наближення теоретичного знання до реальної виробничої діяльності і переходу практичного, інтуїтивного й образного знання на більш високий ступінь - у логічну форму застосування. При реалізації даного напрямку в полі зору викладача опиняються, по-перше, деяка модель взаємодії майбутнього робітника з професійним об'єктом і реальними ситуаціями, що виникають у виробничій діяльності і, по-друге, визначена послідовність навчально-пізнавальних дій, що створює основу для застосування визначеної логіки, прийомів пошуку й аналізу науково-технічної інформації щодо виробничо-технічних проблем.

Для учнів ПТНЗ завжди цікаві приклади з практики тієї професії, до якої вони готуються. Подання подібних прикладів у формі навчальних виробничо-технічних ситуацій сприяє постановці пізнавальних проблем з широким використанням знань досліджуваних предметів і політехнічного узагальнення. Саме такі ситуації в силу життєвості, практичної спрямованості, широкої опори на виробничі знання учнів забезпечують у процесі професійної підготовка великий педагогічний ефект.

У реальній практиці виробничо-технічні ситуації виникають при наявності мінімум трьох умов. Це - поява фактора новизни у виробничій (частіше -  професійній) діяльності; при виникненні розумових утруднень, що розкривають обмеженість актуалізованих знань і умінь, а також з появою в робітника потреби зрозуміти, якось осмислити ці фактори і тим самим перебороти виникле утруднення [4; 138].

Орієнтація в сфері праці й техніки пов'язана з багатоаспектним аналізом різних технічних об'єктів, як на стадії їхнього освоєння, так і надалі - у ході самостійної роботи. Зрозуміло, що в умовах перетворення виробничої діяльності в процес активного сприйняття, пошуку, переробки необхідної інформація орієнтація повинна бути по можливості і вільною, і широкою. Така орієнтація, по-перше, вимагає різних знань: природних, суспільних і технічних, разом з тим, мабуть, що орієнтація при цьому повинна спиратися на систему знань, а не на розрізнені відомості в області техніки. Мова, отже, йде про таке злиття різних за своїм характером знань, на базі яких можливо цілісне сприйняття технічних об'єктів.

По-друге, орієнтація стає дійсно вільною і широкою, якщо не обмежена конструкторським і організаційним багатоманіттям виробничо-технічного середовища, якщо вона дозволяє перебороти це різноманіття, переходити від одного технічного об'єкта до іншого. А це можливо, але в тому випадку, якщо орієнтація спирається на основні знання, що розкривають істотні властивості технічних об'єктів.

Наступним завданням для педагогічних науковців може бути дослідження необхідних умов для якомога ефективнішого використання професійно-технічних ситуацій щодо забезпечення наступності змісту трудової підготовки учнів та її органічне поєднання з іншими формами навчально-виховного процесу.

ЛІТЕРАТУРА

1.           Васильєв И.Б. Профессиональная педагогика /Лекции для студентов инженерно-педагогических специальностей ВУЗов. – Харьков: УИПА, 2000.-124 с.

2.           Дячкова Т.В. Педагогіка професійно-технічної освіти: Навчальний посібник. – Херсон: Айлант, 2005.- 476 с.

3.           Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. посібник /За ред. Н.Г. Ничкало.- К.: Вища школа, 1994. –208 с.

4.           Педагогика профессионального образования / Е.П.Белозерцев. А.Д.Гонеев, А.Г.Пашков и др.; Под ред. В.А.Сластенина. – М.: Издательский центр «Академия», 2006. – 368 с.

5.           Панасюк А.0., Григорьян В.Г. Индивидуальная воспитательная работа мастера с учащимися. - М.: Высш.шк., 2003. -45 с.

 

15.05.2007 р.                              _________________      Миколаєнко А. Є.