Філологічні науки

Методика викладання мови та літератури

Орищин І.С.

Інститут підприємництва та перспективних технологій

при Національному університеті “Львівська політехніка”

ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Метою навчання англомовного говоріння студентів-майбутніх економістів є формування професійно спрямованої комунікативної компетенції. Професійно спрямована комунікативна компетенція — сукупність знань та вмінь, необхідних для виконання професійних обов'язків. Складовою частиною комунікативної компетенції є лексична компетенція. На важливість формування лексичної компетенції вказує чинна Програма з англійської мови для професійного спілкування (2005).

Методику формування іншомовної комунікативної компетенції досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені-методисти (І.М. Берман, В.А. Бухбіндер, В.С. Коростильов, С.Ф. Шатілов, В.Ю. Гнаткевич, Ю.І.Пассов, Г.О. Китайгородська, О.Б. Тарнопольський, Е.В. Мірошниченко, І.В. Баценко, В.Д. Борщовецька, R. Ellis, I. Nation, N. Schmitt, W. G. Widdowson та ін.). У результаті досліджень вивчено роботу лексичних механізмів у рецептивних та репродуктивних видах мовленнєвої діяльності, розроблено типи вправ і складено словники-мінімуми фахової лексики, висвітлено питання семантизації лексики та її засвоєння на різних етапах вивчення іноземної мови [1].

Однак ми вважаємо необхідним постійно вдосконалювати шляхи навчання лексичного матеріалу, шукати нові можливості для підвищення ефективності

формування лексичної та комунікативної компетенції. Сучасні методичні дослідження вказують на можливості нових освітніх технологій і методів, які слід використовувати у руслі комунікативного методу навчання. Провідний принцип комунікативного методу навчання — навчання у колективі і через колектив — забезпечує активну мовленнєву взаємодію всіх учасників навчального процесу, тобто інтерактивність.

Мета нашого дослідження — використання інтерактивних методів навчання у формуванні комунікативної компетенції у студентів-економістів. Ми також проаналізували та уточнили етапи формування комунікативної компетенції.

Вивчаючи проблему формування англомовної комунікативної компетенції та її невід'ємної частини — лексичної компетенції, ми погодились з думкою Г.А. Гринюк та Ю.О. Семенчук, що у процесі формування лексичної компетенції доцільно виділити три етапи:

1) етап семантизації лексичних одиниць та створення орієнтовної основи для наступного формування лексичних навичок;

2) етап автоматизації дій студентів з лексикою на рівні слова, словосполучення та понадфразовому рівні;

3) етап автоматизації дій студентів з лексичними одиницями на текстовому рівні.

Мета першого етапу — забезпечити процес сприйняття звукової і графічної форми слова, його семантизацію. Від рівня сприйняття лексичної одиниці залежить міцність і довготривалість утримання її в пам'яті [1]. Для семантизації термінів ми використовували контекстуальний спосіб. Відповідність слова контексту вказує на правильність його семантизації. Повторюваність лексичних одиниць у різноманітних контекстах, багаторазове зорове та слухове сприймання сприяють закріпленню в пам'яті їхніх значень та вживання. Доцільно також використовувати мовну здогадку. За допомогою деривації терміна можна побудувати цілий ряд термінів і термінологічних словосполучень, а також навчитися правильно поєднувати їх з іншими словами та термінами. Наприклад, від основи слова market студенти разом з викладачем утворюють словоформи marketeer, marketing, marketable, marketplace. Способи семантизації лексики супроводжуються виконанням вправ: підстановка, трансформація, завершення речень відповідними словами, групування лексичних одиниць за певними ознаками, заповнення пропусків та складання словесних сімей, побудова словосполучень та речень з новими словами.

Другий етап — етап активного вживання лексичних одиниць на рівні речення і понадфразової єдності. Студенти оволодівають вміннями здогадуватись про значення невідомих слів у тексті або в ситуаціях, знаходити асоціативні зв'язки, добирати лексичні одиниці відповідно до умов здійснення комунікації, правильно поєднувати слова при формулюванні своїх висловлювань. Набуті таким шляхом вміння дають студентам можливість підготуватись до вищого, продуктивного етапу роботи з лексичними одиницями. На цьому етапі студенти знаходять у тексті необхідну інформацію для обгрунтування своїх думок, готують тези і складають план тексту з метою його подальшого обговорення, визначають головну ідею тексту і передбачають подальший хід дій. Тут доцільно виконувати умовно-комунікативні вправи: підстановка, завершення, розширення, відповіді на запитання, побудова простих, ситуативно зумовлених висловлювань та їх правильне граматичне оформлення.

На третьому етапі студенти удосконалюють дії з новими лексичними одиницями на рівні тексту. Завдання студентів — виконати автоматизовані мовленнєві дії із засвоєними термінами-словами і термінологічними словосполученнями. Для цього виконуються вправи нижчого і вищого рівня на висловлення студентами своїх думок у так званій післятекстовій діяльності. Такі завдання доцільно виконувати у парній та груповій формах мовленнєвої взаємодії всіх її учасників. Вживання вивченої термінологічної лексики у парах, міні-групах і колективно у дискусіях за прочитаними текстами, у рольових або ділових іграх, у проведенні презентацій забезпечує досягнення необхідного рівня сформованості комунікативної компетенції.

Дотримання етапів формування лексичної компетенції створило сприятливі передумови для свідомого засвоєння студентами іншомовної лексики як при обговоренні текстів фахового спрямування, так і при розігруванні навчальних комунікативних ситуацій. А застосування інтерактивних методів навчання на кожному етапі підвищило ефективність та результативність навчання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гринюк Г.А., Семенчук Ю.О. Етапи формування іншомовної комунікативної компетенції у студентів економічних спеціальностей. “Іноземні мови”, № 2, 2006, с.22-27.

2. Борщовецька В.Д. Етапи навчання студентів-економістів англійської фахової лексики з урахуванням їх когнітивних стратегій / Вісник КНЛУ, серія “Педагогіка та психологія”, №5, 2002, с.188.

3. Schmitt Norbert. Vocabulary in Language Teaching, Cambridge: CUP, 2000, p.137.