Економічні науки/Маркетинг та менеджмент

Лорві І.Ф.

Луцький національний технічний університет

Ключові фактори успішного збуту продукції на ринку горілчаних виробів

Ринок лікеро-горілчаних виробів протягом останніх років демонструє стабільні тенденції до зростання. Основним фактором цього є збільшення платоспроможного попиту, який забезпечується високими темпами зростання рівня доходів населення. В Україні зареєстровано близько 100 суб’єктів підприємницької діяльності, які розливають горілку та обсяги даного ринку оцінюються у 30-35 млн. дол. В останні роки на ринку алкогольних напоїв спостерігаються структурні зміни у виробництві та збуті, а саме існує тенденція до укрупнення та концентрації лікеро-горілчаного бізнесу. Сукупна частка п’ятірки найбільших горілчаних компаній за п’ять років зросла з 30 до 60%.

В той ж час споживачі надають перевагу легшим алкогольним напоям, а саме пиву та вину. У 1998 року горілку хоч раз на півроку вживали більш ніж 70% дорослого населення, 2007-го – вже менше 60%. З переходом частини українців на легший алкоголь лікеро-горілчані заводи будуть змушені переглянути свою політику збуту.

Проаналізувавши ринок можна сказати, що ключовими факторами успішного збуту на ринку горілчаних виробів можна визначити наступні.

1. Застосування стратегії диференціації

Ще кілька років тому наш споживач віддавав перевагу здебільшого класичному варіанту «білої» горілки. Настоянки, софт- і лонг-дринки були не дуже поширені, з настоянок визнавали переважно традиційну з перцем. З насиченням ринку класичних горілок компаніям для утримання власних позицій та отримання прибутків необхідно постійно розширювати асортимент, а саме створювати нові продукти у лінії легких напоїв, міцних гірких і фруктових настоянок.

Взагалі випуск слабоалкогольних напоїв обіцяє непогані перспективи.

По-перше, слабоалкогольні коктейлі користуються дедалі більшою популярністю (що, до речі, також сприяє зниженню попиту на міцний алкоголь і скороченню обсягу його споживання).

По-друге, на відміну від пивзаводів і безалкогольних комбінатів, які раніше домінували на ринку, лікеро-горілчані заводи мають в своєму розпорядженні хороший вибір якісних спиртів та кваліфікований персонал. А щодо вибору продукту та його смаків, то тут можна було успішно співпрацювати з іноземними компаніями, які охоче діляться найсучаснішими розробками — ринок України й Росії для них у категорії слабоалкогольних напоїв найперспективніший.

Стратегія диференціації повинна підкріплюватися стратегією розвитку товару, що передбачає модифікацію існуючих товарів.

2. Використання технологій брендингу

У свідомості споживачів окремі торгові марки не ототожнюються з певним виробником – конкретним лікеро-горілчаним заводом. Це, в свою чергу, спричинює конкуренцію між тими торговими марками, які виробляються одним підприємством. Причину виникнення такої ситуації ми вбачаємо, зокрема, як у відсутності чіткого позиціонування підприємствами-виробниками власної продукції в окремих сегментах ринку, на які вона розрахована, так і у відсутності систематизованих уявлень про сутність сучасного брендингу та переваги, які він забезпечує

На сьогодні спиртогорілчані підприємства використовують різний інструментарій маркетингу для просування своєї продукції: гнучку цінову політику, заходи щодо оптимізації дистрибуції і поліпшення якості продукції, рекламу, PR, різноманітні акції тощо. Проте ці інструменти маркетингу використовуються безсистемно. Натомість саме брендинг є тим інструментом, який дає можливість пов’язати в єдину систему увесь комплекс заходів, здатних чинити вплив на дії поведінки споживачів.

Бренд – це вся сукупність уявлень цільової аудиторії про продукцію, яка випускається під певною торговою маркою. Задоволення після купівлі та використання певної продукції є підставою для формування споживчої лояльності як до самого виробника, так і до його продукції. І навпаки, незадоволення хоча б одним з товарів, які пропонуються на ринку під однією назвою, здатне підірвати позиції інших успішних товарів із товарного асортименту продукції, яку підприємство прагне перевести у розряд бренду.

Саме тому поняття "бренд" та "якість" завжди з'являтимуться поруч. Але для того щоб визначити, чи є певна торгова марка, власне кажучи, брендом, потрібно відповісти на декілька головних питань: Чи має Ваша торгова марка відмітні характеристики у порівнянні з конкурентними марками? Чи має Ваша марка стабільну групу лояльних покупців? Яке значення і цінності несе Ваша торгова марка споживачу? Атрибутом якого стилю життя споживачів є Ваша марка?

Логіка розвитку ринку горілчаних виробів, безумовно, призведе до появи сильних брендів українських виробників. Переваги, які забезпечує бренд своїм власникам, – це зміцнення і стабільність позицій на ринку, оптимізація системи дистрибуції, отримання додаткового прибутку, збільшення капіталізації компаній, можливість залучення інвестицій.

Отже, насичення українського ринку і надлишок виробничих потужностей змушують вітчизняних виробників горілки більше вкладати коштів у просування своєї продукції, а саме створювати сильні бренди та розширювати асортимент виробів.

Література

1. Бережанський А. Доступно про горілку // Український дiловий тижневик "Контракти" – 2006. – № 40. – с. 50-55.

2. Федорченкс А.В., Ярошенко І.К. Актуальність використання технологій брендингу на горілчаному ринку України // Маркетинг в Україні. - 2005. №1. - с. 26-31.