Секция: Педагогические науки

Подсекция: Методологические основы воспитательного процесса

Чаплигін В. П.,

Національний університет державної податкової служби України, Київ

Терещенко О. В.,

Національний педагогічний університет ім.. М. П. Драгоманова, Київ

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ

Специфічною особливістю фізичної культури є одночасна спрямованість на розвиток як фізичних так і моральних якостей особистості. Неможливо скласти повне уявлення про фізичну культуру, не виділяючи в ній активної, творчої діяльності, не розглядаючи людину як суб’єкта і об’єкта цієї діяльності. Будучи суб’єктивним компонентом культури особистості, фізична культура людини проявляється у її ставленні до власного здоров'я, фізичного та морального вдосконалення. Культура особистості виявляється гармонійно пов’язаною з моральною та духовною культурою. Практика фізичного виховання не повинна зводитись лише до фізичного розвитку.

Заняття фізичною культурою повинні мати холістичну (цілісну) спрямованість, тобто розвивати фізичні, психічні та духовні якості особистості. При організації процесу фізичного виховання в Вузі таке розуміння проблеми формування особистості не береться до уваги. Вирішуються окремі питання фізичного виховання – розвиток фізичних якостей, й практично не висвітлюються проблеми безпосередньо фізичної культури.

Такий підхід призводить до того, що у студентів не формуються достатньою мірою мотиви, потреби, ціннісні установки на постійне фізичне вдосконалювання як невід’ємну рису особистості, як органічно необхідного компоненту духовного життя людини. На наш погляд, основна задача фізичного виховання в Вузі вбачається в цілісному оволодінні світом культури.

Перед сучасним фізичним вихованням у цьому зв'язку постає кардинальна проблема забезпечення внутрішньої єдності цінності здоров'я особистості з базовими морально-духовними, смисложиттєвими цінностями приведення цих цінностей у єдину систему. У такій системі і цінність здоров'я має бути підпорядкованою смисложиттєвим цінностям, їхньою детермінуючою основою.

Цінність здоров'я набуде достатньої дієвості, якщо студент усвідомлюватиме і практично утверджуватиме себе, своє цілісне (і фізичне, й моральне) «Я» у суспільно значущих справах і поведінці. Така якість «цінність здоров'я» і буде визначати гуманістично спрямовану життєдіяльність суб'єкта. У такій життєдіяльності й формуватиметься особистісна система, де гармонійно функціонуватимуть і цінність здоров'я, і морально-духовні цінності людини. Звідси випливає, що фізкультурно-оздоровча робота щодо забезпечення здоров'я студента має бути стратегічно орієнтована на розуміння ним того факту, що бути здоровим - це його обов'язок. У студента мусить сформуватися відношення взаємовідповідності стану здоров'я та ефективності його соціального функціонування тим вимогам, які до нього ставляться.

Як свідчать дослідження у системі цінностей студентів, здоров'я займає одне з перших місць. Мотивом занять фізичною культурою студентів по рейтинговій оцінці є наступні показники: прагнення бути здоровим, бажання красиво виглядати, можливість виявити себе, інтелектуальний і духовний розвиток, наявність азарту й боротьби, можливість спілкування із друзями, досягнення спортивних результатів. Вибір студентами форми рухової активності був адекватним, тобто зазвичай з урахуванням особливостей навчальної діяльності й стомлення, зі спрямованістю на корекцію своєї статури або поліпшення працездатності тощо.

Поряд із самооцінкою в якості детермінанти відношення до здоров'я виступала свідомість його як цінності, його місця в структурі інших життєво значимих цінностей.

При цьому слід відмітити існування дисонансу між вербально усвідомлюваною цінністю здоров’я та реальною поведінкою, спрямованою на його збереження та зміцнення при визнаванні студентами здоров’я у якості важливішої життєвої цінності.

Доцільно організований виховний процес має в кінцевому підсумку сформувати у вихованця індивідуальну концепцію здоров’я. Звичайно, подібна концепція не є такою, що суттєво відрізняється від відповідної соціальної моделі, прийнятої в суспільстві. Момент індивідуальності тут виникає завдяки суб’єктивним цінностям і установкам, які створюють неповторність даної особистості.

Сучасна теорія і практика фізичного виховання й розвитку підростаючої особистості мусить оперативно відреагувати відносно змін власної мотиваційної основи забезпечення навчально-виховного процесу на ту соціально-економічну ситуацію, що визначає сутнісні характеристики нашого суспільства і в яку залучатиметься молода людина.

Фізичне виховання ставить проблему забезпечення внутрішньої єдності цінності здоров’я людини з морально-духовними цінностями, прийнятими в суспільстві, і на цій основі – гармонійного розвитку особистості.

Література

1. Активный образ жизни и здоровье студентов (под ред. Г. Ф. Коротько, Н. В. Данилова, - Ташкент, Фан,1988, -341 с.

2. Андреева А. Д. Влияниеадаптации студентов на учебную активность // Проблемы активности студентов – Ростов: РГУ, 1975, - 21-29 с.

3. Лавриненко Н. М. Педагогіка соціалізації: Європейські обриси. –Київ, Віра інсайт, 2000, - 444с.

4. Лисовский В. Т. Советское студенчество:Социологические очерки – М: Высшая школа, 1990, - 304с.

5. Виленский М. Я, Горшков А. Г.: Основы здорового образа жизни студентов, - М: МНЗПУ, 1995, - 90с.

6. Коган М. С. Философия культуры. М: Изд-во Гуманитарного Университета профсоюзов, 1996, - 146с.

7. Пономарев Н. И. Физическая культура как элемент культуры общества и человека, - С. Пб.: Питер, 1996, - 280с.

8. Пометун О. І. Основні теорії виховання, К,2000,

9. Сухомлинська О. В. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності// Шлях освіти, 2002, № 3

10. Цінності освіти і виховання (за ред. О. В. Сухомлинського), К, 1977

11. Щуркова Н. Е. Воспитание: новый взгляд с позиции культуры, М, 1988

12. Бех І. Д. Виховання особистості у 2х книгах: Навч.-мет. Посібник, К: Либідь, 2003, - 344 с.