Економічні науки/10. Економіка
підприємства
Заревчацька Т.В.
Мале підприємство як організаційна форма підприємницької діяльності
Малий бізнес є невід’ємним елементом функціонування країн з ринковою та змішаною економікою. Серед основних переваг малого підприємництва дослідниками відзначено істотне значення у створенні робочих місць, у формуванні конкурентного середовища та у здійсненні новаторської діяльності [1 – 4]. Тому дослідження основних закономірностей діяльності цього сектору економіки є вельми актуальним у вітчизняних умовах господарювання.
В межах чинної нормативної бази мале підприємство є одним із суб’єктів малого
підприємництва. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну підтримку
малого підприємництва” [5] суб'єктами малого підприємництва є фізичні особи,
зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької
діяльності; юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої
організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова
чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного
валового доходу не перевищує 500 000 євро. Чинним законодавством
передбачено такі параметри віднесення підприємств до категорії малих. Малими
(незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких
середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує
п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт,
послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро
за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні [6].
Підприємницька діяльність, що
здійснюється малим підприємством, за своєю сутністю близька до діяльності
самостійного підприємця – фізичної особи. Стосовно порівняння організаційних
форм малого підприємництва, Селінковою О.М
відзначено, що в умовах формування ринкових відносин в Україні мале
підприємництво ще не сформувалося у сектор економіки, що стабільно функціонує
та стало розвивається завдяки інноваційній та інвестиційній спрямованості. Тому
доволі суттєва частка вітчизняних суб’єктів малого підприємництва функціонують
у формі фізичних осіб – приватних підприємців, основною метою діяльності яких є
самозайнятість [7].
Рішення про організаційну форму
господарювання суб’єкт підприємницької діяльності приймає перед заснуванням
власної справи. Тому доцільно порівняти основні особливості здійснення
підприємницької діяльності у формі підприємства (юридичної особи) та у формі
приватного підприємця (фізичної особи). Результати такого порівняння наведені в
таблиці 1.
Таблиця 1
Порівняння особливості здійснення підприємницької діяльності в залежності від організаційної форми господарювання
Критерії
порівняння
|
Мале
підприємство |
Приватний
підприємець |
1
|
2 |
3 |
|
1
Наявність
найманих працівників |
обов’язкова |
не
обов’язкова |
|
2
Майнова
відповідальність |
залежить
від юридичного статусу підприємства |
повна
відповідальність власним майном |
|
3
Кредитування |
доволі
широкі умови кредитування |
неширокий
вибір умов кредитування |
|
4
Форма обліку
та звітності |
залежить
від вибору підприємства (повна або скорочена); ведення бухгалтерського обліку
– обов’язкове |
залежить
лише від форми оподаткування доходу; ведення бухгалтерського обліку –
необов’язкове, найчастіше не здійснюється |
Закінчення табл. 1
|
5
Умови
застосування спрощеної системи оподаткування |
-
граничний
обсяг доходу для застосування спрощеної системи оподаткування складає
1 000 000 грн за рік [8]; -
чисельність
працюючих не перевищує 50 осіб |
-
граничний
обсяг доходу для застосування спрощеної системи оподаткування складає
500 000 грн за рік [8]; -
чисельність
працюючих року не перевищує 10 осіб |
|
6
Участь у
бізнес-інкубаторах, кредитних спілках |
Більші
можливості залучення до різного роду спілок |
Менші
можливості залучення до об’єднань та спілок |
Серед основних критеріїв порівняння організаційних форм господарювання суб’єктів малого підприємництва слід виділити спрощену систему оподаткування та відмітити невідповідність визначень малого підприємства відповідно до Господарського кодексу та суб’єкта малого підприємництва відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування”. Згідно з нормами Господарського кодексу, кількісним критерієм віднесення підприємств до категорії малих є обсяг валового доходу від реалізації за звітний (фінансовий) рік у розмірі, що не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Однак спрощена система оподаткування може бути застосована суб’єктом підприємницької діяльності лише у разі, коли виручка від реалізації за рік не перевищує суми у 500 000 грн – для фізичної особи та 1 000 000 грн – для юридичної особи. Таким чином, право малого підприємства на застосування спрощеної системи оподаткування суттєво обмежене показником виручки від реалізації.
