Економічні науки/1.Банки и банківська система

Герасимов Ю.Ю., Поповенко Н.С.

Одеський національний політехнічний університет, Інститут бізнесу, економіки та інформаційних технологій.

Зовнішні позики банків, ризики та перспективи розвитку

В статті відображені важливі аспекти функціонування банківської системи, серед них сбалансованість розміщення та залучення коштів, виконання функції фінансового посередника.

Підкреслюю, що у теперешній час залучення зовнішніх позик банківською системою України набуває великого розвитку, має важливе значення для фунціонування та підняття конкурентоспроможності українських банків та інших суб’єктів господарювання. Зроблені пропозиції щодо спрощення процедури кредитування та зниження ризиковості.

Ключові слова.

Єврооблігації, синдикований кредит, синдикат, зовнішні позики, структура запозичень.

1. Вступ.

Тема зовнішніх запозичень особливо актуальна у теперешній час. Використання іноземних кредитних коштів може не тільки підняти рівень підприємництва та промисловості, але й завдати деякі шкоди економіці держави. Отже, визначенню особливостей та проведенню досліджень щодо умов, перспектив та ризиків залучення іноземних коштів слід приділити неабияку увагу. З метою зменьшення ризику проведення операцій та більш ефективного використання залучених коштів необхідно поглибитись в аналіз та дослідження, а також ознайомитись з основними етапами розвитку зовнішніх запозичень на міжнародних ринках та досвідом розвинутих стран у цьому напрямку.

Слід відзначити, що проблема зовнішньої позики як чинника діяльності банків є предметом дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених.

Але на сучасному етапі розвитку української економіки існує обмаль проблем, які перешкоджають банкам надавати окремі види кредитів, сприяють зростанню частки небажаних видів кредитів, що погіршує ліквідність та платоспроможність банків.

Одне з основних обмежень діяльності українських комерційних банків на сучасному етапі – це складність та обмеженість комерційних банків проводити довгострокове кредитування. Це пов'язано з відсутністю довгих кредитних ресурсів, відсутністю серйозних позичальників, які б мали стійке фінансове становище.

Останнім часом в економіці України відбулися зміни, які примусять комерційні банки переглянути свою кредитну діяльність і збільшити частку довгострокового кредитування.

Враховуючи перспективність отримання зовнішніх позик банками України, необхідно врахувати ризики, з якими може зіткнутися банківська система України.

Ситуація яка склалася на зовнішніх ринках, світова фінансова криза, створюють загрози для функціонування фінансової системи України. На раді Національного Банку було внесено пропозицію по зниженню ризику шляхом створення алгоритму зовнішніх запозичень, а також позбавлення банків можливості кредитувати населення за рахунок зовнішніх запозичень. У свою чергу, банкіри упевнені, що регулятор не піде на такі жорсткі заходи, які можуть спричинити погіршення показників банків, що спеціалізуються на споживчому кредитуванні і активно займають засоби за кордоном, оскільки вони не зможуть швидко переорієнтовуватися на внутрішні боргові інструменти і збільшити депозитну базу. Національний банк розглядає можливість зменшити частку кредитів фізичних осіб в співвідношенні з кредитуванням крупних підприємств. При цьому банкіри упевнені, що кредитування підприємств за рахунок зовнішніх ресурсів, навпаки, робить банківську систему більш ризиковою, оскільки повернення засобів буде залежити від платоспроможності всього декількох крупних клієнтів, а не тисяч споживачів – фізичних осіб. Окрім цього, виходячи із специфіки залучення зовнішніх позик, іноземні кредитори не почнуть фінансувати кредитування української промисловості, враховуючи високі ризики, пов'язані з декількома великими позичальниками. Всі фінанси залучаються з-за кордону під роздрібне, а не під корпоративне фінансування. У будь-якому випадку, Управління НБУ прийме регулятивні заходи, що приведе до зростання процентних ставок при кредитуванні банками юридичних і фізичних осіб за рахунок зовнішніх запозичень.

Потрібно відзначити, що ситуація двостороння, з одного боку, банки вимушені залучати зовнішні позики із-за нестачі власних ресурсів і таким чином підтримувати конкурентоспроможність, оскільки банки з іноземним капіталом мають в своєму розпорядженні „дешеві гроші”, а Управління НБУ намагається зменшити об'єм таких операцій, тому що однією з основних функцій НБУ є контрольна і регулююча діяльність українських банків.

2. Постановка завдяння

Освітити особливості залучення зовнішніх позик, провести аналіз існуючої ситуації з цього питання, знайти альтернативні шляхи щодо питань залучення зовнішніх позик, рекомендувати шляхи підвищення ефективності функціонування банківської системи України.

3. Результати

Аналіз практичної діяльності банків щодо процесу кредитування свілчить: на сучасному етапі розвитку банківської системи для українських банків залучення кредитів від нерезидентів є привабливим. Не дивлячись на прогнози багатьох банкірів і експертів про скорочення зовнішніх запозичень у зв'язку із закриттям інвесторами лімітів на країни, що розвиваються, а також у зв'язку з політичною кризою в Україні, темпи залучення зовнішніх позик значно знизилися, але проте продовжують рости.

