Інна Кравченко

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди», педагогічно-індустріальний факультет, група Т-6

Василь Прохорович, викладач кафедри ЗТДМНВК

Секція «Педагогічні науки», підсекція «Проблеми підготовки спеціалістів»

До питання про особливості використання знань з математики на уроках креслення

Найважливіше значення при використанні міжпредметних зв'язків на уроках креслення мають знання математики. У методичних статтях спрямованих для вчителів математики, частіше звертається увага на навчанні учнів геометричному кресленню що дуже важливо для курсу креслення і додержання єдиних вимог до графічних оформлень виконуваних креслень. Здійснюються кроки і до використання більш ефективних методів вирішення задач на побудову в стереометрії. Стереометричні задачі розв’язуються аналітичними методами, у той час як більш прості способи розв’язання отримуються в багатьох випадках, якщо вести розв'язок в прямокутних проекціях. Таке направлення навчання покладає кінець художній крилатій фразі що «геометрія це мистецтво правильно міркувати на неправильних кресленнях». Окремо слід зупинитися на використанні знань з математики. Математика дає учням систему знань і вмінь, необхідних в повсякденному житті і трудовій діяльності людини, а також важливих для вивчення суміжних дисциплін (фізики, хімії, креслення та ін.). Облік знань, отриманих при їх вивченні важливий ще і тому, що одне і те ж положення, факти і речі вивчаються в них з різних точок зору. Важливе значення для формування політехнічної і професіональної підготовки школярів на уроках креслення має привід до систематичної і узагальнення графічних знань, набутих учнями в процесі трудового навчання.

У 5 класі учнів знайомлять з поняттям «креслення і технічний рисунок», формують уявлення про типи ліній, які використовують на креслені, показують випадки використання умовних позначень товщини, діаметру і радіусу. Крім того, учням повідомляють правила читання креслення.

У 6 класі додаються знання про ескіз і виводять поняття про головний вигляд, вид зверху і зліва. Разом з тим, дають початкові уявлення про деякі правила нанесення розмірів і вимоги до виконання написів на кресленні. Учні привчаються до певної послідовності роботи при виконанні різних зображень предметів призматичної форми з 2-3 елементами, плоских деталей із тонколистового матеріалу і проволоки. У цьому ж класі учням дають поняття про складальне креслення і кінематичні схеми.

У 7 ласі поглиблюються знання, отримані учнями про графічні зображення. У 8 класі учнів навчають вибирати число і розміщення виглядів на кресленні, наносити розміри з врахуванням базових поверхонь і визначати на кресленні форму конструктивних елементів деталей. Крім цього, розглядають креслення деталей із сортового матеріалу і складальних креслень виробів з шпонковими з'єднаннями.

У 9 класі вивчають перетини і розрізи, зображення різьби, складання ескізів і читання креслення деталей, які включають нові вивчення умовностей технічного креслення.

На основі знань з математики в учнів формуються загально-предметні розрахунково-вимірювальні уміння. Вивчення математики спирається на наступні зв’язки з курсами кроленя, фізичної географії, трудового навчання ті ін. При цьому розкривається практична значущість у учнів математичних знань і вмінь, що сприяє формуванню наукового світогляду, уявлень про математичне моделювання, як узагальнений метод пізнання світу.

При вивченні математики в учнів формується уміння логічно мислити і аргументовано міркувати, що призводить до розвитку просторових уявлень, необхідних при вивченні креслення. Побудова і читання креслення невід’ємно пов'язано з аналізом форми предмету і розгортанням їх на складові геометричних тіл, а також конструктивним аналізом структурних складових особливостей виробів і функціональним аналізом, який допомагає зрозуміти їх призначення. Широке розуміння цих умінь допомагає успішному оволодінню способами розв’язування таких важливих для графічної діяльності завдань, як на порівняння зображень, їх реконструкцію і завдань з різноманітними перетвореннями просторових властивостей предметів і розміщення їх частин.

Послідовність розташування тем курсу алгебри VII-IХ класів забезпечує своєчасну підготовку до вивчення фізики. При вивченні, наприклад, рівноприскореного руху використовуються відомості про лінійну функцію, при вивченні електрики – відомості про пряму і зворотну пропорційну залежність. Розв'язування рівнянь, нерівностей, особливо з використанням калькуляторів, формує найважливіші поняття курсу з основ інформатики і обчислювальної техніки (алгоритм, програма і ін.) в учнів до сприйняття. У курс алгебри і початках аналізу (Х-ХІ класи) на змістовних прикладах показує учням універсальність математичних методів, демонструє основні етапи рішення прикладних задач, що особливо важливе для роботи з комп’ютером.

Аксіоматична побудова курсу геометрії створює базу для розуміння учнями логіки побудови будь-якої наукової теорії, що вивчається в курсах хімії, фізики та біології.

Знання з геометрії широко застосовуються при вивченні кроленя, трудового навчання, астрономії та фізики. Так, для вивчення механіки необхідне володіння векторним і координатним методами, для вивчення оптики – знаннями про властивості симетрій в просторі і т.п.

Зв’язки математики з кресленням, фізикою, основами інформатики і обчислювальної техніки розвивають в учнів політехнічні знання і уміння, необхідні для сучасної конструкторської і технічної діяльності.

Отже, посилення практичної спрямованості навчання, його зв’язки з практикою вимагають від вчителів-предметників звернути особливу увагу на формування практичних умінь учнів на формування узагальнених умінь практичної діяльності за допомогою міжпредметних зв’язків.

Заявки на участь у конференції «Научный прогресс на рубеже тысячелетий - 2007»

Просимо Вас надіслати екземпляри виданих тезисів конференції за адресою:

08400

м. Переяслав-Хмельницький

вул. Сухомлинського 30

Університет, педагогічно-індустріальний факультет, декану факультету Гончаренку Олексію Миколайовичу