Физическая культура и спорт

1. Физическая культура и спорт:

проблемы, исследования, предложения.

Євстратов П.І, Євстратов Є.П.

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Оригінальний спосіб оцінки стану

нервово-м’язової системи за показниками часу

та амплітуди сухожильних рефлексів

Сучасна нейрофізіологія володіє великим арсеналом високоінформаційних методів оцінки нервово-м’язової системи. У деяких із них використовуються сухожильні рефлекси. Але більшість методів, що використовуються для дослідження і оцінки сухожильних рефлексів (колінного, ахілового), на жаль, до сьогоднішнього дня дозволяють отримати неповну інформацію про механічні прояви сухожильних рефлексів.

Різноманітні пристрої, що використовуються у фізіологічних дослідженнях, дозволяють вимірювати лише один-два параметри сухожильних рефлексів [2]. Комплексне дослідження усієї сукупності кількісних параметрів сухожильних рефлексів людини (загальний час ЗЧ, латентний час ЛЧ, час розгинання ЧР і час згинання ЧЗ кінцівки, амплітуда А, швидкість розгинання ШР і швидкість згинання ШЗ кінцівки) практично не використовується. У зв’язку з цим більшість кількісних параметрів сухожильних рефлексів у здорової людини, і в тому числі – у спортсменів, невідомі і в спортивній практиці не використовуються.

У роботі нами була поставлена мета – перевірити можливість використання показників часу та амплітуди сухожильних рефлексів у спортсменів високої кваліфікації з різних видів спорту.

Для досягнення поставленої мети було використано розроблений нами прилад для рефлексометрії (патент РФ № 2026638 от 1995 р., автори – Ходоровский Г.И., Євстратов П.И.), який дає можливість вимірювати саме описаний вище комплекс параметрів механічних проявів сухожильних рефлексів (колінного, ахілового, ліктьового), у нашому випадку – колінного рефлексу.

Дослідження проводилися у два етапи.

На першому етапі дослідження нами було проведено вимірювання кількісних характеристик колінного рефлексу у 40 спортсменів з різних видів спорту у порівнянні з групою студентів, що не займаються спортом (29 чол.).

Встановлено, що у групі спортсменів достовірно коротший загальний час колінного рефлексу (ЗЧКР) 387.0±7.4мс. і 423.7±9.9мс. Р<0.01, час згинання гомілки (ЧЗГ) 194.0±5.1 мс. і 235.5±7.7 мс. Р<0.001 і достовірно вищий показник величини амплітуди (А) 37.0±2.2 мм. і 29.3±2.2 мм. Р<0.05, швидкості розгинання гомілки (ШРГ) 0.311±0.014 м/с і 0.261±0.015 м/с Р<0.05 і швидкості згинання гомілки 0.185±0.01 м/с і 0.125±0.008 м/с Р<0.001.

Результати досліджень, отримані на І етапі, виявились переконливою передумовою для проведення ІІ етапу дослідження, метою якого було виявити, яким чином досліджувані характеристики колінного рефлексу проявляються у спортсменів, що займаються різними видами спорту.

Аналіз досліджуваних параметрів колінного рефлексу у жінок-волейболісток, гімнасток та велосипедисток показав, що у гімнасток і велосипедисток достовірно коротший ЛЧ, ЧРГ і ЗЧКР у порівнянні з волейболістками. Так ЛЧ у велосипедисток становить 76.9±4.0 мс., у гімнасток – 79.6±2.7 мс., а в волейболісток 87.0±2.0 мс. Р<0.05. ЧРГ, відповідно, складав 320.1±2.9 мс. і 310.5±6.2 мс., у волейболісток – 361.1±6.8 мс. Р<0.001. Аналогічні результати були отримані у чоловіків (хокей на траві, боротьба, легка атлетика). Було визначено, що у легкоатлетів, у порівнянні з хокеїстами і борцями, достовірно вища величина амплітуди, яка становила 87.2±6.4 мм і, відповідно, у борців – 50.5±5.5 мм., хокеїстів – 50.2±4.5 Р<0.01; і достовірно більше ЧРГ у порівнянні з хокеїстами 352.5±10 мс і 322.1±7.6 мс, Р<0.05. У борців по відношенню до хокеїстів спостерігається тенденція до скорочення ЛЧ колінного рефлексу та збільшення ЧРГ і ШРГ.

Таким чином, більшість показників кількісних параметрів колінного рефлексу у спортсменів достовірно відрізняються від показників тих, хто не займається спортом. Більш того, деякі з показників відрізняються у спортсменів, які займаються різними видами спорту.

Отримані результати досліджень і запропонована методика кількісної оцінки комплексу параметрів колінного рефлексу можуть бути ефективно використаними для оцінки функціонального стану нервової системи як один із додаткових тестів у спортивному відборі і в контролі за функціональним станом у процесі спортивних тренувань і змагань.

Література:

1. Михайленко А.А., Гусева Н.А. О сложных сухожильно-мышечных рефлексах ножных конечностей // Актуальные проблемы современной неврологии, психиатрии и нейрохирургии. Матер. Всероссийской науч.-практ. конф. с международным участием, посв. 300-летию Санкт-Петербурга (27-28 ноября 2003 г.). – С. 242-243

2. http // www. um. savba. sk/ Lab 21 / reflen. htm.

3. Євстратов П.І. Особливості кількісних характеристик ахілового рефлексу у спортсменів та осіб, які не займаються спортом // Матер. конф. "Вчені Буковини – народній медицині", просв. 50-річчю Чернівецького медичного інституту. – Чернівці, 1994. – С. 99-100.

4. Євстратов П.І., Ходоровський Г.І. Спосіб визначення часу сухожильних рефлексів і ефективність його використання для оцінки стану нервово-м’язової системи людини // Перспективи розвитку спортивної медицини і лікувальної фізкультури ХХІ століття: Матер. І Всеукр. з’їзду фахівців зі спортивної медицини і ЛФК (з міжнародною участю). – Одеса: Одеський державний медичний університет, 2002. – С. 125-126