Педагогические науки

Методические основы воспитательного процесса

Бондур Ю.В.

аспірант Інституту проблем виховання АПН України,

лабораторія естетичного виховання

Критерії та показники художньої вихованості

Пора юнацтва – важливий етап в становленні людини як особистості. Значущу роль на цій сходинці відіграє формування духовних цінностей індивіда, пошук шляху вираження свого ставлення до життя та мистецтва. Крізь сприйняття та осмислення творів мистецтва людина залучається до світу духовних цінностей, виховує культуру взаємовідносин та розвиває свій творчий потенціал. Сучасні шкільні програми пропонують школярам розмаїття спеціальних мистецьких дисциплін протягом всього навчання. Вони охоплюють образотворче мистецтво, музику, літературу, українську та світову культуру. Ці предмети мають на меті особистісний художньо-естетичний розвиток учнів, формування їх світогляду та культури їх почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей, виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн. Тому перед вчителями та вихователями постає проблема визначення рівня художньої вихованості старшокласників.

Виховний вплив мистецтва на особистість вивчався та розглядався багатьма вченими з різних галузей науки. З точки зору філософії цей напрямок досліджували М. Бахтін, М. Бєрдяєв, І. Біблер, М. Каган та ін. Психологічних основ взаємодії мистецтва та особистості торкалися Г. Анан’єв, Л. Виготський, А. Леонт’єв, С. Рубінштейн, В. Шадріков. Педагогічні аспекти розглядали Т. Аболіна, Г. Баталіна, І. Зязюн, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Нафанець, О. Комаровська, В. Рагозіна, М. Ратко, І. Регейло, О. Рудницька, Т. Турчин, С.Уланова, А. Вєрєм’єв, Є. Крупник, Б. Ліхачев, А. Мелік-Пашаєв.

Логіка нашого дослідження на констатувальному етапі спонукала нас до визначення художньої вихованості старшокласника як категорії та виділення критеріїв, на основі яких будуть розкриті рівні цієї характеристики.

Як загальна педагогічна категорія, вихованість, на нашу думку, є досить об’ємним та багатомірним поняттям. Серед розмаїття тлумачень ми визначили найбільш змістовним і відповідним розуміння вихованості як комплексної властивості особистості із сформованими суспільно значущими якостями, що відображають всебічність її розвитку [1, 3].

По-різному формулюють дослідники й рівень вихованості. Так, Н. Щуркова вбачає у даному понятті міру відповідності запланованому результату, що був описаний у програмі виховання [6, 276]. За А. Марковою, вихованість є рівнем ставлення вихованця до праці, суспільства, іншої людини та до самого себе, а отже, є узгодженістю знань, переконань та поведінки [2].

Підсумовуючи, можна констатувати, що вихованість вміщує інтегративну особистісну характеристику вихованця, яка відображує систему його переконань, цінностей, особистісних якостей та норм поведінки, що виявляються у його ставленні до оточуючих предметів, людей, явищ.

Розуміння поняття «ставлення», у зв’язку з невід’ємністю від поняття «вихованість», є також предметом нашого інтересу. Аналіз літератури з філософії, психології, соціології показав, що досліджувана категорія розглядалася у різних напрямках.

На думку В. Мясіщева, система ставлення визначає характер переживань особистості, особливості сприйняття нею дійсності, характер її поведінкових реакцій на зовнішній вплив. Ми розділяємо міркування вченого, що ставлення людини є його свідомим, вибірковим, заснованим на досвіді, психологічним зв’язком з різними сторонами об’єктивної дійсності, які виявляються в особистісних реакціях, діях та переживаннях. Утворюються та формуються вони у процесі діяльності [4,5].

У нашому дослідженні ми спиралися на визначення ставлення, як сили, потенціалу, що розкриває ступінь інтересу, вираження емоцій, напруги бажання чи потреби, та є рушійною силою особистості.

Вищезазначене, уможливило формулювання художньої вихованості старшокласника, як рівня розвитку особистості, що виявляється у його ставленні до мистецтва, художньої діяльності та творчості.

Серед розмаїття критеріїв вихованості вчені виділяють дві основні групи: змістовні та оцінні. Перші пов’язані з виділенням адекватних показників щодо явища, яке вивчається. Другі – із можливістю більш-менш точної фіксації інтенсивності вияву якості, що діагностується. Згідно напряму, способу та місцю використання критерії вихованості їх умовно можна поділити на ті, що виявляють результати виховання у зовнішній формі (судженнях, оцінках, вчинках та діяльності особистості), і на ті, що є прихованими від очей вихователя явищами (мотивами, переконаннями, планами та орієнтаціями).

Загальними критеріями вихованості більшість дослідників називає: мотиваційний, показниками для якого можуть бути інтереси, мотиви, потреби; когнітивний, основою якого можуть бути знання, вміння, навички, судження; діяльнісний, який можна розкрити за допомогою якості сприйняття, характеру залучення до художньої діяльності та креативності. У залежності від досліджуваної категорії вчені (Баталіна Г. Я., Голинська Т.М., Замашна С.М., Ратко М.В., Регейло І.Ю.) додають й інші критерії (емоційний, інтелектуальний, оцінний або оцінно-рефлексивний, тощо).

Для розкриття та характеристики рівнів художньої вихованості учнів старших класів ми визначили критерії та їхні показники.

Враховуючи логіку нашого дослідження ми виділяємо наступні критерії художньої вихованості старшокласника:

I. Емоційно-мотиваційний, де основними показниками стали глибина мотивів і потреб у спілкуванні з мистецтвом засобами медіакультури; емоційно-ціннісне ставлення до трансльованих творів мистецтва; стійкість та вибірковість художніх інтересів.

II. Когнітивно-інформаційний, що включає такі показники, як якість знань про мистецтво та медіакультуру; уміння аналізувати та інтерпретувати мистецькі твори.

III. Діяльнісно-практичний, що об’єднує наступні показники: якість та глибина художнього сприйняття трансльованих творів мистецтва; здатність до міжособистісного спілкування та толерантність; характер залучення до різних видів художньої діяльності.

За результатами дослідження нами було виділено наступні рівні художньої вихованості старшокласників:

· початковий (рецептивний)

· середній (репродуктивний)

· достатній (продуктивний)

· високий (креативний)

Визначення критеріїв та показників художньої вихованості старшокласників дозволило нам сформулювати завдання та визначення методів впровадження медіа технологій для підвищення рівня художнього виховання старшокласників.

Література:

1. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2005. – 343 с.

2. Маркова А.К., Лидерс А.Г. Яковлева Е.Л. Диагностика и коррекция умственного развития в школьном и дошкольном возрасте. – Петрозаводск, 1992.

3. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. - К.: , 2001.- 608с.

4. Психология личности. Т.2. Хрестоматия. – Самара: Издательский Дом «Бахрах-М», 2004. – 544с.

5. Психология. Словарь /Под общ. Ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.

6. Щуркова Н.Е. Прикладная педагогика воспитания: Уч. пос.- СПб.: Питер, 2005. – 366 с.

Ф.И.О. автора	Название тезисов	Адрес получателя	Телефон	Секция	e-mail
Бондур Ю.В.	Критерії та показники художньої вихованості	Ул. Лягина 26-А, кв.8 г. Николаев, 54017	(0512) 47-76-17	Педагогические науки	bond68@mail.ru