Економічні науки/Банки та банківська система

Лозінська Ю.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Порівняльний аналіз діяльності комерційних банків України та Росії

Формування ресурсної бази комерційних банків — одна з головних передумов стабільного функціонування банківської системи будь-якої країни. Складовою частиною банківських ресурсів є власні кошти ( капітал) банку — це основа його діяльності, запорука надійності, плато­спроможності.

Недостатність капіталу вітчизняної банківської системи є одним з основ­них чинників, який стримує розвиток фінансово-кредитного сектору в проце­сі виконання ним функції фінансового посередництва в умовах світової фі­нансової глобалізації. Перед більшістю українських банків гостро стоїть по­треба збільшити власний капітал, оскільки його обсяг значно нижчий за капі­тал банків європейських країн. Фінан­сова основа банківської системи України потребує зміцнення. Вирішення проблеми капіталізації дозволить забезпечити надійність всієї економічної системи та позитивну динаміку її подальшого розвитку.

Ключовим індикатором, який використовується при оцінці капіталізації банків на макроекономічному рівні, є відношення власного капіталу до ВВП.

Таблиця 1

Відношення власного капіталу банківських систем України та Росії до ВВП

за  2000-2006 рр.

Назва країни

Значення показника, %

Середнє значення показника

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Україна

3,8

3,2

3,9

4,5

4,9

4,9

7,3

4,6

Росія

2,9

3,5

3,9

5,1

5,4

6,2

5,6

4,8

 

Згідно даних таблиці 1 російський власний капітал на 0,2% більше українського. Проте, в обох країнах спостерігається низьке значення відношення власного капіталу до ВВП, що свідчить про незадо­вільний рівень капіталізації.

         Останнім часом для оцінки ролі банківського капіталу у забезпеченні надійності банків ви­користовується показник надійності (відношення власного капіталу до залуче­ного). Оптимальне значення коефіцієнта надійності банку повинно бути не менше 5 %. Однак, в Україні та Росії  він значно перевищує норму, при цьому спостерігається його поступове зниження. Середнє значення коефіцієнта надійності банківської системи в Україні нижче, ніж в Росії, тому залучені банками Росії кошти більшою мірою захищені власним капіталом, ніж в Україні (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка коефіцієнта надійності банківських систем України та Росії

 за 2001-2006 рр., %

Назва показника

2001

2004

2005

2006

Коефіцієнт надійності банківської системи України

24,58

19,78

21,5

17,78

Коефіцієнт надійності банківської системи Росії

66,37

37,51

30,25

26,54

Оптимальне значення

5

5

5

5

 

Достатньо актуальним є дослідження проблеми входження іноземного капіталу в банківський сектор. Проте варто зазначити, що зацікавленість у ро­сійському банківському ринку з боку комерційних банків інших країн є набага­то вищою. Так, за даними на 01.06.2007 р., в Росії налічувалося 68 банків зі 100% іноземним капіталом, з-поміж яких: "Дойче Банк", "Дж. П. Морган Банк Інтернешнл", "Сітібанк Банк", "Сосьєте Женераль Восток", "Банк Ки­таю (ЕЛОС)", "Дрезднер Банк", "Райффайзенбанк Австрія", "Мічіноку Банк (Москва)", "Морган Стенлі Банк", "Амерікен Експрес Банк" та інші. Переваж­на більшість банків представлена країнами Західної Європи та США, інші бан­ки — це банки країн, що активно розвиваються, а також країн колишнього СРСР. В цілому доля нерезидентів у сукупному статутному капіталі банків становить на 01.07.2007р. 12,92 %.        

В Україні ситуація з присутністю іноземного капіталу в банківському секто­рі дещо інша: на 01.06.2007 р. налічувалося лише 21 банків зі 100% іноземним капіталом із 28 банків, які мають іноземні інвестиції, причому частка нерезидентів у сукупному статутному капіталі банків становить 21,1 %. Це переважно бан­ки Західної Європи, США або банки, які засновані міжнародними фінансово-кредитними установами: "Сітібанк Україна", "ІНГ банк Україна", "ПроКредит банк", "ХФБ Україна" та інші. Однак останнім часом дедалі більшу увагу на ук­раїнський банківський ринок звертають російські банки, які достатньо активно скуповують малі та середні українські банки, майже наближаючись до стовідсот­кового володіння. Так, уже близько 5-ти років на українському банківському ринку діє ЗАТ "Альфа-Банк" (Україна), в якому ВАТ "Альфа-Банк" (Росія) во­лодіє 93,75 % акцій. "Альфа-Банк" є фінансовою ланкою консорціуму '"Альфа-Груп" — одного з найбільших у Росії приватних фінансово-промислових консор­ціумів, інтереси якого поширюються на такі сфери, як нафта, телекомунікації, торгівля, банківська діяльність, страхування, виробництво харчових продуктів.

Таким чином, порівняння показників банківських систем України та Росії дають підстави зробити висновок про  те, що обидві банківські системи потребують подальшого зміцнення. Адже низька капіталізація — це не лише проблема банківського сектора, а й усієї економіки. Хоча якість функціонування вітчизняних комерційних банків достатньо висока, але потрібно досягати нові горизонти, а саме: нарощення капітальної бази бан­ків, підвищення рівня кредитного забезпечення економічного зростання, пожвав­лення роботи з фізичними особами, особливо у сфері створення сприятливих умов для заощаджень, підвищення рівня конкурентоспроможності принаймні на вітчизняному ринку.