Істотні зміни відбулися і в структурі запозичень. Традиційно банки використовують чотири основні інструменти залучення іноземних грошей: єврооблігації, довгострокові кредити (синдикати), короткострокові кредити (як правило, засоби материнських структур), а також внутрішні облігації, які купують іноземні інвестори. У другому кварталі 2007 року значна частка ресурсів була залучена через розміщення єврооблігацій, в третьому кварталі українські банки евробондів практично не розміщували. У цей період іноземні інвестори відмовлялися купувати внутрішні облігації банків, номіновані в гривні. В кінці ж третього кварталу залучення більшою мірою здійснювалися шляхом залучення довгострокових і короткострокових кредитів. Банкіри пояснюють істотну динаміку зовнішніх запозичень і їх структуру різним ступенем дії кризи на банки з національним і іноземним капіталом. Перші під час ресурсного дефіциту були практично позбавлені можливості займати за кордоном по привабливих цінах, другі ж, ставка яких припала на фондування від материнських структур, продовжували активно користуватися фінансовою підтримкою.[3]

Необхідно приділити увагу тому, що процедура підготовки документації і підписання угод досить тривала, у зв'язку з цим спостерігаються тимчасові розриви між висновком домовленості і отриманням коштів. Наприклад, багато угод було укладено до кризи, а гроші поступали в період нестабільності. Як варіант, необхідно врахувати, що багато операцій, які готувалися і на момент настання кризової ситуації ще не були підписані, не відбулися.

Трохи активізувалися українські банки до кінця 2007, деякі крупні учасники банківської системи заявили про намір отримати синдиковані кредити. Крім того, Управління НБУ полегшило процедуру реєстрації таких запозичень, оскільки в основному їх залучують на період до 1 року.[1]

Особливості реєстрації зовнішніх позик в Національному банку України такі: Уповноважений банк має право залучити кредит від нерезидента за умови реєстрації договору в Національному банку України. Договір реєструється після укладення, але до фактичного отримання коштів за кредитом.

Вимоги щодо реєстрації договору до фактичного отримання уповноваженим банком коштів за кредитом не поширюється на договори за кредитами, які отримуються на строк, який не перевищує двох робочих днів, за умови, що розмір річних виплат за користування кредитом не перевищує розміру річних виплат за максимальною процентною ставкою, відповідності умов договору іншим вимогам, установленим цим розділом.

Реєстрацію здійснює територіальне управління НБУ (не більше 5 днів), у якому банку відкрито кореспондентський рахунок. Банк подає пакет документів (повідомлення про договір, нотаріально засвідчену копію, лист звернення, квитанцію про сплату коштів за отримання реєстраційного свідоцтва). Відповідальний підрозділ Національного банку має право вимагати подачу інших документів, відмовити або анолювати існуюче свідоцтво. [2]

Перспективи подальшого розвитку і змін структури запозичень банківської системи України залежать від кон’юктури ринків. У випадку, якщо криза на світових ринках прийме затяжний характер, а також враховуючи, що українські банки мають дефіцит валютних ресурсів, у вигіднішому положенні можуть опинитися банки з іноземним капіталом, які мають відносно прогнозовані ставки фінансування від материнських компаній.

У середньостроковій перспективі можливо будуть посилені правила і об'єми зовнішніх позик для українських банків. Це у момент буде відчуватись на їх кредитній політиці. В даний час на зовнішнє рефінансування доводиться 25 % сукупної суми активів банківської системи України. Ринок довгострокового кредитування українських компаній і фізичних осіб зменшить свої об'єми, а невигідність пропозиції, спричинить зменшення рівня спекуляції і призупине невиправдане зростання цін на житло.

У довгострокової перспективи, якщо банки нарощуватимуть об'єми кредитування колишніми темпами і при цьому будуть позбавлені можливості привертати зовнішні позики, вони врешті-решт зіткнуться з дефіцитом гривні. В цьому випадку ставки по кредитах в національній валюті знову почнуть рости.

На прикладі і досвіді іноземних колег, українські банкіри, очевидно, побажають застрахуватися від неприємних несподіванок і почнуть посилювати вимоги до позичальників, піднімати процентні ставки по валютних кредитах і робити інші заходи: посилювати вимоги до ліквідності застав, до оцінок і аналізу доходів позичальників. Більшість західних фінансистів вже почали «репресії» по відношенню до іпотечних позичальників, висуваючи все більш жорсткі вимоги до фінансового стану клієнтів, майна, що приймається в заставу, і інших атрибутів процедури. Швидше за все, такі нововведення найбільших світових банківських груп найближчим часом будуть поширені і на всі їх дочірні структури, у тому числі, що діють на Україні. [4]

Висновки.

Отже, слід уважно підійти к питанню регулювання зовнішніх позик. Цим має зайнятись не тільки відповідні підрозділи Національного банку України, але й керівництво комерційних банків.

У вз’язку з тим, що ситуація на грошовому ринку доволі непроста, а на діяльність українських банків впливає дефіцит власних вільних коштів, що обмежує довгострокове кредитування, державі слід створити сприятливі умови щодо розвитку цього напрямку, а разом із цим, ефективну політику регулювання.

Незважаючи на все, залучення зовнішніх позик є дуже привабливим аспектом для розвитку банківської системи України, приватного підприємництва та підняття економіки країни.

Список використаної літератури.

1) Гриньков Д.А., «Бизнес» Антиинфляционные меры Нацбанка.-2007.-№9.- С. 17.

2) Liga-Elit, постановление НБУ № 270 «Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам» .-2004. -11-15с.

3) Кредитование [электронный ресурс].- Комитет. Текстовые данные: Укр., 2008.- Режим доступа: http://www.komitet.net.ua/article/print/3240/

4) Кредитные ставки [электронный ресурс].- Банки Украины. Текстовые данные: Укр., 2007.- Режим доступа: http://www.bank-ua.com/news/print.php?id=8863