Суттєве
перевищення обсягу виручки, що передбачає застосування спрощеної системи
оподаткування для юридичних осіб над таким самим показником діяльності фізичних
осіб, свідчить про різні початкові наміри щодо результатів та обсягів
діяльності підприємця. Підприємець, що спрямований на отримання відносно
високого доходу та розвитку діяльності, переважно обирає організаційну форму у
вигляді підприємства. Той підприємець, що націлений на стабільний дохід доволі
невисокого обсягу (до 500 000 грн на рік)
обирає організаційну форму функціонує у формі приватного підприємця – фізичної
особи. Таким чином, підприємець, що є фізичною особою – суб’єктом
підприємницької діяльності, найчастіше не спрямований на економічне зростання
та суттєве примноження прибутку в короткостроковому періоді. Основною метою
такого підприємця є самозайнятість та забезпечення
власних економічних потреб. У разі примноження доходу до розмірів, які не
дозволяють застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою, такий
підприємець обирає або перехід до діяльності у формі підприємства, або
можливості приховання об’єктів оподаткування для збереження статусу суб’єкта
підприємницької діяльності – фізичної особи.
Порівняння
особливостей функціонування двох організаційних форм підприємницької діяльності
дозволяє сформулювати такі висновки:
-
рушійною силою діяльності малого
підприємства є підприємець; мале підприємство забезпечує реалізацію його
підприємницьких здібностей;
-
мале підприємство являє собою більш
високий рівень підприємництва у порівнянні із діяльністю приватного підприємця,
оскільки діяльність підприємства передбачає більші масштаби у порівнянні з
діяльністю підприємця як фізичної особи;
-
за умови здійснення інноваційної
діяльності підприємцю доцільніше обирати організаційну форму юридичної особи (у
вигляді підприємства) для полегшення отримання кредитів, заходів державної
підтримки, підтримки з боку відповідних спілок;
-
перевага, що з одного боку,
міститься у відсутності необхідності ведення бухгалтерського обліку фізичними
особами, сприяє виникненню різного роду помилок через відсутність чіткої
системи обліку;
-
можливість застосування спрощеної
системи оподаткування для юридичних осіб є ширшою, ніж для фізичних осіб.
Література
1.
Мочерний С. Підприємництво //
Економічна енциклопедія: У трьох томах. -К.: Видавничий центр “Академія”, 2001.
- Т. 2: К – П. – С. 723-724
2.
Друкер
П. Ф. Новые реальности:
В правительстве и политике,
в экономике и бизнесе, в обществе и мировоззрении . –
М.: Бук Чембэр Интернэшнл,1994 .-381
3.
Варналій
З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. – 3-тє вид., стер. – К.:
Т-во “Знання”, КОО, 2005. – 302с.
4.
Булєєв І.П., Заревчацька
Т.В. Проблеми державної підтримки
інноваційного малого підприємництва // Бізнес Інформ.
– 2007. – № 9. – С.62-67.
5.
Закон України “Про державну
підтримку малого підприємництва” від 19 жовтня 2000 року N 2063-III. http://uapravo.net/data/base48/ukr48713.htm
6.
Господарський кодекс України від
16.01.2003 N 436-IV. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15
7.
Управління інвестиційною діяльністю малих підприємств: Автореф.дис. …
кандидата економічних наук: 08.02.03 [Електронний ресурс] / О.М. Селінкова;
Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України. – Київ, 2004. – 19 с.–укр.– http://www.nbuv.gov.ua/ard/2004/04somdmp.zip
8.
Указ Президента України “Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва” від 3 липня 1998 року N 727/98 (В редакції Указу Президента N 746/99 від 28.06.99)
//http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=727%2F98